WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення водних ресурсів України і їх економічна характеристика - Реферат

Розміщення водних ресурсів України і їх економічна характеристика - Реферат

відповідними учасниками водогосподарського комплексу басейну.
Значні об'єми води забираються із каскаду дніпровських водосховищ для водопостачання великих міст і промислових центрів: Києва, Черкас, Кременчука, Дніпродзержинська, Дніпропетровська, Запоріжжя, Нікополя, Марганця і Херсону. Для водопостачання промислових центрів Донбасу, Кривбасу, Криму побудовані канали та водоводи.
Контроль водозабору магістральними каналами системи Держводгоспу, які подають воду в маловодні регіони з басейну Дніпра, здійснюється за допомогою АСУБ-Дніпро [1, ст. 15].
Держводгоспом здійснюється оперативний контроль за скидом високомінералізованих вод з накопичувачів гірничорудних підприємств Кривбасу згідно з затвердженим регламентом. Після закінчення скиду здійснюється промивка русел річок Інгулець та Саксагань, яка дозволяє подати воду нормативної якості в Інгулецьку зрошувальну систему та Жовтневе водосховище в оптимальні терміни.
Щороку навесні Міжвідомча комісія розглядає питання промивки русла р. Інгулець і з урахуванням фактичної гідрологічної та водогосподарської обстановки затверджує регламент промивки.
Завдяки встановленню оптимальних режимів роботи Дністровського водосховища забезпечується задовільна якість води в пониззі Дністра і, зокрема, в районі Біляївського водозабору міста Одеси. Навесні щорічно здійснюється розрахунковий екологічний попуск, що забезпечує промивку русла Дністра і покращує якість води.
В екстремальних ситуаціях, в разі різкого погіршення якості води в районах питних водозаборів, Держводгосп вживає оперативних заходів щодо коригування режимів роботи водогосподарських систем з метою якнайшвидшого усунення негативних наслідків.
З метою недопущення виникнення епідемічних ускладнень в Україні, Держводгоспом та його водогосподарськими організаціями на місцях постійно проводяться обстеження водних об'єктів і водогосподарських систем та здійснюються відповідні заходи для забезпечення їх задовільного санітарно-епідемічного стану.
Безпосередньо в потенційних осередках можливих спалахів інфекційних хвороб водогосподарськими організаціями проводяться встановлення почащеного лабораторного контролю якості води в зонах водозаборів комплексного призначення з відповідним інформуванням державних і місцевих виконавчих органів.
Держводгоспом здійснюється ряд заходів, спрямованих на приведення у належний еколого-технічний стан водних об'єктів і у першу чергу господарсько-питного призначення [10, ст. 113]. З метою стабілізації санітарно-епідемічної обстановки в окремих регіонах України, де можливе виникнення небезпечних ситуацій, насамперед у Миколаївській, Херсонській, Одеській областях і Автономній Республіці Крим та інших небезпечних в цьому плані регіонах, разом з органами санітарного нагляду і охорони природного середовища проводяться обстеження поверхневих джерел питного водопостачання та місця розташування скидів стічних вод, сміттєзвалищ та накопичувачів промислових відходів.
Гідрохімічний стан річок з часом практично не покращується. Тут мають місце як природні (характеристика басейну водозбору, як, наприклад у басейні р. Прип'ять), так і антропогенні (скид забруднюючих речовин із зворотними водами, відсутність прибережних захисних смуг тощо) чинники. Причому зменшення за останні 5 років загальної кількості зворотних вод, що було скинуто у поверхневі води з 6413 млн. м3 до 5406 млн. м3 практично не призвело до зменшення скиду забруднюючих речовин у водні об'єкти. Це можна пояснити погіршенням роботи очисних споруд, частими аварійними скидами тощо.
Особлива увага надається питанню спостереження за якісним станом малих річок, збереженню їх водності.
Аналіз даних спостережень за якістю водних ресурсів дозволяє зробити висновки про те, що стан малих річок України, які у значній мірі формують якість води великих річок і які є джерелом водопостачання населення та галузей економіки, незадовільний і потребує більш детального обстеження.
5. Прогноз водопотреби населення і галузей економіки
Прогноз макропоказників використання водних ресурсів населенням і в галузях економіки ґрунтується на аналізі сучасної водно ресурсної забезпеченості, стану та очікуваних тенденцій розвитку систем водозабезпечення і водоохорони при реалізації державної політики щодо зупинення спаду виробництва і переходу до економічного зростання.
Виходячи з цього, головною регламентуючою умовою для визначення обсягів водних ресурсів, що можуть бути залучені у господарський обіг для задоволення виробничих потреб, має бути рівень ресурсної і самовідновлюваної спроможності водних об'єктів, які є, з одного боку, джерелами водопостачання населення, а з другого - найважливішими компонентами природного середовища і існування біорізноманіття. Без удосконалення наявної структури і технології водозабезпечення і водокористування, запровадження водоощадливих і безводних технологій покращання водогосподарської і екологічної ситуації в країні неможливе [7, ст. 132].
Комунальне господарство. Перспективні обсяги використання води в комунально-побутовому секторі визначаються на основі очікуваної чисельності міського населення і питомої норми витрат води на господарсько питні потреби населення в житлових будинках, підприємств комунально-побутового обслуговування населення, організацію зовнішнього благоустрою міських територій (табл. 4).
Для досягнення гарантованого водопостачання міського населення основні завдання галузі полягають у наступному:
ў реконструкція, ремонт і модернізація устаткування водопровідних, каналізаційних мереж і споруд;
ў розроблення і впровадження раціональних норм водоспоживання, технологій водопідготовки та очищення стічних вод;
ў впровадження засобів обліку та вдосконалення контролю за споживанням води;
ў підвищення рівня благоустрою населених пунктів;
ў впровадження нового стандарту на питну воду;
ў збільшення використання підземних вод для питного водопостачання (у тому числі бюветного), пляшкування води;
ў впровадження систем відомчого екологічного моніторингу джерел водопостачання і якості питної води.
Передбачається, що в наступні роки завдяки виконанню програмних заходів питомі витрати води будуть 270-330 л/доб на одну людину, згідно прогнозу, загальні обсяги водопотреб комунального господарства порівняно з 2000 р. не зазнають суттєвих змін: у 2005 р. вони можуть бути 3,13-3,16 км3, у 2010 - 3,2-3,29 км3, у 2015 - 3,16-3,32 км3 [11, ст. 54].
Таблиця 4
Прогноз потреб комунального господарства у прісній воді
Показник Звіт Оцінка Прогноз
1998 р. 1999 р. 2000 р. 2005 р. 2010 р.
Чисельність міського населення, тис. чол. 33981 33727 33506 31775 31088
Обсяг потреб у прісній воді, що використовується, млн. м3 3441 3315 3204 3131 3290
Питомі витрати води на одного міського мешканця, л/доб. 277 269 262 270 290
Промисловість. Обсяги водопотреб промислового виробництва на перспективу визначені на основі гіпотез розвитку галузей промисловості та аналізу динаміки питних витрат води на одиницю виробленої продукції з урахуванням існуючих галузевих нормативів водопотреб.
За оцінкою Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України обсяги промислової продукції у 2010 р. в порівнянні з 2000 р. зростуть на 57,2%, при середньорічних темпах приросту: 3,07. В 2001-2005 роках в
Loading...

 
 

Цікаве