WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Аграрна політика України на шляху інтеграції у світове середовище - Реферат

Аграрна політика України на шляху інтеграції у світове середовище - Реферат

українська яловичина традиційно експортується на цей ринок - у 2000 році експорт сягав 149 тис. т (20% вітчизняного виробництва) на суму близько180 млн. дол.. США.
У той же час ринок країн ЄС сформований за пропозицією майже по всій товарній номенклатурі сільськогосподарської та харчової продукції, за винятком насіння соняшнику. Так, рівень самозабезпеченості пшеницею в ЄС становить 115%, цукром - 113, яловичиною - 104, свининою - 107, тоді як насінням олійних - лише 12%. Тому конкурувати на цьому ринку при вступі у СОТ ми можемо виключно за рахунок ціни та якості.
Проблеми якості сільськогосподарської продукції мають інший порядок: це не тільки формування національних підходів до нових стандартів якості, але й розуміння якості сільськогосподарської продукції в контексті генетично модифікованих культур, що тісно пов'язано з менталітетом населення. Це також має зв'язок із проблемою споживання тваринницької продукції виробленої при основі стимуляторів росту. Наприклад, якщо у США та Канаді сільськогосподарську продукцію, вироблену із генетично модифікованих культур, вільно купують на ринку, то в Європейському Союзі існують побоювання щодо її негативного впливу на здоров'я, і продаж такої продукції заборонено.
Для України надзвичайно важлива і необхідна розробка нових стандартів якості на продовольчі товари, які відповідають вимогам СОТ, вдосконалення ветеринарно-санітарних та карантинних вимог, встановлення досить жорстких обмежень на імпорт трансгенної й інших видів продукції, заборонених до ввезення згідно з вітчизняним законодавством. Повинні бути чітко розмежовані харчові продукти, які виробляються природним шляхом без застосування хімічної обробки, змін у генній структурі, без хімічних домішок, що подовжують строк зберігання, поліпшують смакові якості, зовнішній вигляд тощо, від харчових продуктів, які вироблені із застосуванням усього цього. На нашу думку, реалізація такої концепції матиме як результат зростання конкурентоспроможності вітчизняних продовольчих товарів на внутрішньому ринку та (що ще важливіше) спонукатимуть населення до вживання в їжу продуктів вищої якості.
Взагалі в умовах лібералізації світового продовольчого ринку необхідно посилити контроль за якістю імпортної продукції. Ця сфера регулювання повинна виходити на передній план у заходах щодо посилення захисту вітчизняних споживачів, внутрішнього ринку в цілому. Розв'язання цієї проблеми потребує збільшення обсягів фінансування, утримання й оснащення державних ветеринарних і карантинних служб. Важливо, що такі статті державного бюджету відповідно до Уругвайської угоди по сільському господарству належать до заходів "зеленого кошика" і не підлягають вимогам щодо скорочення.
Третім фактором конкурентоспроможності є ціна. Конкурентоспроможність української сільськогосподарської продукції за ціною зумовлюється порівняно низькою собівартістю її виробництва. Проте у майбутньому собівартість підвищуватиметься, оскільки зростатиме оплата праці, а вартість засобів захисту рослин, добрив, а також витрати на транспортування вже нині відповідають світовим.
Те, що конкурентоспроможність українських продовольчих товарів на світовому ринку має переважно ціновий характер, підтверджується порівнянням світових цін з українськими експортними цінами для основних сільськогосподарських товарів, які переважають у вітчизняному експорті (табл. 1.3).
1.3 Експортні ціни на деякі сільськогосподарські товари у 1999-2001 роках
Як видно з табл. 1.3, лише для соняшникової олії ціна українського експорту дещо перевищувала світову. Особливо ж значні розбіжності спостерігалися між цінами на яловичину та сухе знежирене молоко. На нашу думку, однією з головних причин такої ситуації є те, що українська сільськогосподарська продукція часто експортується як така, яка має низький клас за якістю (хоча у багатьох випадках це не відповідає дійсності), внаслідок чого ціни на неї суттєво занижуються. Тому поліпшення якості поряд з іншим є надзвичайно важливим для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції на зовнішніх ринках.
Крім факторів, які визначають конкурентоспроможність галузі та деяких товарів, доцільно також зупинитися на основних показниках, що використовуються для вимірювання конкурентоспроможності.
Більшість показників конкурентоспроможності базуються на інформації щодо обсягів зовнішньої торгівлі й призначені в основному для міжнародних зіставлень, хоча можуть використовуватися також для визначення конкурентоспроможності окремих регіонів, і визначаються для окремого товару або товарної групи. Оскільки конкурентоспроможність є відносною категорією, показники, що базуються на абсолютних величинах (частка ринку, обсяг експорту тощо), дають мало інформації про конкурентну позицію товару чи галузі у національній економіці. Більш інформативними є показники, які ґрунтуються на порівнянні одного сектора з іншими. Серед показників, що найчастіше використовуються зарубіжними вченими, варто виділити індекс відносної експортної конкурентоспроможності (Relative Export Advantage Index, RXA), індекс відносної залежності від імпорту (Relative Import Penetration Index, RMР) та індекс відносних торговельних переваг (Relative Trade Advantage Index, RTA).
Індекс відносної експортної конкурентоспроможності визначають за формулою:
де X - експорт; i та k - вид товару; j та l - країни.
Індекс RXA визначають як відношення частки країни у світовому експорті певного товару до частки даної країни в світовому експорті усіх інших товарів. Специфічною рисою даного вимірника є те, що світовий експорт товару завжди визначають як суму експорту всіх країн, крім тієї, яку досліджують. Аналогічно із суми світового експорту виключають значення експорту того товару, що є предметом дослідження. Це дає змогу уникнути подвійного рахунку, коли експорт країни (товару) є і чисельником, і складовою знаменника. Цей аспект особливо доречний, якщо країна має суттєву частку в світовій торгівлі, і/чи досліджуваний товар становить значну частину світового експорту.
Значення індексу RXA інтерпретується таким чином. Якщо він більший за 1, країна має порівняльні переваги стосовно експорту товару, який розглядається, якщо ж RXA < 1, то це свідчить про конкурентні невигоди.
Індекс відносної залежності від імпорту (Relative Import Penetration Index, RMР) дуже подібний до RXA з тією лише різницею, що тут до уваги беруть імпорт, який позначається як М:
Якщо значення індексу RMA більше за 1, то залежність від імпорту висока (має місце конкурентна невигода), якщо ж менше за 1 - низька (тобто існує конкурентна перевага).
Проте слід зазначити, що індекс RMР може бути дуже оманливим, оскільки його значення значно викривляється завдяки захисту внутрішнього ринку. В разі існування заборони на імпорт або заборонного рівня імпортного митацей показник відображатиме високий рівень конкурентних переваг, тоді як справедливим може бути протилежне. Подібний недолік притаманний
Loading...

 
 

Цікаве