WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами - Реферат

Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами - Реферат

урахуванням зони, ґрунтових умов та еродованості схилів. На незмитих, слабо- і середньозмитих суглинкових ґрунтах у відповідних умовах перевагу віддають дубу; в крайніх рядах від брівки яру (балки) - коренепаростковим (акація біла, чагарники - терен, маслина, обліпиха, шипшина). Верхнє (польове) узлісся і середні ряди формують так, як стокорегулювальні лісосмуги.
Приклади схем змішування (варіанти):
" вісім рядів: 1-й ряд (верхній, польовий) - чагарник (можна і коренепаростковий); 2-й і 4-й - чагарник плюс супутня (у тому числі плодова); 3-й,5-6-й - головна порода (дуб; на сильноеродованих - береза (акація біла, гледичія, в'яз, сосна) плюс супутня); 7-й - акація біла плюс чагарник (коренепаростковий); 8-й ряд - чагарник (коренепаростковий);
" семирядна лісосмуга -зменшення за рахунок 5-го ряду (головна порода);
" шестирядна - за рахунок виключення 4-5-го рядів;
" п'ятирядна - те ж саме 4-5 і 8-го рядів.
Особливості агротехніки створення ПрЛС визначаються певними умовами (сухість схилів, їхня еродованість, ґрунти, зона). Основна підготовка ґрунту: за системою зябу; 1-2-річний чорний пар; глибина оранки - 35-50 (60) см, часткова (під ряди смугами 1-2 м); хімічна меліорація (вапнування кислих ґрунтів, гіпсування засолених); тривалість догляду - 4-6 років; водозатримні прийоми обробітку ґрунту - щілювання, переривчасте боронування, глибоке розпушування, лункування, обвалування.
Яружно-балкові лісонасадження. Види яружно-балкових лісомеліоративних насаджень: кольматуючі (мулофільтри) по дну гідрографічної мережі (водопідвідним тальвегам); по морфологічних елементах ярів: на укосах, по дну і на конусі виносу яру (балки); масивні на еродованих схилах (їхню характеристику див. нижче). Їх розміщуються по названих елементах водозбірної площі; призначення - протиерозійне (боротьба із змивом і розмивом), гідрологічне та загальне екологічне. Усі насадження створюють за комбінованим (змішаним), деревно-чагарниковим або чагарниковим (мулофільтри) типами культур; тобто обов'язкова участь чагарнику (25-30%).
Кольматуючі насадження (мулофільтри). Ширина насаджень визначається рівнем паводка (ширина водостоку при максимальному рівні). Довжина (в напрямку стоку, вздовж дна гідрографічної мережі): по головному тальвегу - не менше 50 м, по другорядних - 20-50 м. На сіножатях (наприклад по дну балок) куліси насадження завширшки 20-50 м чергуються із сіножатними угіддями такої ж ширини або в 2-3 рази більшою (100-200 м). Призначення - кольматаж (випадання) твердого стоку, переведення поверхневого стоку у внутрішньоґрунтовий, захист і підвищення продуктивності сіножатей.
Для створення насаджень використовують чагарникову лозу - тритичинкова, російська, шелюга червона, шерстисто-пагонкова; в сухих умовах - каспійська і пурпурна. Мулофільтри можна створювати як ягідники, наприклад, насадження з малини, смородини тощо). Ряди розміщують впоперек (перпендикулярно) водостоку, віддаль між рядами - 0,7 -1(1,5) м, а між лозою в ряду - 0,3-0,5 м.
Насадження на укосах (схилах) ярів створюють із метою їх закріплення та господарського освоєння цих малопродуктивних земель. Лісові породи висаджують на підготовлених площадках-терасках, у ямках, шурфах тощо.
Лісові породи: головні - вільха сіра, осика, береза, акація біла, в'яз вузьколистий, сосна; супутні - клен гостролистий і польовий, липа дрібнолиста, груша, яблуня; чагарники - коренепаросткові (маслина, шипшина, обліпиха, терен); клен татарський, ліщина, смородина золотиста. При підборі порід враховують кліматичні та ґрунтові умови.
Приклади схем змішування. На площадці-терасці (розмір: ширина - 0,5, довжина - 2-2,5 м) розміщують п'ять рослин: по краях - чагарник (Ч), в середині - три деревні породи (головна Г чи супутня С). Варіант (В)-1: ряди площадок (2Ч+3Г) чергуються з рядами площадок (2Ч+ЗС). В-2: на всіх площадках - 2Ч+3Г. При використанні ямок (або площадок) розміром 0,5 на 0,5м: 1) В-3: 1-й ряд ямок (площадок) - Г+Ч, 2-й - С+Ч і т.д.; 2) В-4: у кожному ряду - Г+Ч (на кожній площадці (в ямці) - одна рослина). Для кожного конкретного насадження вибирають, як правило, 2-3 лісові породи (головна, супутня, чагарник, який вводять обов'язково). Залежно від довжини площадки (0,5-2,5м) на ній розміщують від однієї до п'яти рослин.
Заліснення дна яру здійснюють із метою припинення його росту вглибину і кольматажу твердого стоку. Умова застосування: на стадії затухання яру або раніше (якщо використовують загати, водозатримні вали тощо).
Лісові породи: 1) у вологих умовах - верба ламка (кілками заввишки 1-1,5 м із 3-5-річних пагонів; розміщення: 1(2) м на 2(3)м), тополя (пагонами, живцями), вільха чорна (при проточній воді); чагарникова лоза; 2) в сухих - дуб, сосна, береза, в'яз, акація біла, гледичія; супутні породи, чагарники. На багатих ґрунтах широке дно балки (яру) використовують під сади, ягідники, кошикові плантації (із садінням лози).
Види заліснення: кулісами (палісадами) і суцільне. Куліси поєднують із сіножатями. Ряди культур - упоперек дна (водостоку). Приклади схем змішування на вологих ґрунтах. Варіант (В)-1: суцільне заліснення - плантація кошикової лози (з розміщенням рослин 1(2) м на (0,3-0,5) м. В-2: те ж саме - куліси через 10-20 (50) м. В-3: кулісами: перша - 10-15 рядів лози, - друга - 3-5(10) рядів тополі (верби) і т.д. В-4: кулісами - ті ж самі куліси (В-3), розділені залуженими смугами завширшки 10-20 (50) м. У сухих умовах створюють звичайні захисні лісонасадження за деревно-чагарниковим (або комбінованим) типом культур, міжряддя - 2,5-3 м, в ряду - 0,75-1 м. Наприклад, 1-й ряд - чагарник плюс супутня; 2-й - головна порода і т.д.
Конус виносу заліснюють за умови припинення росту яру. Багаті ґрунти використовують під сільськогосподарські культури (городні, технічні), сади, виноградники, плантації кошикової лози; в степу - під тутові (шовковиця плюс скумпія). Якщо рівень ґрунтових вод більше 3-5 м - дубові чи соснові насадження (що залежить від гранулометричного складу ґрунту). На вологих бідних ґрунтах - тополя, верба, лоза.
Створення масивних насаджень на еродованих схилах яружно-балкової системи характеризується складними і різноманітними умовами, що визначає в свою чергу складність робіт і підбір лісових порід (дуб, сосна, береза, акація біла, в'яз, гледичія; супутні; чагарники).
Схеми змішування визначаються видами підготовки ґрунту: смуги (різної ширини), тераси (наорані, ступінчасті), площадки тощо. Названі елементи (способи основної підготовки ґрунту) створюють певні ряди.
Приклади схем змішування. Варіант (В)-1:
Loading...

 
 

Цікаве