WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення водних ресурсів України і їх економічна характеристика - Реферат

Розміщення водних ресурсів України і їх економічна характеристика - Реферат

ресурсів;
ў еколого-економічна цілісність системи водокористування, охорони вод та відтворення водних ресурсів;
ў забезпечення взаємодії суб'єктів басейнової системи управління на основі програмно-цільового методу управління, комплексного системного підходу і наявності Головного басейнового еколого-економічного координатора (Басейнової Ради);
ў стандартизація процедур і процесу басейнового управління і нормалізація ієрархії відповідальності як гарантій ефективності басейнового управління і підсилення відповідальності за якість водних ресурсів і стан водних об'єктів басейну;
ў гнучкість організаційно-правових структур і механізмів басейнової системи управління, здатних адекватно адаптуватися до зміни умов розвитку (політичних, економічних, законодавчих, результативних та інших);
ў багатоваріантність механізмів еколого-інвестиційної діяльності та фінансування басейнових заходів;
ў дієздатність механізму стимулювання ефективності басейнової системи управління і раціонального водокористування та відтворення водних ресурсів;
ў наукова обґрунтованість управлінських рішень і освітянська підготовленість до їх здійснення;
ў комплексність басейнової бази даних і ефективність зворотного зв'язку (моніторинг сталого розвитку басейну).
3. Впровадження принципів розвитку басейнової системи
управління
Впровадження принципів розвитку БСУ здійснюється шляхом:
ў розробки і запровадження на законодавчому чи урядовому рівнях відповідних регламентуючих документів: положень, настанов, стандартів;
ў проведення басейнових експериментів і здійснення пілотних проектів за допомогою міжнародних грантів, державного фонду охорони навколишнім середовищем та інших джерел з метою відпрацювання методології здійснення принципів басейнового управління;
ў поступової реструктуризації функцій басейнового управління згідно з цими регламентуючими документами, європейськими орієнтирами глобальної екологічної безпеки і результатами басейнових експериментів та виконання пілотних проектів;
ў міжнародної демонстрації намірів і практичних дій щодо запровадження басейнового принципу управління, як методології світового рівня.
4. Науково-технічне забезпечення впровадження басейнового
принципу управління водними ресурсами
Враховуючи складність завдань, недостатню вивченість окремих водогосподарських, екологічних і економічних проблем та з метою науково-технічного обґрунтування конкретних заходів доцільно розширити масштаби робіт щодо їх науково-дослідницького, нормативно-правового та методичного забезпечення, удосконалення системи моніторингу, створення басейнових інформаційних систем ресурсного, екологічного і економічного менеджменту тощо.
Розроблення конкретних науково-технічних засад виконання завдань та заходів має здійснюватись за такими пріоритетними напрямками:
ў поліпшення якості забезпечення водними ресурсами населення і галузей економіки, включаючи будівництво (реконструкція) та підвищення екологічної надійності водосховищ, каналів, водоводів, систем водозабезпечення (збільшення обсягів використання підземних вод для питних потреб, залучення у господарський обіг морських і шахтних вод тощо);
ў раціональне та екологічно безпечне використання водних ресурсів, упорядкування та підвищення технологічного рівня водокористування, впровадження маловодних і безводних технологій (повторне використання стічних вод, удосконалення замкнутих (безстічних) систем виробничого водопостачання);
ў оптимізація водних балансів в річкових басейнах, забезпечення екологічної сталості та підтримання водорегулюючих функцій ландшафтів водозбірних територій;
ў відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму водних об'єктів та запобігання шкідливої дії вод;
ў охорона водних джерел від забруднення;
ў удосконалення управління водокористуванням, охороною та відтворенням водних ресурсів.
З метою узгодження зазначених напрямів досліджень, визначення термінів, виконавців, обсягів та джерел фінансування першочерговим завданням є розроблення комплексної програми науково-дослідних робіт з визначених проблем розвитку водного господарства, охорони водних ресурсів і екологічного оздоровлення басейнів річок за участю науково-дослідних інститутів та наукових центрів.
Зазначені науково-дослідні роботи повинні передбачати розробку:
ў схем комплексного використання і охорони водних ресурсів в басейнах Дніпра, Південного Бугу, Сіверського Донця, Дністра на основі геоінформаційних технологій;
ў еколого-економічного обґрунтування перспектив функціонування основних водогосподарських комплексів України (канали Північно-кримський, Дніпро-Донбас, Дніпро-Інгулець, Головний Каховський та Інгулецька зрошувальна система);
ў санітарно-гігієнічної таекологічної регламентації розміщення і розвитку потенційно небезпечних об'єктів з урахуванням водного фактору;
ў регіональних схем запобігання можливих екологічних і соціальне шкідливих ситуацій та ліквідації їх наслідків;
ў основних напрямів стабілізації і покращення якості питної води великих міст та промислових центрів;
ў обґрунтування можливостей використання водоресурсного потенціалу р. Дунай.
Для забезпечення державних органів управління систематичною та оперативною інформацією про водогосподарську і екологічну обстановку, стан водних ресурсів, якість вод, прогнозами щодо їх змін та розроблення на цій основі науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень передбачається необхідна підтримка заходів, спрямованих на розвиток системи ресурсного, режимного і екологічного моніторингу, кадастру природних ресурсів, інформаційної системи екологічного менеджменту в басейнах основних річок з виділенням відповідних фінансових ресурсів, технічним і кадровим забезпеченням [10, ст. 95].
Висновок
Основні джерела прісної води на території України - стоки річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю з притоками, а також малих річок північного узбережжя Чорного та Азовського морів. Порушення норм якості води досягло рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Значна частина населення України використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров'ю нації.
Сумарна величина стоків річок України без Дунаю в середній за водністю рік становить 87,1 млрд.м3, знижуючись у маловодний рік до 55,9 млрд.м3. Безпосередньо на території держави формується відповідно 52,4 і 29,7 млрд. м3 води, решта надходить з суміжних територій. Водні ресурси Дунаю становлять у середньому 123 млрд. м3 води на рік.
Прогнозні ресурси підземних вод питної якості розподілені на території України вкрай нерівномірно і становлять 22,5 млрд. м3 на рік (61,7 млрд. м3 на добу), з яких 8,9 млрд. м3 (24,4 млн. м3 на добу) гідравлічно незв'язані з поверхневим стоком і становлять додаткову складову до поверхневого стоку. Водозабір підземних вод у складі прогнозних ресурсів становить 21 відсоток, що свідчить про можливість ширшого використання їх у багатьох областях. З метою забезпечення населення та народного господарства необхідною кількістю води в Україні збудовано 1087 водосховищ загальним об'ємом понад 55 млрд. м3, 7 великих каналів довжиною близько 2000 кілометрів з подачею на них понад 1000 куб. м води за секунду,
Loading...

 
 

Цікаве