WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Харчова промисловість України - Курсова робота

Харчова промисловість України - Курсова робота

продуктів харчування - м'яса, молока та продуктів їх переробки. Кількість білків у харчовому раці-оні населення зменшилася в середньому майже на 20% проти мінімальної фізіологічної норми. Порівняно з 1990 р. споживання м'яса і м'ясопродуктів, включаючи сало й субпродукти, знизилося з 68 до 36 кг, молока й мо-локопродуктів у перерахунку на молоко - із 373 до 230,овочів -із 102 до 86, фруктів і ягід - із 47 до 37 кг. Одночасно збільшилася питома вага продуктів вуглеводної групи, яка для сімей із низьким рівнем доходів пе-ревищує 70%. Зменшилося також споживанння
продуктів-із 141 до 121, картоплі 131 до 126 кг. Отже, продовжується спад структури харчування найширших верств населення.
В зарубіжних країнах показник споживання на душу населення значно вищий. Якщо враховувати сало, жир, субпродукти відношення вживання м'яса в США становить 1:3, а на хліб і картоплю припадає 46% денного раціону, на м'ясо в - США - відповідно 20 і 25%. Різна економічна доступність його купівлі. Щоб 1 кг м'яса, українському громадянину потрібно працювати в 10-12 разів аніж американцю.
Зниження рівня виробництва продовольчої продукції і її споживання призвела на це й недосконала податкова система, кількість податків, які визначають нарахування значущості продукції для господарства і споживачів, і великі так звані торгові накрутки викликали підвищення цін, підірвали розвиток продольчої бази, штучно знизили попит на кількість продуктів. Харчова промисловість зминилася у складному становищі. В більшості країн із розвинутою економікою на продовольчі продукти першої необхідності ставки податку на додану вартість значно зменшені або відсутні. Наприклад, у виробника товарів і послуг першої необхідності і продовольства, ліків використовується ставка податку - 5,5%, далі в міру підвищення 7, 18,6 і 33,3% (предмети розкоші). Ставки запроваджують нижчі або вищі 'у в'язку із цим Комісія країн членів Європейської Економічної Співдружності запропонувала увести систему із двох ставок - стандартної (14-20%) і зниженої (4-8%). В Україні також доцільно увести диференційований податок на додану вартість. При цьому ставки його в харчовій промисловості повинні бути знижені. Це - один із факторів державної підтримки переробної промисловості. Скорочення реалізації продукції впливає також втрата зовнішніх і внутрішніх ринків
Не сприяє нарощуванню виробництва невизначенність діючої системи фінансового регулювання взаеморозрахунків підприємств харчової промисловості з виробниками сировини, енергоносіїв, інших матеріально-технічних засобів і сферою реалізації. Розширення дебіторсько-кредиторської заборованності призводить до зростання кількості їх підприємств.
Нестача коштів для формування фондів соціального розвитку підприємтсв не дає можливості проводити роботи конструкції і технічного переозброєня обладнання. Розрахунки показують, шо якби в харчовій промисловості податок на додану вартість був на рівні 10%, то балансовий прибуток у 1996 р. підвищився б за того ж обсягу випуску продукції майже в 2 рази.
Настав час докорінно переглянути всю податкову систему, знизити ставки та зменшити кількість податків. Це дасть змогу відновити роботу промисловості, а підприємствам збільшити обсяги оборотних засобів і прибутку, який потрібний для виробничого й соціального розвитку.
За останні п'ять років змінилася ситуація на ринку продовольства України - різко скоротилися дійсний попит і пропонування. При цьому темпи зниження попиту значно перевищили зменшення пропонування. По багатьох продуктах ринок з дефіцитного став перенасиченим. У нашій країні зникли черги покупців, але виникли певні труднощі з продажем продуктів. Хоча збільшилася реалізація їх на колгоспних ринках, безпосередньо населенню в рахунок оплати праці, шляхом бартерних угод, проте значна кількість вирощеної сільськогосподарської продукції ще не знаходить збуту, тому згодовується худобі або псується, а сільськогосподарські підприємства зазнають збитків. Тільки в торговельних організаціях втрати овочів, наприклад, становлять щороку 11-13%. Водночас високими темпами зростає імпорт продуктів. Це позбавляє наших селян засобів до існування.
Спад попиту на продукти спричинений, перш за все, зниженням реальних доходів населення, а також зростанням розміру податків та інших необхідних платежів, обмеженістю експортних можливостей сільськогосподарської продукції. Зниження реальних доходів населення зумовлене політичними, економічними й соціальними чинниками, зокрема високими податками на предмети першої необхідності (податок на добавлену вартість), спадом виробництва, збільшенням непрацюючих людей, низьким рівнем заробітної плати, який нині не забезпечує навіть простого відтворення робочої сили. Крім того, нині на підприємствах і в організаціях затримують виплату заробітної плати на 5-6 і більше місяців. Виплачують її без відповідної індексації втрат, спричинених інфляцією. Масово практикуються безоплатні відпустки за ініціативою адміністрації. Тому більшість працівників позбавлена можливості жити на результати своєї праці. Різке здешевлення робочої сили - основний чинник диспропорції між попитом та пропонуванням на ринку продуктів харчування. Самі тільки затримки з виплатою заробітної плати знижують, за нашими розрахунками, купівельну спроможність населення на 25-ЗО відсотків.
Пропонування продуктів зменшилося через скорочення вітчизняного виробництва та недоліки в системі маркетингу - малу зацікавленість пра-цівників у ефективному використанні ресурсів та поліпшенні стану реалізації продуктів харчування, дуже слабку матеріально-технічну базу переробних підприємств і торговельних організацій, недостатньо розвинену інфраст-руктуру ринку, споживчу кооперацію, яка майже припинила роботу. У 1995 році обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств України скоротився (порівно з 1990 р.) на 34,9%. Скорочено виробництво майже всіх видів сільськогосподарської продукції, у тому числі зерна - на 33,5%, цукрових буряків - на 33,0%, картоплі - на 12%, овочів - на 1 1,9%, молока - на 29,8%, яєць - на 42,3% і м'яса - на 47,7% .
Вирбництво сільскогосподарської продукції в усіх катугоріях господарств, млн т
Продукція Роки 1996 % до 1990
1990 1992 1993 1994 1995 1996
Зерно 51,0 38,7 38,5 45,6 38,5 33,9 66,5
Цукрові буряки 44,3 36,2 28,8 33,7 28,1 29,7 67,0
Овочі 6,7 5,9 5,3 6,1 5,1 5,9 98,1
Фрукти і ягоди 2,9 1,5 2,1 2,8 1,2 1,9 65,5
М"ясо 4,4 4,0 3,4 2,8 2,7 2,3 52,3
Молоко 24,5 22,4 19,1 18,4 18,1 17,2 72,2
Яйця млрд шт 16,3 15,2 13,5 11,8 10,2 9,4 57,7
Головною причиною зменшення обсягів виробництва є підвищення вартості ресурсів і кредитних ставок, збільшення податків, а також раптове відкриття внутрішнього ринку для конкуренції з іноземними товаровиробни-ками. До спаду виробництва призвело також скорочення ресурсів, зниження ефективності їх використання, ослаблення виконавчої і технологічної
Loading...

 
 

Цікаве