WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами - Реферат

Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами - Реферат


Реферат на тему:
Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами
Ліс - наймогутніший і найдійовіший засіб боротьби з ерозією ґрунтів й екологічний стабілізатор у цілому. Сільськогосподарські угіддя, які належать до класу відкритих складних природних систем в умовах інтенсифікації сільського господарства та їх зростаючого антропогенного навантаження, зазнають значних змін від впливу лісових екосистем як природного, так і штучного походження. Різкі зміни у співвідношенні земельного фонду ландшафтів, передусім лісових насаджень і сільськогосподарських угідь, призводять до трансформації екологічної ситуації, пом'якшення або посилення дії несприятливих природних та антропогенних явищ. Питання оптимізації територій давно постали перед ученими. Так, ще у кінці ХІХ ст. В.В. Докучаєв висунув ідею, що в регіонах землеробства повинне бути певне співвідношення між оранкою, луками і лісом, а у степах лісистість має бути доведена до 15-18%.
Система лісомеліоративних насаджень - комплекс різного виду насаджень, які мають відповідні конструкції, взаємодіють між собою, створюють меліоративний ефект на певній території, що забезпечує захист ґрунтів і сільськогосподарських культур від впливу шкідливих природних явищ та сприяє одержанню високих і сталих врожаїв (Захаров П.С., 1978).
Види і призначення лісомеліоративних насаджень:
" полезахисні лісосмуги (основні або поздовжні, поперечні, окружні) - поліпшення мікроклімату і гідрологічного режиму території, затримання снігу, підвищення вологості й родючості ґрунту, захист його і рослин при пилових бурях, підвищення врожайності культур і загальне екологічне значення;
" стокорегулювальні (водорегулювальні, снігорозподільчі) лісосмуги - затримання та зарегулювання поверхневого стоку, сприяння рівномірному снігорозподілу, зменшення змиву і розмиву ґрунту, поліпшення мікроклімату, підвищення вологості та родючості ґрунту й врожайності сільськогосподарських культур;
" прияружні і прибалкові лісосмуги - скріплення ґрунту кореневими системами, запобігання його розмиву, сприяння переведенню поверхневого стоку у внутрішньоґрунтовий, поліпшення мікроклімату і гідрологічного режиму території, а також полезахисне значення;
" яружно-балкові лісонасадження включають: кольматуючі або мулофільтри; на укосах (схилах), по дну і на конусі виносу яру (балки); на еродованих крутосхилах балок - призначення те ж саме (див. п. 3), а також сприяння господарському використанню малопродуктивних земель;
" лісонасадження навколо водойм (озера, водосховища, стави) включають: вітроломно-протиерозійні та протиабразивні лісосмуги, берегоукріплювальні й кольматуючі насадження - скріплення берегів, кольматаж твердого стоку, захист від замулення та випаровування, а заплавних земель - від розмивів і заносів піском та мулом, поліпшення використання вод місцевого стоку й умов риборозведення;
" лісонасадження вздовж берегів і в заплавах річок: прируслові, призаплавні та надбрівкові лісосмуги, кольматуючі (мулофільтри) насадження, масивні насадження на схилах берегів і землях, не придатних для сільськогосподарського виробництва;
" кулісні, куртинні, смугові та масивні лісонасадження у верхів'ях річок, гирлах та інших частинах гідрографічної мережі й на непридатних (щебенюваті, піщані тощо) для сільськогосподарського виробництва землях, які мають ґрунтозахисне, гідрологічне, водоохоронне та широке екологічне значення;
" лісонасадження спеціального призначення (лісосмуги на зрошуваних і осушених землях, для садів (виноградників, розсадників, плантацій); захисні насадження на пасовищах);
" лісонасадження на шляхах транспорту.
Полезахисні лісосмуги. Усі характеристики полезахисних лісосмуг (ПЛС) - захисна роль, розміщення, конструкції й типи культур, підбір лісових порід, схеми змішування та агротехніка створення - залежать від особливостей їхнього регіонального (зонального) використання.
Головне призначення (роль) лісосмуг: у Лісостепу - снігозатримання і боротьба з суховіями. Цим зумовлена їхня конструкція.
Вплив лісосмуг на польові угіддя:
1. зменшують швидкість вітру (загальна дальність впливу - 50-100 висот (Н); ефективна (агрономічно цінна) - 25-30 Н, де швидкість вітру знижується на 30-50%); у названій зоні (0-25(30)Н) відносна вологість повітря при суховіях підвищується на 2-3 (5)%, а температура знижується на 2-30С;
2. зменшують випаровуваність на 20-25%;
3. знижують транспірацію, а її продуктивність підвищують на 10%;
4. затримуються сніг на полях (у системі лісосмуг - весь); снігорозподільчі властивості лісосмуг поліпшуються за їхніми конструкціями - щільна, ажурна, продувна;
5. додаткова зволоженість ґрунту (запаси продуктивної вологи) зростає на 30-50 мм;
6. захищають ґрунти і сільськогосподарські культури при пилових бурях;
7. поліпшують властивості та родючість ґрунту; під тривалим впливом лісосмуг (25-30 років і більше) генезис ґрунтів поліпшується на один клас (умовно);
8. приріст урожаю сільськогосподарських культур на полях, захищених лісосмугами (в зоні до 25(30)Н ) зростає на 10-20(30)%; зернових - на 3-5 ц/га.
Усі захисні властивості лісосмуг і біологічна стійкість насаджень залежать від їхньої конструкції.
Лісосмуги розміщують у рівнинних умовах і на слабопологих схилах крутістю 1,5-20. Поздовжні лісосмуги - перпендикулярно до основного напрямку шкідливих вітрів (заметільні, суховії та які спричиняють пилові бурі); допускається відхилення ?300. Основні (поздовжні) лісосмуги розміщують на віддалі не більш як 25-30 їхніх висот Н (проектний вік - 25-30 років). Віддаль між цими лісосмугами (це ширина поля) на суглинкових ґрунтах не повинна перевищувати 600 м, на піщаних і супіщаних має бути 300-400 м. Віддаль між поперечними лісосмугами (довжина поля) на суглинках - до 2000 м, а на піщаних і супіщаних ґрунтах - 1000 м. Окружні лісосмуги розміщують із південного і східного боків землекористування. В умовах Лісостепу найефективніша продувна конструкція. Тому її необхідно створювати за деревно-тіньовим типом лісових культур.
Основні лісові породи (залежно від зони враховують їхні біологічні особливості й вимоги до грунтово-кліматичних умов): головні - дуб звичайний і червоний, береза повисла, сосна звичайна, модрина сибірська та європейська, ялина європейська, тополя бальзамічна, дельтолиста (канадська), Сімона (Китайська), пірамідальна і Боллє, горіх грецький та чорний; супутні (допоміжні) - липа дрібнолиста, клен гостролистий і польовий, груша звичайна, яблуня лісова, шовковиця біла, абрикос.
Loading...

 
 

Цікаве