WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Ґрунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства - Реферат

Ґрунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства - Реферат

досягнення економічно ефективного рівня врожаю культур на ґрунтах I ЕТГ при досягненні бездефіцитного балансу гумусу становить 150-170 кг/га NРК. Для подальшого підвищення продуктивності землеробства й оптимізації гумусного i поживного режимів цю кількість потрібно збільшити до 230-250 кг/га NPK.
На відміну від традиційних рекомендацій щодо застосування добрив на еродованих землях, суть яких полягає у зростанні доз внесення поживних елементів пропорційно ступеню еродованості ґрунтів, при КМЗ застосовують принципово новий підхід, при якому на еродованих ґрунтах не планують підвищення доз добрив. Навпаки, максимальні дози добрив передбачають вносити на найбільш родючих ґрунтах І ЕТГ, де планують одержати максимальну продуктивність культур.
Протиерозійне значення рослинних решток. На орних землях залишення на поверхні поля рослинних решток є ефективним заходом захисту ґрунтів від ерозії в осінньо-весняний період, коли поверхня поля залишається відкритою після збирання врожаю попередника до сівби наступної культури.
Рослинні рештки захищають поверхню ґрунту від водної ерозії при сніготаненні та під час зимових пилових бур, при випаданні дощів вони амортизують кінетичну енергію крапель і відокремлення частинок ґрунту. Наявність рослинних решток запобігає замулюванню ґрунтових капілярів й утворенню кірки на поверхні, завдяки чому зберігається на належному рівні водопроникність ґрунту, зменшується поверхневий стік. Створені з рослинних решток невеликі перешкоди для поверхневого стоку сприяють зниженню швидкості води і втрат ґрунтових часток.
У період вегетації рослин збережені рештки попередника сприяють зменшенню втрат вологи на фізичне випаровування, а взимку затримують додаткову кількість снігу, що в цілому забезпечує поліпшення водного режиму ґрунту. Крім того, взимку рослинні рештки зменшують глибину промерзання ґрунту, а влітку оберігають його від високих температур.
Використання захисної ролі рослинних решток у системі заходів щодо захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозій дає можливість забезпечувати зменшення ерозійних процесів до допустимих параметрів протягом усього року. Залежність втрат ґрунту від ерозії в полях сівозмін від кількості рослинних решток показана на рисунку 4.2.
Рис. 4.2. Взаємозв'язок між скороченням втрат ґрунту і покривом із рослинних решток у полях (системи і методи раціонального землекористування, Jowa Export-Import, 1998)
Ґрунтозахисними можна вважати такі агротехнічні заходи, які забезпечують після сівби збереження на поверхні поля не менше 30% післяжнивних решток. Їхня кількість залежно від культури і способу обробітку може коливатися від 10 до 90%. Кожний прийом з обробітку ґрунту, передбачений технологіями вирощування культур, забезпечує після його проведення залишення на поверхні ґрунту певної кількості післяжнивних решток, яку в полях сівозмін можна збільшити таким чином:
" підвищенням відсотка культур суцільного посіву, особливо багаторічних трав, і, навпаки, зниженням - просапних культур;
" серед групи просапних культур зростанням відсотка високостеблих культур (кукурудза, соняшник) та зниженням низькостеблих (соя, цукрові буряки, картопля);
" зростанням урожайності культур, оскільки з вищим урожаєм збільшується і кількість рослинних решток;
" проведенням якомога меншої кількості операцій з обробітку ґрунту, особливо перед або під час найбільш ерозійно небезпечних періодів (кінець весни - початок літа);
" зменшенням проходів сільськогосподарської техніки;
" зниженням швидкості агрегатів при обробітку ґрунту, щоб не допустити вищого відсотка загортання решток чи їх засипання;
" використанням голчастих борін замість зубових, які згрібають із поверхні ґрунту рослинні рештки;
" використанням культиваторів із прямими лезами.
Для максимального збереження рослинних решток бажано скорочувати механічний обробіток ґрунту і виключити технологічні операції, без яких можна обійтися. Необхідно прагнути до того, щоб після сівби поверхня поля була вкрита рослинними рештками не менш як на 30%. Проте таку умову можна дотримати тільки при високому врожаї культур. Крім того, у більшості випадків цього досягають лише при мінімальному обробітку і сівбі спеціальними посівними системами без попереднього обробітку. Слід пам'ятати, що контроль та ефективне маніпулювання рослинними рештками є важливими факторами зменшення ерозії ґрунтів в осінньо-весняний період.
Ґрунтозахисні технології обробітку ґрунту. Ґрунтозахисні технології вирощування різних культур - це комплексне застосування систем обробітку ґрунту, сівби і садіння, внесення добрив та захисту рослин, які забезпечують протиерозійну стійкість поверхні ґрунту, нагромадження і збереження вологи, боротьбу з бур'янами, захист від шкідливої дії води і вітру протягом року. В Україні застовують зональні ґрунтозахисні технології вирощування різних культур. Без них на еродованих і ерозійно небезпечних землях інші елементи системи землекористування будуть малоефективними.
На схилових землях усі види обробітку ґрунту, сівби чи садіння необхідно проводити лише впоперек схилу, а при складному рельєфу - по контуру, як визначається розміщенням контурних меж полів, кварталів садів, робочих ділянок, лісових насаджень. Це дає можливість на 30-40% зменшити стік талих і дощових вод, змив ґрунту, втрати поживних речовин, збільшити нагромадження продуктивної вологи в ґрунті.
Ґрунтозахисні технології обробітку ґрунту передбачають використання протиерозійної техніки й знарядь, які забезпечують запобігання переущільненню ґрунту і руйнуванню та розпорошенню ґрунтових агрегатів, нагромадження на поверхні поля рослинних решток, поліпшення агрофізичних властивостей ґрунту і врешті-решт - підвищення його протиерозійної стійкості та водопроникності, нагромадження вологи, поліпшення водно-повітряного режиму.
На землях І ЕТГ в зерно-просапних інтенсивних сівозмінах перевагу віддають ґрунтозахисному обробітку з використанням чизелів, плоскорізів, дискових знарядь, щілювачів, а також комбінованих агрегатів із нагромадженням рослинних решток на поверхні ґрунту. Конкретні ґрунтозахисні технології обробітку формуються на основі рекомендацій зональних науково-дослідних установ.
На землях ІІ ЕТГ застосовують ґрунтозахисні технології обробітку, які базуються на максимальному нагромадженні й збереженні рослинних решток на поверхні поля, зарегулюванні поверхневого стоку щілюванням агрофонів. Для проведення робіт в оптимальні строки і з метою зменшення кількості проходів тракторних агрегатів, збереження рослинних решток перевагу надають виористанню агрегатів, які об'єднують технологічні операції з підготовки ґрунту, сівби, внесення мінеральних добрив (посівні системи).
На полях із валами-терасами для обробітку ґрунту на міжтерасних ділянках використовують чизелі,
Loading...

 
 

Цікаве