WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Трансформаційні зрушення в соціально-економічному розвитку регіонів - Реферат

Трансформаційні зрушення в соціально-економічному розвитку регіонів - Реферат

Капітальні вкладення тут становлять 51,7% загальнодержавних, а експорт товарів і послуг - 33,1% обсягів.
На решту районів України - Карпатський, Подільський і Поліський, припадає 21,4% виробництва ВДВ, 14,6% промислової і 37,1% сільськогосподарської продукції. Ці райони дають лише 11,8% експорту товарів. Це показники узагальнюючого характеру.
Трансформаційні процеси, що супроводжуються структурно-динамічними зрушеннями в регіональній господарській системі, більш детально досліджені на прикладі Поліського економічного району.
Українське Полісся має досить вигідне географічне положення вздовж північногокордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським, Подільським, Центральним та Східним районами. Через цей регіон проходять транспортні артерії, що з'єднують Україну з Білоруссю, частково - з Росією та Західною Європою. Таким чином, Поліський район є сполучною ланкою, з одного боку, між Україною та Білоруссю, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з іншого, - між Росією та Західною Європою. Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньоукраїнських зв`язків, але й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва.
Враховуючи притаманний району дефіцит енергоносіїв, енергетичну базу району складають, поряд із власними (вугілля кам'яне й буре, газ, нафта та торф, дрова), завезені з інших територій та з-за кордону енергетичні ресурси. Основними ринками збуту продукції промислового та сільськогосподарського комплексів Полісся є власне внутрішній, а також ринки інших економічних районів України, на які надходить продукція машинобудування, харчової та легкої промисловості, будівельні матеріали тощо. Продукція паливної промисловості, однак, споживається в основному в межах району.
Головними умовами, які визначили специфічні риси сучасного виробничого потенціалу Полісся, виступають, по-перше, особлива структура природно-ресурсного потенціалу, у якій домінує частка сільськогосподарських ресурсів, по-друге, довготривала аграрно-промислова спеціалізація господарства регіону. У 90 -і роки в промисловості, а особливо, у сільському господарстві відбулося суттєве моральне та фізичне старіння основних фондів. У багатьох галузях фактично припинилось нарощування та оновлення виробничих потужностей. Особливої шкоди при цьому завдано галузям спеціалізації економічного району - легкій промисловості, машинобудуванню, сільськогосподарському виробництву тощо. Неналежним чином використовується виробничий потенціал, сконцентрований у зоні радіоактивного забруднення. Особливо це стосується підприємств агропромислового комплексу.
У територіальній структурі суспільного виробництва (за виробництвом валової доданої вартості в розрахунку на душу населення) найкращими показниками характеризується Чернігівська, найгіршими - Волинська область. У внутрірайонній територіальній структурі виробництва ВДВ у 2001 р. також домінуючою є Чернігівська, найменшою - Волинська область.
Аналіз галузевої структури валової доданої вартості свідчить, що господарський комплекс Полісся у порівнянні з Україною відрізняється більшою часткою сільського господарства та відносно меншою питомою вагою промисловості, транспорту й зв'язку, будівництва, житлово-комунального господарства, сфери послуг. Для збалансування територіально-господарських пропорцій пріоритетами структурної політики мають стати саме ці галузі господарства при збереженні загальної агропромислової орієнтації регіональної економіки Полісся. Підвищення рівня промислового розвитку та поліпшення якості і збільшення обсягу послуг інфраструктурних галузей сприятимуть ефективній зайнятості трудових ресурсів Полісся. З точки зору територіальних господарських пропорцій пріоритетне значення має повніше й прискорене залучення в суспільне виробництво потенціалу Волинської та Чернігівської областей, поглиблення спеціалізації Рівненської області на традиційному аграрно-промисловому виробництві, включаючи продукцію харчової та легкої промисловості.
Спеціалізацію промислового комплексу району виявляє порівняння галузевої структури товарної продукції промисловості України і Полісся. Так, якщо у загальноукраїнській структурі промислової продукції домінує продукція паливно-енергетичного та металургійного комплексу (у сукупності 47,5 % від загальної продукції), то для Полісся переважаючою є продукція переробних галузей (харчової та легкої промисловості разом).
Питома вага продукції паливно-енергетичного комплексу та металургії загалом становить у Поліссі лише 26,6%, причому остання практично не представлена (1,2%), хоча паливна промисловість та енергетика перевищують загальноукраїнський показник. Частка продукції основної галузі виробництва - харчової і переробної промисловості для Поліського району перевищує 37% при середньоукраїнському показнику - 19,1%. Іншими галузями спеціалізації району є деревообробна та целюлозно-паперова, легка і промисловість будівельних матеріалів (табл. 2).
Таблиця 2. - Територіальна структура промисловості Поліського економічного району за видами діяльності у 2002 році (у фактичних цінах)
Вид
промислової
діяльності Територіальна структура
(частка регіону у загальному обсязі України, %) Структура за видами промислової діяльності, %
Україна Поліський Волинська Житомирська Рівненська Чернігівська Україна Поліський Волинська Житомирська Рівненська Чернігівська
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Вся промисловість 100,0 5,5 0,9 1,6 1,2 1,8 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
У тому числі
Добувна промисловість 100,0 3,3 0,2 1,0 0,1 2,0 10,9 7,0 2,5 10,0 0,7 12,2
видобування енергетичних матеріалів 100,0 3,3 0,3 0,0 0,0 3,0 7,3 4,7 2,5 0,0 0,0 12,2
видобування неенергетичних матеріалів
100,0 3,2 - 2,9 0,3 0,0 3,6 2,3 0,0 10,0 0,7 0,0
Обробна промисловість 100,0 5,0 1,0 1,1 1,0 1,9 75,0 75,0 86,3 79,9 55,7 81,8
харчова промисловість та перероблення сільськогосподар-ських продуктів 100,0 9,9 2,4 2,1 1,2 4,2 19,1 37,6 54,3 38,0 17,4 45,2
легка промисловість 100,0 11,7 1,3 3,6 1,1 5,7 1,6 3,7 2,4 5,5 1,2 5,1
текстильна промисловість та пошиття
Loading...

 
 

Цікаве