WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення зернового господарства України - Курсова робота

Розміщення зернового господарства України - Курсова робота

вперше показала, що маркетингові витрати на зерно дуже високі в Україні порівняно з міжнародними стандартами, і це знижує ціни, які українські виробники отримують за зерно. В кінці 1998 року НІМЕЦЬКА КОНСУЛЬТАТИВНА ГРУПА провела нове дослідження та засвідчила, що в той час, як фермери в Німеччині отримували ціну, яка приблизно складала 70% РОВ експортної ціни на німецьке зерно, то фермери в Україні отримували лише приблизно 40% відповідної української експортної ціни РОВ. Тоді Група стверджувала, що ця різниця (70 та 40%) є податком на сільськогосподарських виробників в Україні, який, головним чином, виплачується неефективним монополістам, які надають послуги зі зберігання, сортування та транспортування зерна.
Внаслідок того, що до 2000 року Україна була експортером зерна, завищені маркетингові витрати знижували ціни на зерно в Україні, тому, що експортери повинні були віднімати ці витрати від світової ринкової ціни при розрахунках ціни, яку вони були готові заплатити українським виробникам. Ця ситуація змінилася, коли Україна почала імпортувати зерно на початку 2000 року. В умовах імпорту трейдери купують зерно на світовому ринку та доставляють його споживачам в Україну. При цьому вони повинні використовувати ту ж саму неефективну систему збуту, що і для експорту, але у протилежному напрямі. Зрозуміло, якщо імпортер взагалі збирається отримати прибуток, то він буде змушений вимагати від українських споживачів ціну, яка, принаймні, дорівнює сумі ціни світового ринку плюс витрати на доставку зерна від порту до центрів споживання.
Отже, завищені маркетингові витрати віднімаються від світових ринкових цін у випадку експорту та додаються до світових ринкових цін у випадку імпорту. Коли на початку 2000 року Україна перейшла від експорту до імпорту, внутрішні ціни на зерно швидко зросли на суму, що приблизно у два рази більше вартості перевезення зерна від місць виробництва до світових ринків або навпаки. Оскільки ця вартість надзвичайно висока в Україні, то стрибок внутрішніх цін теж був значним. Це видно з мал. 2. До початку 2000 року внутрішні ціни в Україні були значно нижчими за світові ринкові ціни завдяки "податку" на суму маркетингових витрат з українських виробників. Із початку 2000 року внутрішні ціни були значно вищими за світові ринкові ціни завдяки відповідному "податку" на суму маркетингових витрат на українських споживачів.
Дані на мал. 2 свідчать, що коли до початку 2000 року в ситуації з експортом внутрішні ціни в Україні були в середньому на 150 грн/т нижчими за рівень цін на світовому ринку, то протягом всього останнього періоду (в ситуації імпорту) вони значно перевищували 150 грн/т, тобто були вище рівня цін світового ринку. Це можна пояснити розміром імпортного мита на пшеницю у розмірі 40 євро/т, що є додатковими витратами крім вартості самої пшениці та вартості її перевезення до споживачів України. Ці витрати трейдери включають у ціну під час продажу імпортованого зерна
споживачам. Що стосується низької продуктивності врожаю, то причина тут в тому, що в більшості підприємств СГ техніка є морально і технічно застарілою.
У промисловій сфері виготовляються комбікорми, білкові, мінеральні, вітамінні кормові добавки
На Україні комбікорми виробляються державними комбікормовими підприємствами, переважна більшість яких входить до ДАК " Хліб України" , та міжгосподарськими заводами. Крім того подрібнені зернові суміші виготовляються на малопотужних цехах та дробарками в умовах окремих сільськогосподарських підприємств.
Наявні потужності державних та міжгосподарських заводів дозволяють виробляти до 20 млн. тонн комбікормів в рік. Проте їх виробництво за останні роки має тенденцію до скорочення (таблиця 4).
Таблиця.4 Виробництво комбікормів в Україні, тис. тонн
Комбікормові
Маркетингові роки
Підприємства 1996/97 1997/98 1998/99 1999/00
Всього комбікормів 3210 1636 1571 1410
у тому числі:
Комбікормовими заводами
ДАК " Хліб України" 1676 1012 964 830
Міжгосподарськими заводами 1534 624 607 580
Основні причини, що зумовлюють таку тенденцію: падіння попиту на цей корм в зв'язку із скороченням кількості поголів'я та збитковістю тваринницьких галузей; багаторазове зростання цін на промислові білкові і небілкові компоненти та енергоносії; зменшення виробництва зернової й не зернової сировини; погіршення якості продукції; несвоєчасні розрахунки й заборгованість споживачів за одержані комбікорми.
Вартість виготовлення комбікормів на міжгосподарських підприємствах та їх якість не забезпечують приросту продуктивності тварин, а отже додаткових надходжень від їх реалізації. Названі та інші фактори не стимулюють збільшення пропозиції комбікормів.
Кормове зерно. До нього відносяться зерно фуражних культур - озимого та ярого ячменю, вівса, кукурудзи, зернобобових культур (гороху, вики, люпину та ін.), а також зерно продовольчих культур - пшениці не вище V класу, просо, відходи жита тощо.
За 1990-1999 рр. валове виробництво зерна фуражних культур в Україні зменшилося на 48,5 %, в тому числі ячменю - на 40,4 %, вівса - на 41,7 %, кукурудзи - на 63,4 %, а зернобобових (гороху, вики, люпину) в 5,1 рази, (таблиця 5). Обсяг пшениці ярої і озимої зменшився на 55,6 %, проса на 34,6 %.
Таблиця.5 Виробництво комбікормів в Україні, тис. тонн
Комбікормові
Маркетингові роки
Підприємства 1996/97 1997/98 1998/99 1999/00
Всього комбікормів 3210 1636 1571 1410
у тому числі:
Комбікормовими заводами
ДАК " Хліб України" 1676 1012 964 830
Міжгосподарськими заводами 1534 624 607 580
Із прогнозованого обсягу зерна в Україні 28,0 млн. тонн в 1999 р. одержано 24,4 млн. тон або на 8 % менше, ніж в попередньому році. Очікувалось виробити 10,8 млн. тонн зерна фуражних культур, однак одержано 9,5 млн. тонн, на 1,9 % менше, ніж у 1998 році. Скорочення урожаю відбулося за рахунок кукурудзи, зерна бобових культур.
Основними причинами тенденції скорочення виробництва зерна слід вважати: недостаток грошових коштів у виробників для придбання матеріально-технічних засобів (сортового насіння, пально-мастильних матеріалів, добрив, ядохімікатів, засобів механізації), що призводить до порушення агротехніки вирощування зерна і збільшення його втрат; низький рівень управління виробництвом, відсутність ефективних каналів збуту
зерна, що зумовлює його виробництво менш рентабельним і знижує привабливість вирощування зернових.
1.5 Пропозиції до розв'язання проблем.
Указ № 832 продемонстрував важливість створення прозорого і спільного процесу розробки політичних заходів. Майбутні укази повинні виноситися на обговорення завчасно, на стадії розробки проекту, для того, щоб зацікавлені сторони могли ознайомитися із проектом, запропонувати свої зміни та викласти свою думку.
Указ № 832 також показав важливість вибору часу виходу таких документів. Видання неясно написаного Указу, який встановлює процедуру сертифікації експорту якраз перед початком збирання врожаю, приречене на створення невизначеності на ринку. Законодавчі акти, які регулюють ринок зерна в даному році, повинні прийматися до початку весняно-польових робіт, а ще краще до проведення осінньо-польових робіт минулого року, щоб сільськогосподарські виробники, постачальники матеріально-технічних ресурсів і трейдери знали "правила
Loading...

 
 

Цікаве