WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Нова регіональна економічна політика в Україні: проблеми і перспективи розвитку - Реферат

Нова регіональна економічна політика в Україні: проблеми і перспективи розвитку - Реферат

машинобудівний завод".
Рис. 18. Структура імпорту товарів у Донецьку область в 2004 р., % Рис. 19. Структура імпорту товарів в Україну, %
Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами 204 країн світу.
Рис. 20. Діаграма структури експорту послуг України в 2004 р., % Рис. 21. Діаграма структури імпорту послуг України в 2004 р., %
Частина Донецької області в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій (ПІІ) складала 11,8%. Загальний внесок ПІІ в регіон на 01.01.05 р. становить 493,6 млн. дол., або 92 дол. на одного жителя області (в Україні цей показник дорівнює 140 дол.).
У 2004 р. у Донецькій області сума збільшення прямих іноземних інвестицій склала 59,0 млн. дол. США (у 2003 р. - 43,18 млн. дол. США) (рис. 22-23).
Залучення інвестицій в основному здійснювалося за рахунок внесків у формі рухомого і нерухомого майна - 22,27 млн. дол. США (51,6%) і грошових внесків - 19,81 млн. дол. США (45,9%).
Рис 22. Динаміка прямих іноземних інвестицій у Донецькій області, млн. дол. США Рис 23. Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україні, млн. дол. США
За даними Державного комітету статистики питома вага Донецької області складає майже 50%, що дає можливість використовувати економіку цього регіону в процесі моделювання розвитку економічних процесів на державному рівні при побудові нової системи регіональної політики.
На діаграмі (рис. 24) представлений попередній аналіз розподілу питомої ваги кожного з пропонованих нових територіально-промислових районів за підсумками 2003 року.
Рис. 24. Обсяг продукції промисловості по ТПР у 2003 р., % і млрд. грн.
Відзначимо, що, з одного боку, регіоналізм, підсилюючи ринкову уніфікацію розвитку національних економік країн - учасниць інтеграційних угруповань, прискорює процес глобалізації. Особливо це виявляється в умовах, коли регіональна економічна інтеграція набуває ознак "континентальної". З іншого боку, регіональні інтереси можуть відволікати країни від діяльності по багатобічних зобов'язаннях, що виходять за межі інтеграційних угруповань, а "закритий" регіоналізм породжує протекціонізм стосовно третіх країн (груп країн).
Транскордонне співробітництво, формування Єврорегіонів і розвиток спеціальних економічних зон
Вивчення світогосподарських зв'язків приводить до висновку про те, що процеси транскордонного співробітництва, що розпочалися у 50-х роках XX століття, відіграли істотну роль у реалізації інтеграційних ініціатив у Європі. Не менше значення надається цьому співробітництву і на початку XXI століття, особливо у взаєминах Євросоюзу з країнами Східної Європи, включаючи Україну. Це стосується, у тому числі пожвавлення й інтенсифікації транскордонного співробітництва з країнами Центральної Європи.
Прикордонне співробітництво різноманітне. Існує чимало дефініцій, що виражають сутність цих відносин. Слід, однак, першочергово виокремити емпіричне і юридичне визначення цього феномену.
Відповідно перше характеризує таке співробітництво як будь-які колективні прикордонні взаємини, здійснювані будь-якими суб'єктами регіонального прикордонного співробітництва, що визнано або офіційною владою, або хоча б привселюдно. Друге, на відміну від першого - це визначення поняття прикордонного співробітництва, що здійснюється прикордонними регіонами або територіями в найбільш суворому і формальному змісті цього слова. Це транскордонне співробітництво, визнане міжнародним правом як взаємини між сторонами в прикордонних регіонах та інших територіях. Прикордонне співробітництво, в функціональному плані, має належати до ведення регіональної влади й органів місцевого самоврядування зацікавлених у цьому співробітництві держав.
В даний час шість областей України входять до складу трьох єврорегіонів (табл. 4, рис. 25) - це Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька (у складі Карпатського єврорегіону, заснованого у лютому 1993 року), Волинська (у єврорегіоні "Буг", заснованому у вересні 1995 року). Одеська (у єврорегіоні "Нижній Дунай", заснованому у вересні 1998 року). Продовжується робота над створенням єврорегіону "Верхній Прут" за участю Чернівецької області і повітів Румунії і Молдавії.
Таблиця 1. - Прикордонні регіони
№ п/п Назва регіону України Назва країни, уздовж державного кордону якої він розташований
1 Вінницька область Республіка Молдова
2 Волинська область Польща, Республіка Бєларусь
3 Донецька область Російська Федерація
4 Житомирська область Республіка Бєларусь
5 Закарпатська область Румунія, Угорщина, Словаччина
6 Київська область Республіка Бєларусь
7 Львівська область Польща
8 Луганська область Російська Федерація
9 Одеська область Румунія, Республіка Молдова
10 Ровенська область Республіка Бєларусь
11 Сумська область Російська Федерація
12 Харківська область Російська Федерація
13 Чернігівська область Республіка Бєларусь, Російська Федерація
14 Чернівецькаобласть Республіка Молдова, Румунія
15 Автономна Республіка Крим Російська Федерація
Рис.25. Розміщення єврорегіонів по території України
Інтенсивність і рівні прикордонного співробітництва названих єврорегіонів значно відрізняються один від одного. Найбільш "просунутим" з тих, у яких беруть участь області України, є Карпатський єврорегіон - територіально найбільша в Європі міжрегіональна асоціація.
Сучасним процесам міжнародної економічної інтеграції властиві певні особливості, а саме:
­ динамізм процесів міжнародної економічної інтеграції в цілому, обумовлений як впливом об'єктивних факторів, так і "ланцюговою" реакцією країн світу на розвиток окремих інтеграційних угруповань;
­ нерівномірність розвитку і реалізації форм міжнародної економічної інтеграції, породжена явними відмінностями економічного розвитку країн і регіонів світу;
­ розвиток поряд з інтеграційними дезінтеграційних процесів, що мають глибокі корені в історичних, політичних, економічних і соціальних закономірностях світового розвитку.
Таким чином, це дозволяє визначити основні напрямки інтеграції України вже не тільки в рамках європейського континентального ринку, але і з урахуванням розвитку тісних контактів з азіатськими державами (рис. 26).
Рис.26. Інтеграційні перспективи України
Отже, на етапі переходу від полісистемності до глобалізму об'єктивно зникне сама наука "міжнародні економічні відносини", теорії інтернаціоналізації в їхньому традиційному розумінні вичерпають себе, тому що держава і національна економіка втратять функцію основного структурного елемента світової економіки. Очевидно, людство отримає "інтеграційне" знання для осмислення нових умов життєдіяльності в цілісному світі.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Old and New Regionalism. Regionalism and Development. Report of the European Commission and World Bank Seminar. Brussels, 2 June.1997. Luxembourg, 1998, p.85.
2. Смолянский В.Г. Региональные конфликты и пути их преодоления // Вестн. Моск.ун-та. Социология и политика. - 1995. - №3.
3. Вертинская Т.С. Понятие регионов в системе МЭО. // Гуманітарныя і сацыяльныя навукі на зыходзе XX стагоддзя (Зб.навук.арт.). - Мн.,1998. - С.315-321.
4. Newhouse J. Europe's Rising Regionalism // Foreign Affairs. 1997. №1.
5. Бусыгина И. Настоящее и будущее "Европы регионов". // Мировая экономика и международные отношения. - 1993. - №9. - С.78-86.
6. Макарычев А. Федерализм и регионализм: европейские традиции, российские перспективы // Полис. - 1994. - № 5. - С. 152-155.
Loading...

 
 

Цікаве