WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення водних ресурсів України і їх економічна характеристика - Реферат

Розміщення водних ресурсів України і їх економічна характеристика - Реферат

складає 7 км3. Крім того, в галузях економіки використовується близько 1 км3 морської води [2, ст. 5].
Стримуючим фактором використання водних ресурсів є їх мінливість у часі: в природних умовах на частку весняного стоку припадає 60-70 відсотків на півночі і північному сході і до 80-90 відсотків на півдні. За запасами місцевих водних ресурсів (1 тис. м3 на 1 особу) Україна вважається однією з найменш забезпечених країн у Європі (Швеція - 2,5 тис. м3, Великобританія - 5, Франція - 3,5, Німеччина - 2,5, Європейська частина колишнього СРСР - 5,9 тис. м3).
Таблиця З
Водні ресурси річок України (басейновий розріз)
Річка-пункт Площа
водозбору
кв. км Водні ресурси (куб. км/забезпеченістю Р
%
норма 50% 75% 90% 95%
1 2 3 4 5 6 7
Дніпро - гирло 504000 53.9 51.7 43.5 - 35.0
Сіверський Донець - м. Лисичанськ 52400 3.53 3.28 2.41 1.79 1.48
Сіверський Донець - с. Кружилівка (Росія) 73200 5.08 4.67 3.41 2.51 2.08
Річки - Приазов'я (28000) 1.13 1.00 0.61 0.43 0.30
Річки - Криму 27000 0.91 0.86 0.65 0.50 0.43
Південний Буг - с. Олександрівна 46200 2.89 2.74 2.07 1.56 1.33
Річки (протоки) в гирлі Південного Бугу (Інгул, Мертвовод, Чичиклея, Гнилий Єланець) (13000) 0,34 0.28 0.18 0.13 0.10
Дністер - с. Бендери 66100 10.7 10.4 8.64 7.17 6.56
Річки межиріччя Дунай - Дністер - Південний Буг (30000) (0.281) (0.24) (0.18) (0.10) (0.05)
Прут - с. Леоно 23400 2.68 2.58 2.06 1.67 1.45
Західний Буг - м. Сокаль 6250 0.90 0.86 0.65 0.52 0.43
Тиса - смт. Вилок 9180 6.72 6.56 5.36 4.50 3.94
Уж - м. Ужгород 1970 0.96 0.93 0.75 0.60 0.53
Латориця - м. Чоп 2870 1.17 1.12 0.90 0.74 0.65
Всі річки 87.66 85.1 71.7 61.4 55.9
У більшості регіонів України приток перевищує місцевий стік. Виняток складає Крим, де природного зовнішнього притоку нема, а також Львівська і Закарпатська області, де приток менший ніж місцевий стік.
Внутрішні регіональні відмінності характеризуються тим, що за міжнародною класифікацією лише Закарпатська область належить до середньозабезпечених місцевим стоком (619 тис. м3 на одну людину); низька вона в Чернігівській, Житомирській, Волинській та Івано-Франківській областях (2,0-2,6 тис.м3); в інших областях - дуже низька і надзвичайно низька (0,11-1,95 тис.м3 на одну людину).
?
2. Використання водних ресурсів
Питання водозабезпечення населення і галузей економіки в Україні вирішується шляхом регулювання стоку і перерозподілу його протягом року і навіть ряду років.
Для усунення територіальної і часової нерівномірності розподілу стоку водозабезпечення в Україні здійснюється за допомогою 1,16 тис. водосховищ (загальним об'ємом майже 55 км3), понад 28 тис. ставків, 7 великих каналів (загальною довжиною 1021 км; пропускною здатністю 1000 куб. м/с), 10 великих водоводів, якими вода подається у маловодні райони.
Більша частина зарегульованого стоку в Україні приходиться на дніпровський каскад водосховищ - загальним об'ємом 43,8 км3 і корисним об'ємом - 18,5 км3. Всі шість водосховищ дніпровського каскаду мають комплексне призначення. До складу водогосподарського комплексу дніпровського каскаду входять: гідроенергетика і енергетика, зрошення і обводнення, водопостачання міст, промислових підприємств і сільських населених пунктів, водний транспорт, рибне господарство і рекреація.
Важливим засобом в справі раціонального і економного використання водних ресурсів є заходи по створенню централізованого управління водогосподарським комплексом басейну Дніпра.
З 1986 року в басейні Дніпра функціонує автоматизована система управління басейном Дніпра (АСУБ-Дніпро) [8, ст. 101].
Експлуатація системи дозволяє проводити, виходячи з економічних показників, перерозподіл води не тільки в басейні Дніпра, але і за його межами - в Криму, Криворізькому і Донецькому басейнах, а також в водогосподарській системі Дніпро-Донбас.
У 2000 році в Україні забрано 18282 млн. м3 води з природних джерел, у тому числі: 14479 - з річок, озер, водоймищ; 2987 - з підземних джерел, 817 -безпосередньо з морів.
На потреби комунального господарства з водних джерел забрано 3339 (18%), промисловості - 8439 (46%), сільського господарства - 6425 (35%).
Процент економії свіжої води внаслідок втілення систем оборотного і повторно-послідовного водопостачання у цілому по Україні становив 84%. Тут найкращі показники мають Рівненська область (98%), Полтавська (94%), Харківська (94%), Хмельницька (96%), Івано-Франківська (95%), Миколаївська (97%).
У 2000 році в поверхневі водні об'єкти скинуто 10517 млн. м3 стічних, шахтних і колекторно-дренажних вод.
Всього із цими стоками до водойм потрапило 3313 млн. м3 забруднених вод.
У 2000 році найбільше забруднених стоків скинули підприємства комунального господарства - 1371 млн. м3. Іншим великим забруднювачем є промисловість - 1829 млн. м3. 52% загального забруднення в галузі припадає на металургію - 956 млн. м3, 31% на вугільну промисловість - 560 млн. м3, 5,9% -на хімічну та нафтохімічну промисловість - 107 млн. м3.
У сільському господарстві скиди забруднених стічних вод становили 98,6 млн. м3.
Разом із забрудненими водами у водойми України надійшло 842,5 т нафтопродуктів, 1326 тис. т сульфатів, 1421 тис. т хлоридів, 13,6 тис. т азоту амонійного, 72,33 тис. т нітратів, 1330 т заліза, 30 т міді, 47,2 т цинку, 23,1 т нікелю, 14,8 т хрому та інші речовини.
Найгостріша екологічна обстановка склалась в басейні Дніпра, де сконцентровані найбільш водоємні промислові та сільськогосподарські виробництва, розміщені великі міста, об'єкти атомної енергетики. Гідрографічна мережа басейну є основним джерелом водопостачання більшості областей України [12, ст. 32].
Суттєвий вплив на якість водних ресурсів Дніпра мають відпрацьовані стоки, що забруднені сполуками азоту, нафтопродуктами, фенолами, сполуками важких металів, синтетичними поверхнево-активними речовинами.
Протягом минулого року в басейні Дніпра було скинуто 420 т нафтопродуктів, 345 тис. т сульфатів, 326 тис. т хлоридів, 740 т заліза тощо.
Формування якості води Сіверського Дінця в значній мірі обумовлене впливом забруднюючих речовин, що надходять з промислових і комунальних підприємств Харківської, Донецької і Луганської областей.
Особливо незадовільний стан якості води склався в районі міст Лисичанськ, Луганськ, Артемівськ, Харків, Рубіжне, Кружилівка, Слов'янськ.
У 2000 році до басейну Сіверського Дінця разом зі стоками надійшло 211т нафтопродуктів, 261 тис. т сульфатів, 170 тис. т хлоридів,177 т заліза, 10 т міді.
Основними водоспоживачами в басейні Західного Бугу є: промисловість, комунальне господарство, сільське господарство, а в посушливі роки також зрошення та зволоження осушених територій.
Санітарний режим річки Західний Буг майже на всій її протяжності незадовільний. Вона забруднена у верхів'ї водами притоків річки Злочівки (промстоки) і річки Полтви.
Досить значний об'єм скиду стічних вод пояснюється скидом шахтних вод, за рахунок чого цей об'єм перевищує водозабір.
Разом із зворотними водами в басейн р. Західний Буг у 2000 р. було скинуто 2,86 тис. т органічних забруднень, 2,34 тис. т механічних домішок (завислі речовини) , 156 тис. т розчинених солей, 0,28 тис. т азоту амонійного, 90 т заліза.
У річки басейну Південного Бугу скидаються
Loading...

 
 

Цікаве