WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Природні передумови РПС України (добувна галузь та енергетика) - Курсова робота

Природні передумови РПС України (добувна галузь та енергетика) - Курсова робота

потужності зросли до 2,7-7,1 млн. т за рік (1997 p.). Разом з тим глибина переробки нафти в країні залишилась досить низькою - до 60%. У Західній Європі вона досягла узагальнено 80%, а у США - понад 90%. Зазначені дані по Україні свідчать про те, що значна частка обсягу вироблених наф-топродуктів припадає на паливний мазут. Сумарна потужність вторинних процесів (по всіх НПЗ) становить приблизно 35% потужності первинних процесів (близько 12% з 35% - поглиблення переробки нафти, 23% облагородження нафтопродуктів), що, звичайно, недостатньо, виходячи з сучасного світового рівня розвитку нафтопереробки.
Низький технічний рівень виробництва нафтопереробної промисловості України, недосконалість технологічних схем НПЗ, випуск неякісних нафтопродуктів викликають інтенсивне забруднення навколишнього середовища. Основними забрудниками від нафтопереробних заводів є сірчані сполуки, окисли вуглецю, сірки азоту, сажа тощо.
Розвиток газової промисловості в Україні розпочався наприкінці XIX ст. На той час будувалися заводи з виробництва штучного газу, який використовувався переважно для освітлення вулиць, особняків, вокзалів тощо. У промисловості такий газ майже не використовувався.
Завдяки зростанню обсягів геологічної розвідки та буріння свердловин у 1946-1950 pp. було відкрито Шебелинське, Радченківське, Більче-Волицьке газові родовища, а також нові горизонти на Опарському та Дашавському родовищах. Було введено в експлуатацію Угерське та Хідновицьке родовища.
Відкриття і введення в експлуатацію в останні роки нових газових родовищ створили передумови для перебудови системи газотранспортних магістралей значної протяжності: Дашава - Київ, Дашава - Калуш - Галич - Добівці, Бендери - Івано-Франківськ.
Важливе значення для газової промисловості та її розвитку мало введення в експлуатацію у 1956 р. Шебелинського газового родовища в Харківській області. В подальшому були відкриті такі великі газові родовища, як Кегичівське, Єфремівське, Глинсько-Розбишівське, Машівське, Пролетарське та Рибальське (на сході України), а також Хідновицьке, Пинянське, Бітків-Бабчинське (на заході).
У межах України зараз виділяється дев'ять нафтогазоносних областей, розміщення яких дозволяє об'єднати їх в три нафтогазоносні регіони: Східний - Дніпровсько-Донецька газонафтоносна область; Західний - Передкарпатська, Складчаті Карпати, Закарпатська і Волино-Подільська та Південний - Переддобруджинська, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська, Азово-Березанська область.
При цьому Східний регіон охоплює Сумську, Полтавську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську і Чернігівську області; Західний - Волинську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку і Закарпатську області; Південний-Запорізьку і Херсонську області, а також Автономну Республіку Крим.
Запаси природного газу категорій А+В+С1 становлять 1098,4 млрд. м3, категорії С2 - 331,3 млрд. м3 (Додаток Б).
Запаси газу категорій А+В+С1+С2 зосереджені переважно у Східному нафтогазоносному регіоні і сягають майже 82% від загальних запасів цих категорій в цілому по Україні. Відповідно на цей регіон припадає і найбільша питома вага видобутку газу в державі (88%).
Забезпеченість споживання газу за рахунок власного видобутку в останні роки становить 21-22% .
До того ж спостерігається тенденція до зростання цього показника. Це пов'я-зано в першу чергу з тим, що темпи скорочення потреб у природному газі дещо випереджають темпи спаду його виробництва. Частка газу, якого не вистачає Україні (а це становить майже 80%), імпортується з Росії та Туркменістану.
Перспективи розвитку газової промисловості України пов'язані з розширенням геолого-пошукових робіт, збільшенням обсягів пошукового буріння та прискоренням промислового освоєння відкритих родовищ. Поряд з цим слід широко впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, зокрема новітніх технологій і техніки.
Екологічні проблеми в газовій промисловості мають свою специфіку, яка визначається в основному відчуженням та забрудненням земель в районах промислової експлуатації газових родовищ та проведенням геолого-пошукових робіт на нафту й газ. Щодо використання природного газу в різних секторах економіки та галузях народного господарства, то цей вид ресурсу є найбільш екологічно чистим порівняно з такими енергетичними ре-сурсами, як вугілля, мазут, торф.
На території України розміщено понад 2,5 тис. родовищ торфу, а геологічно його запаси становлять 2,46 млрд. т., з них промислових 1,84 млрд. т. що зосереджені переважно у Волинській, Рівненській, Жито-мирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Сумській та Львівській областях.
Загальні геологічні запаси горючих сланців оцінюються в 4 млрд. т. Відомі іх родовища на межі Черкаської і Кіровоградської (Болтинське) і в Хмельницькій областях (Флоріанівське), в Карпатах (менілітові сланці).
Важлива роль енергетики у розвитку народного господарства визначається тим, що будь-який виробничий процес чи будь-який вид обслуговування населення пов'язаний з використанням енергії.
Енергетичною основою розвитку продуктивних сил на сучасному етапі технічного прогресу є електрична енергія. Застосування електроенергії дало змогу просторово роз'єднати робочі машини і первинні генератори, відокремити місце виробництва енергії від її споживачів. В результаті виробництво енергії, її передача і розподіл відокремились у самостійну галузь - електроенергетику, а споживачі енергії розосередились по різних галузях промисловості і народного господарства. Це відкрило простір для концентрації виробництва в різних галузях і розміщення виробництва на відстані від енергетичних джерел.
Умови і фактори розміщення об'єктів електроенергетики залежно від типу генеруючих потужностей та напруги передачі електроенергії різні.
Сумарна встановлена потужність електростанцій України на 1.01.2005 р. становила 52,9 млн. кВт, у тому числі за типами: теплові - 35,2 млн. кВт, атомні - 12,8 млн. кВт, ГЕС + ГАЕС - 4,8 млн. кВт.
Електростанціями України в 2004 р. було вироблено 182,2 млрд. кВт?год (Додаток В) електроенергії, у тому числі майже 46% - на теплових, близько 48% - на атомних і приблизно 6% - на гідроелектростанціях.
В таблиці 1 наведено дані про виробництво електроенергії на існуючих типах електростанцій об'єднаної енергетичної системи України у 1995, 2000, 2002 і 2004 pp., а в (Додаток Д) наведені дані по електробалансу за останні декілька років.
Таблиця 1
Потужність електростанцій і виробництво електроенергії
Рік Всі електростанції У тому числі
ГЕС ТЕС АЕС
потужність, млн. кВт виробництво електроенергії, млрд. кВт ? год потужність, млн. кВт виробництво електроенергії,млрд. кВт ? год потужність, млн. кВт виробництво електроенергії, млрд. кВт ? год потужність, млн. кВт виробництво електроенергії, млрд. кВт ? год
1995 53,9 194,0 4,7 10,2 36,6 113,3 12,6 70,5
2000 52,8 171,4 4,7 11,5 36,3 82,6 11,8 77,3
2002 52,8 173,7 4,8 9,8 36,2 85,9 11,8 78,0
2004 52,9 182,2 4,8 11,9 35,2 83,2 12,8 87,0
За даними держкомстату (станом на 1.01.2005р.)
Дані таблиці свідчать, що за
Loading...

 
 

Цікаве