WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Технології вирощування конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції - Реферат

Технології вирощування конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції - Реферат

посіви жита зосереджені на ґрунтах, які мають неглибокий гумусовий шар. Тому тут оранку необхідно проводити на глибину від 16 до 22 см. На піщаних, чистих від бур`янів ґрунтах після люпину, льону та інших попередників не слід орати, а треба проводити поверхневий обробіток дисковими лущильниками, залишаючи на поверхні стерню попередньої культури.
Удобрення.
Серед хлібних культур озима пшениця - одна з найвибагливіших до родючості ґрунту. Добрива підвищують її врожайність на всіх типах ґрунтів. Потребує легкодоступних форм елементів живлення. На утворення 1ц зерна з відповідною кількістю соломи пшениця використовує з ґрунту 3-4 кг азоту, 1-1,3 - Р2О5, 1,8-2,5 кг К2О. Коефіцієнти засвоєння азоту з ґрунтових запасів - 0,20-0,15, калію - 0,1-0,20, із мінеральних добрив, внесених безпосередньо під пшеницю, - відповідно 0,5-0,80; 0,15-0,45; 0,55-0,95; внесених під попередник - 0,05-0,07; 0,10-0,20; 0,15-0,25, з органічних добрив - відповідно 0,20-0,35; 0,30-0,50; 0,50-0,70 та 0,15-0,25; 0,10-0,20; 0,10-0,20.
На формування 1 ц зерна озиме жито з ґрунту забирає 2,9-3,3 кг азоту 1,1-1,4 фосфору, 2,2-3 кг калію. Коефіцієнт використання азоту, фосфору і калію з ґрунтових запасів становить відповідно 0,20-0,35; 0,10-0,17; 0,10-0,22, із органічних добрив - 0,20-0,35; 0,30-0,50; 0,50-0,70, із мінеральних - 0,55-0,80; 0,25-0,45; 0,65-0,80.
На 1 ц зерна озиме тритікале виносить з ґрунту азоту 3,3-4 кг, фосфору - 1,1-1,4, калію - 2-2,7 кг. Коефіцієнти засвоєння елементів живлення з ґрунту, органічних і мінеральних добрив такі як і у пшениці.
На 1ц зерна з відповідною кількістю соломи озимий ячмінь бере з ґрунту 2,3 - 3 кг азоту, 0,9-1,1 - фосфору, 1,7-2,3 кг калію.
Система удобрення озимих зернових культур складається з основного удобрення, внесення добрив у рядки при сівбі та підживлень під час вегетації. В основному удобрені, яке вносять під основний обробіток ґрунту, використовують гній і гнойові компости ? 25-30 т/га? та 80-90% фосфорно-калійних добрив. Вища ефективність гною в зоні достатнього зволоження і після непарових попередників. Внесення його під попередник та озиму пшеницю безпосередньо забезпечує майже однаковий приріст урожайності. Добрі результати дає внесення гною у поєднанні з мінеральними добривами в половинних нормах.
Високу ефективність має внесення гранульованих добрив у рядки під час сівби ?на 3-5 см глибше і вбік від висіву насіння?. Доза - P10-15P10-15K10-15, а на бідних дерново-підзолистих ґрунтах N10P15K15 Азотні добрива використовують для підживлення. Лише після гірших попередників та на бідних дерново-підзолистих ґрунтах доцільно під передпосівну культивацію вносити N25-30. Підживлення проводять у кілька строків у найвідповідальніші фази розвитку рослин. Перше підживлення проводять способом розсівання гранульованої форми азотних добрив на початку весняного відростання рослин ?другий етап органогенезу?. Доза - N30-40 або 20-30% від розрахункової норми на вегетацію. Воно прискорює укорінення рослин, листоутворення, загальну кущистість. Друге підживлення таким же способом проводять на початку виходу рослин у трубку ?четвертий етап органогенезу? для підвищення продуктивної кущистості. Доза - 50% від норми азоту на вегетацію ?40-60 кг?. Третє - від фази "прапорцевого" листка і колосіння до початку формування зерна ?сьомий, восьмий, дев'ятий етапи органогенезу? для підвищення озерненості колоса і виповненості зерна. Це підживлення більше, ніж попередні впливає на якість зерна. Застосовують його, розсіюючи гранульовану форму азотного добрива, або обприскуючи посіви водним розчином азотних добрив. В останньому випадку слід використовувати сечовину ?не більше як 20%-й водний розчин?,оскільки розчини аміачної селітри виявляють сенсибілізуючу гербіцидну дію й обпікають листки та інші органи рослин. Якщо вирощується сильний або цінний сорт і є можливість одержати сильне зерно, але проведених підживлень недостатньо, тоді проводять додаткове, понад розрахункові норми, високоякісне підживлення розчином сечовини або плаву при дозі азоту 25-35 кг/га у фазі наливу зерна. Цим підживленням можна підвищити вміст білка на 1-2% і клейковини - на 2-4% і більше.
Перше підживлення буде ефективнішим, якщо добрива вносити прикоренево на глибину 4-5 см дисковими сівалками. В такому разі можна застосовувати одночасно і фосфорно-калійні добрива, якщо з якоїсь причини не вся їх доза була внесена до сівби. Питання щодо проведення третього підживлення спірне й донині. Ефективність використання азоту з туків у цьому підживлені знижується. Тому воно недоцільне в зонах з недостатнім зволоженням й у роки з посушливою погодою в цей час. Отже, у степових богарних районах усю розрахункову кількість добрив слід використати в першому, або першому і другому підживленнях, враховуючи станом розвиненості посівів та величину загальної норми азоту.
Норми мінеральних добрив слід розраховувати залежно від родючості ґрунту та потреби елементів живлення на формування запланованої врожайності за формулою:
Д=(Упoв-ПГ3oКГ3-Д0oС0oК0):Км, де
Д - норма азоту, фосфору або калію, кг/га;
Уп - планована урожайність, ц/га;
в - винос елемента живлення на 1 ц зерна з відповідною кількістю соломи, кг/га;
ПГ3 - ґрунтові запаси доступної форми елемента живлення, які розраховують за формулою:
ПГ3=honoA, де h - глибина розрахункового шару ґрунту, 20 см; n - вміст, мг на 100г ґрунту елемента в ґрунті за картограмою або щойно зробленими аналізами, А - об`ємна маса ґрунту, г/см?;
КГ3 - коефіцієнт засвоювання елемента живлення з ґрунтових запасів;
До - доза внесення органічних добрив, т/га;.
Со - вміст елемента живлення в 1 т органічних добрив, кг/т;
Ко - коефіцієнт використання елемента живлення з органічних добрив;
Км - коефіцієнт використання елемента живлення з мінеральних добрив ?табл.5.3?;
5.3. Вихідні дані для розрахунку доз мінеральних добрив під озиму пшеницю
Жито
добре реагує на органічні, сидеральні та мінеральні добрива. На підзолистих ґрунтах під основний обробіток ґрунту потрібно вносити по 30-40 т, на сірих лісових - по 20-25 т/га гною або гнойових компостів. У районах достатнього зволоження на низькородючих ґрунтах доцільно висівати післяукісно люпин або капустяні культури на зелене добриво.
Мінеральні добрива розраховують на плановану врожайність, як і під пшеницю. Система їх використання така: фосфорні і калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, залишаючи лише Р10-15 для внесення в рядки під час сівби. На бідних ґрунтах під передпосівну культивацію дають по 30 кг азоту. Останню розрахункову дозу азоту використовують у першому ?якщо доза не перевищує 60 кг/га? або в першому і другому підживленнях ?на початку відростання рослин весною і на початку виходу рослин у трубку?.
Тритікале
добре реагує на внесення органічних та мінеральних добрив. Пряма дія органічних
Loading...

 
 

Цікаве