WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Аграрна політика України на шляху інтеграції у світове середовище - Реферат

Аграрна політика України на шляху інтеграції у світове середовище - Реферат

гостроти набула демографічна проблема села: скорочення чисельності й старіння сільського населення відбуваються швидше, ніж у країні в цілому, зростає плинність кадрів, особливо працівників соціальної сфери.
За період з 1990 по 2000 рік сільське населення зменшилося від 16,9 до 15,8 млн. чоловік, або на 6,6%, тоді як скорочення міського населення становило 4,4%. Серед сільських жителів тільки 50% працездатного віку, в той же час серед жителів міст їх налічується понад 60%.
Отже, соціальні чинники є вкрай несприятливими для реформування АПК. Аграрна реформа не розв'язала соціальних проблем села, а швидше навпаки, загострила більшість із них.
Слід також зазначити, що реформування АПК здійснюється переважно на підставі указів Президента України, що ставить під сумнів легітимність окремих заходів, наприклад щодо розпаювання земель КСП. За відсутності основоположних законодавчих актів процес реформування набуває хаотичних, безсистемних і навіть асоціальних рис. Відсутність усталеної законодавчої бази призводить до обмеження прав власності на землю та майно, високого рівня тіньової економіки й криміналізації АПК. Внаслідок цього ціннісні орієнтації населення є суперечливими, особливо стосовно вільної купівлі-продажу землі.
Крім названих вище внутрішніх чинників аграрної реформи, на стан аграрного сектора значною мірою впливають зовнішньоекономічні чинники. Відомо, що Україна має значний нереалізований потенціал експорту сільськогосподарської продукції. При цьому важливим фактором, який сприятиме просуванню українського експорту продовольства на світовий ринок, повинен стати вступ до Світової організації торгівлі (СОТ).
Бажання України бути повноправним членом СОТ має економічний і політичний контекст. Вона прагне зайняти свою нішу в міжнародній торгівлі й брати участь поряд із розвиненими країнами в регулюванні відносин у цій сфері. Очевидна також зацікавленість в економічних вигодах від приєднання до СОТ, пов'язаних передусім з одержанням сприятливіших умов на ринках країн-учасниць.
Крім того, те, що членами СОТ є більшість країн світу, означає, що країни, які не є членами СОТ, у своїх відносинах з країнами-членами все одно матимуть в односторонньому порядку підпорядковуватися вимогам СОТ, не володіючи відповідними правами для захисту своїх інтересів за положеннями цієї міжнародної організації.
Інші вже не стоїть питання, приєднуватися чи не приєднуватися Україні до СОТ. Воно одночасно визначене в державній політиці, конкретизоване в Указах Президента України про заходи щодо завершення вступу України до СОТ та в останньому Посланні Президента до Верховної Ради про Європейську інтеграцію. Тому в даний час основне завдання органів виконавчої влади - це виконання визначених заходів.
Нові члени вступають у СОТ "на умовах, узгоджених з країнами, що вже входять до СОТ". Це різко відрізняється від загального раунду торговельних переговорів, де остаточні рішення приймалися за згоди кожної з країн-учасниць. Ця особливість приєднання дає можливість як країнам-претендентам, так і членам СОТ добиватися один від одного особливих умов та зобов'язань, тобто у цій ситуації можлива більш гнучка трактова правил і процедур СОТ.
Перспективи країн, які приєднуються до СОТ, залежать від уміння трактувати основні положення угод СОТ, виходячи з національних інтересів виграшно висвітлювати національний торговельний режим, досягати компромісів на основі обміну поступками при жорсткому відстоюванні найпринциповіших позицій. Саме цим визначаються істотні відмінності в конкретних результатах досягнутих домовленостей стосовно умов приєднання до СОТ окремих країн, що набули членства з 1995 року.
Тепер у наукових і політичних колах України існують переважно розрізнені, несистематичні оцінки можливих наслідків її приєднання до СОТ. Тому конче необхідно провести системний аналіз і виробити узагальнену оцінку можливих наслідків вступу України до цієї організації як для підвищення ефективності переговорного процесу приєднання на його завершальній стадії, так і для визначення діяльності держави в напрямах забезпечення умов для максимального використання потенційних переваг міжнародної торговельної системи та завчасного вжиття заходів із мінімізації можливих негативних наслідків приєднання.
Попередні узагальнення дають підстави розгляд наслідків вступу України до СОТ структурувати для окремих суб'єктів, якими є держава, сільськогосподарські товаровиробники та споживачі.
Потенційно членство в СОТ може зумовити для України як держави такі узагальнені економічні переваги:
" відкрити для українських виробників кращі експортні можливості;
" збільшити масштаби виробництва та дохідності в експортоорієнтованих галузях економіки, у тому числі й сільському господарстві, в результаті лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків і власних конкурентних переваг на ньому;
" прискорити структурні та виробничі реформи в аграрному секторі за рахунок іноземних технологій, інвестицій, менеджменту. Структурні пріоритети визначатимуться потенціалом конкурентоспроможності галузей і підприємств на зовнішніх ринках, а спрощення процедур доступу до цих ринків має прискорити структурні зміни;
" збільшити дохідну частину бюджету за рахунок зростання надходжень від експорту;
" уникнути антидемпінгових розслідувань.
Проте членство в СОТ може зумовити й певні наслідки:
" переваги вільного доступу на ринки більшою мірою стосуються ринків з ціновою конкуренцією, тобто ринків сировинної продукції. Тому, якщо Україна покладатиметься лише на дію ефектів торговельної лібералізації, то вона ще тривалий час утримуватиметься у сфері низькотехнологічного експорту з низьким рівнем прибутків;
" зменшення імпортного мита може завдати збитків державному бюджету;
" імовірне захоплення частки внутрішнього продовольчого ринку недобросовісною конкуренцією з боку іноземних фірм-виробників;
" наявність численних регіональних режимів вільної торгівлі, які є винятком з режиму найбільшого сприяння, що його надає участь у СОТ, обмежує дію норм і правил СОТ (стаття XXIV ГАТТ). За таких умов Україна, що не є учасницею угод про вільну торгівлю, може опинитися у менш вигідному становищі. Особливо це стосується відносин нашої держави з ЄС.
Для вітчизняних товаровиробників сільськогосподарської продукції й трейдерів вступ до СОТ дає можливість:
" збільшити прибутки, пов'язані з масштабністю виробництва продукції та її реалізацією на зовнішніх ринках;
" одержати ширший доступ до іноземних інвестицій;
" збільшити доходи за рахунок можливого підвищення цін на внутрішньому ринку - зростання експорту сільськогосподарських товарів, які виробляються в Україні, має приводити до підвищення ціни.
Можливі обмеження й наслідки:
" наслідком лібералізації зовнішньої торгівлі може стати збільшення конкуруючого імпорту продовольства,зокрема цукру, молочних продуктів, овочів та фруктів, а вітчизняні виробники можуть виявитися неготовими
Loading...

 
 

Цікаве