WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Аграрна політика України на шляху інтеграції у світове середовище - Реферат

Аграрна політика України на шляху інтеграції у світове середовище - Реферат

також індексу відносної експортної конкурентоспроможності. Якщо, наприклад, країна є лише транзитною державою, RXA може відображати високий рівень конкурентних переваг, що не відповідатиме дійсності. З цього погляду важливо враховувати, що саме розглядається як експорт, оскільки, на жаль, при обліку і класифікації зовнішньоторговельних операцій існують значні відмінності між окремими країнами.
При розрахунку індексу відносних торговельних переваг до уваги одночасно беруть показники експорту та імпорту певного товару. RTA розраховують за формулою:
Позитивне значення даного показника вказує на відносні переваги у зовнішній торгівлі, негативне - на відносні невигоди.
Важливість використання одночасно експорту та імпорту при обчисленні конкурентоспроможності стає все важливішим, зважаючи на зростання внутрішньогалузевої торгівлі. Це можна проілюструвати за допомогою простого прикладу. Припустимо, що RXA для i-того продукту в j-тій країні дорівнює 3, що підтверджує високий рівень конкурентоспроможності даного продукту. Однак значення RTA для того ж товару в тій самій країні дорівнює -1, відображаючи брак конкурентоспроможності. Причина такої невідповідності - наявність внутрішньогалузевої торгівлі: хоча експорт даного товару і досить значний, його імпорт навіть більший. Таким чином, розглядаючи одночасно експорт та імпорт, RTA є набагато досконалішим й інформативнішим вимірником конкурентоспроможності.
Проте при практичному використанні всіх трьох індексів виникають численні проблеми. Мінімальні значення індексів RXA та RMР обмежені нулем, тоді як максимальні не обмежені. RTA може бути як позитивним, так і негативним, відображаючи наявність чи відсутність конкурентних переваг, при цьому його мінімальне і максимальне значення також не обмежені. У той же час, якби зазначені індекси мали граничні значення, це полегшило б їх інтерпретацію, оскільки можна було б точніше визначити ступінь конкурентних переваг (чи їх відсутності).
Крім того, при інтерпретації всіх трьох індексів можуть виникнути труднощі, якщо існують значні коливання між їхніми значеннями у різні роки внаслідок структурних змін в економіці, що характерно для більшості країн з перехідними економіками, у тому числі й України. Оскільки структура виробництва, зокрема в аграрному секторі, постійно змінюється, обсяги зовнішньої торгівлі продовольчими товарами у різні роки суттєво відрізняються. Тому в цих умовах досить важко зробити висновки щодо конкурентоспроможності сільського господарства.
Для того щоб оцінити конкурентоспроможність вітчизняного сільського господарства, нами були розраховані індекси відносних торговельних переваг для деяких сільськогосподарських товарів, що є або були в минулому основними експортної спеціалізації України (рис. 1.2). Обраний період (1994-2001 рр.) дає змогу простежити динаміку зміни конкурентоспроможності цих товарів із часом.
Аналіз одержаних значень RTA дозволяє зробити кілька важливих висновків. По-перше, як видно з рисунка 1.2, у 1998 році майже для всіх товарів, за винятком зернових та насіння соняшнику, було характерним значне зниження конкурентоспроможності внаслідок скорочення експорту, причиною чого є фінансова криза в Росії, куди спрямовується значна частка української сільськогосподарської продукції. Це свідчить про досить високу залежність України від кон'юнктури зовнішніх ринків і потребує пошуку шляхів диверсифікації експорту.
* сухе знежирене молоко
Рис. 1.2. Конкурентоспроможність деяких сільськогосподарських товарів в Україні у 1994-2001 роках.
По-друге, позитивною обставиною є те, що у 2001 році всі товари, обрані для дослідження, за винятком цукру, були конкурентоспроможними на зовнішньому ринку, що підтверджує позитивне значення індексів RTA для вказаних товарів.
По-третє, судячи з величини RTA, найбільш конкурентоспроможним на світовому ринку є насіння соняшнику, оскільки його частка в українському експорті у десятки разів перевищує аналогічну частку в світовому експорті. Досить конкурентоспроможна й соняшникова олія, причому в 2001 році це був найбільш конкурентоспроможний товар (значення RTA дорівнювало 68). Головною причиною зростання експорту олії виявилася дія експортного мита на насіння соняшнику, яка обмежувала його вивезення.
По-четверте, у всі роки конкурентоспроможним було виробництво зернових. Хоча в структурі українського експорту сільськогосподарської продукції саме зернові становлять найбільшу частку, абсолютне значення RTA є досить невисоким. Це пояснюється тим, що поряд з експортом в Україні протягом досліджуваного періоду постійно мав місце й імпорт деяких видів зернових. Крім того, для зернових характерна досить велика частка у світовому експорті.
По-п'яте, із рисунка 1.2 видно втрату конкурентоспроможності вітчизняною цукровою промисловістю. Якщо в 1994-1997 роках спостерігався значний експорт цукру з України, то у 1998-му ситуація змінилася на протилежну, причому існує тенденція до постійного зниження конкурентоспроможності (так, у 2001 р. RTA для цукру дорівнював -1,1).
По-шосте, конкурентоспроможність тваринницької продукції значно нижча, ніж продукції рослинництва. Спостерігається чітко виражена тенденція до значних її коливань у різні роки, однак позитивним є те, що в 2001 році усі три товари, обрані для дослідження (яловичина, вершкове масло та сухе молоко), були конкурентоспроможними на зовнішньому ринку.
Крім того, не можна вважати позитивними значні коливання обсягів експорту в різні роки. Це свідчить про те, що в України відсутні стійкі "ніші" на світовому ринку, а конкурентоспроможність її продукції, як уже зазначалося, має переважно ціновий характер і великою мірою залежить від кон'юнктури зовнішніх ринків.
Підсумовуючи вже вищесказане, можна стверджувати, що у даний час для аграрного сектора України надзвичайно важливі освоєння зовнішніх ринків, розширення експортної орієнтації виробництва, що повинно стати одним з основних чинників економічного зростання галузі. Це особливо актуально ще й тому, що значна частина продукції не має попиту на внутрішньому ринку внаслідок низької купівельної спроможності населення, і саме ця обставина є основним стримуючим чинником розвитку українського сільського господарства.
Одним із факторів, який сприятиме зміцненню позиції України на світовому ринку продовольства, може стати вступ до Світової організації торгівлі. Проте треба чітко розуміти, що система ГАТТ/СОТ в ніякому разі не є панацеєю від невдач на внутрішніх і зовнішніх ринках. При вмілому використанні це лише ефективний інструмент реалізації власних конкурентних переваг. Баланс вигод та втрат України від вступу до СОТ залежить не тільки від нинішніх порівняльних переваг різноманітних секторів української економіки, але й від того, як уряд оцінить можливості розвитку переваг, одержаних від членства уСОТ, та реальність загрози з боку потенційних негативних наслідків.
Loading...

 
 

Цікаве