WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Харчова промисловість України - Курсова робота

Харчова промисловість України - Курсова робота

"Антарктика" кредиту в розмірі 13,1 млн дол. США за ставкою 15 % річних, на ринок України за рахунок зменшення експорту додатково надійде 55 тисяч тонн рибної продукції, а держава отримає близько 13 млн. грн. у вигляді обов'язкових платежів та податків.Отже, рибна галузь має значні резерви як для поповнення бюджету, так і для насичення українського ринку вітчизняною продукцією.
Внаслідок звуження ринків збуту незадовільно використовуються виробничі потужності в ряді галузей харчової промисловості. Частину потужностей окремих підприємств доводиться консервувати, а деякі з них взагалі припинили виробництво. Зокрема, законсервовано потужності птахозабійних цехів у Криму, чотири роки не працює ВАТ "Сімферопольський птахокомбінат", з жовтня минулого року зупинено ВАТ "Євпаторійський м'ясокомбінат", Городоцький завод продтоварів і цикоросу-шильний завод, завод мінеральних вод у Славутському районі Хмельницької області.
Тим часом ряд підприємств нарощують темпи випуску продукції. Так, ВАТ "Феодосійський м'ясокомбінат" збільшив виробництво м'ясних консервів втричі, АТ "Він-ницям'ясо" консервів - на 35,1 % і ковбасних виробів - на 17,8 %. Стабільно впродовж останніх років працюють ЗАТ "Оболонь" (М.Київ), львівські підприємства - м'ясопе-реробне "Прикарпаття", кондитерська фірма "Світоч", "Кока-Кола Аматіл-Колос"; у Сумській області - акціонерні товариства "Крафт Якобз Сушард "Україна", "Сумський м'ясокомбінат", завод продтоварів та лікеро-горілчаний завод, "Роменський завод ЗНМ"; Кам'янець-Подільський і Шепетівський м'ясокомбінати, Хмельницькі кондитерська й макаронна фабрики та інші, які змогли знайти своє місце на товарному ринку, підтримують рівень виробництва, залучають інвесторів для модернізації виробництва й онов-лення асортименту продукції.
За рахунок іноземних інвесторів у Дніпропетровській області реконструйовано технологічні лінії на пив-комбінаті "Дніпро", олієекстракційному заводі, молочному комбінаті "Придніпровський", макаронній фабриці, крохмале-патоковому комбінаті. У ряді областей зросло виробництво продовольчих товарів: ковбасних виробів - у Вінницькій, Волинській, Луганській, Тернопільській, Хмельницькій і Чернігівській; макаронних виробів - в Івано-Франківській, Сумській, Хмельницькій і Чернігівській;
маргаринової продукції - у Львівській, Одеській і Харківській областях.
Для підвищення якості та конкурентоспроможності продукції на підприємствах харчової промисловості освоєно значну кількість нових видів продуктів. Так, на Вінниччині розроблено й впроваджено 149 нових ви-робів, на Волині - 209, у Дніпропетровській і Сумській областях - майже по 100, в Одеській - 50. Колектив Одеського НВО "Консервпромкомплекс" розробив технологію 10 найменувань консервів лікувально-профілактичного призначення для дітей раннього віку.
Для здешевлення продукції та прискорення обігу коштів розширено мережу фірмової торгівлі. Лише в Сумській області створено 152 фірмових магазини й кіоски, з них - 23 торгують м'ясопродуктами, 49 - молоко-продуктами, 25 - хлібом і хлібопродуктами, 22 - консервною продукцією.
Фінансова скрута, недосконалість податково-кредитної системи, нестача обігових коштів змушують деякі підприємства вдаватись до переробки сільськогосподарської сировини на давальницьких умовах, використовувати бартерну форму товарообміну. Завдяки виділенню кредитних ресурсів для закупівлі цукрових буряків і насіння соняшнику, торік зменшилося виробництво на давальницьких умовах цукру,;- з 93 до 59 %, олії - з 80 до 70 %. Водночас випуск'-^борошна на давальницьких умовах зріс з 25 до 44 %, крупів - з 46 до 83, масла тваринного - з 20 до 23, м'яса - з 17 до 19 %. Питома вага бартерних операцій у харчовій промисловості торік становила 21,8 %, що майже вдвічі менше, ніж у промисловості країни в цілому. Проте в деяких галузях вона залишається ще основною формою розрахунків: у цукровій - 67,5 %, рибній - 61,3, плодоовочеконсервній - 43,3, масло-сироробній - 31,6, олійножировій - 25,9 %.
Давальницька схема переробки сировини та бартерний обмін товарів створюють умови для порушення податкового законодавства, пов'язаного з несплатою податку на додану вартість, акцизного збору, реалізацією продукції за цінами, нижчими від № собівартості, що поглиблює процеси тіньової економіки. У цих умовах необхідно законодавче обмежити виробництво продукції на давальницьких умовах, а також частку товарообмінни операцій у загальному обсязі реалізації та запровадит санкції за її перевищення.
Непросто відбувається структурна перебудова галузі хлібопродук-тів. Аби відчути це, досить поглянути на показники роботи заготівельних та зернопереробних підприємств. Приміром, за 1990-1995 роки виробництво борошна зменшилося з 7671 тисяч тон: до 4551, крупів - з 962,4 до 389 тисіч, макаронних виробів - з 360,3 до 214,2 тисяч, хліба й хлібобулочної продукції - з 6701 до 3848 тисяч тонн. Отже, потенційні можливості підппРИЄМСТВ використовуються далеко не повністю.
Значне скорочення обсягів виробництва, лібералізація цін на сировину, матеріально-технічні ресурси й послуги призвели до підвищення собівартості, а відтак і цін на зернову продукцію. Особливо зросли оптові ціни підприємств борошномельно-круп'яної промисловості. Водночас калорійність харчування Заселення зменшилася на 26,4 відсотка. Значно збіднів раціон білково- й вітаміновмісних продуктів, овочів, фруктів тощо. Натомість понад фізіологічні норми люди споживають хлібопродукти, питома вага яких у структурі харчування сягає 44 відсотків.
У структурі агропромислового комплексу галузь хлібопродуктів - пріоритетна, особливо з огляду на забезпечен ня населення продовольством, а тваринництва - комбікормами:
Тому важлива науково-технічна передумова подальшого розвитку галузі - сертифікація сільськогосподарської сировини та харчових продуктів з борошна. Таким чином можна буде ефективно визначити якість продукції, забезпечити ретельний контроль за дотриманням економічних вимог, підвищити конкурентоспроможність виробів.
Але матеріально-технічна база галузі хлібопродуктів не відповідає сучасним вимогам, характеризується значною спрацьованістю обладнання. Це негативно позначається і на економічних показниках. Приміром, спрацьованість основних виробничих фондів у галузі сягає 48 відсотків, а темпи оновлення їх основної частини значно відстають від потреби. Стосовно основної частини вони становлять менше 56 відсотків на рік. Рівень меха-нізації праці на підприємствах не перевищує 50-60 відсотків. Продуктивність праці в галузі в 2-3 рази нижча, ніж на споріднених підприємствах у зарубіжних країнах з розвиненою економікою.
Для створення міцної матеріально-технічної бази на часі - активне формування і нагромадження інвестиційного потенціалу, перетворення амортизацій у найважливіший реноваційний ресурс, впровадження сучасних технологій тощо. Нині найголовніше завдання підприємств галузі - поліп-шення їх фінансового стану. Визначальний
Loading...

 
 

Цікаве