WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Ефективність виробництва продукції тваринництва та перспектива розвитку галузі - Реферат

Ефективність виробництва продукції тваринництва та перспектива розвитку галузі - Реферат

м'ясними продуктами.
В Україні розведенням м'ясної худоби займаються 18 племінних заводів і 39репродукторів, де утримують понад 7 тис. корів. У племпідприємствах використовують 165 племінних бугаїв м'ясних порід. У спермосховищах нагромаджено до 7 млн. спермодоз. Проте для досягнення запланованої кількості поголів'я необхідно розширювати племінну базу галузі. Зокрема, потрібно довести чисельність племінних корів до 55 тис. голів, або збільшити в дев'ять разів, а бугаїв-плідників - до 700 голів, або у 4,2 рази. Племінна база м'ясного скотарства України представлена 14 спеціалізованими м'ясними породами, з яких шість - вітчизняні.
Характерні особливості технології розведення м'ясної худоби: безприв'язне утримання тварин у зимовий період на глибокій підстилці в приміщеннях полегшених конструкцій; максимальне використання природних і культурних пасовищ та вирощування молодняку до 6 - 8-місячного віку за системою вільного або режимного підсосу.
Система кормовиробництва і використання кормів ґрунтується на зональних особливостях раціональної структури посівних площ, докорінному та поверхневому поліпшенні природних угідь, створенні культурних пасовищ, впровадженні екологічно безпечних і ресурсозберігаючих технологій виробництва та заготівлі кормів. Раціональним є використання 3- 5- компонентних травосумішок, з яких 2 - 3 види злакові й 1 - 2 - бобові трави (ранньо-, середньо- і пізньостиглі) та випасання худоби переважно за режимною системою. Передбачається виділяти на одну корову 0,4 - 0,5 га пасовищ, у структурі посівних площ частку зернобобових (горох, люпин, соя) планується довести до 10-15%, олійних продовольчих і технічних культур (соняшник, цукрові буряки, ріпак) до 5-10, багаторічних бобово-злакових травосумішок - до 6%, що забезпечить підвищення виходу з одиниці площі обмінної енергії та перетравного протеїну на 30 - 40% і знизить енерговитрати в 3-4 рази.
Система годівлі ґрунтується на фізіологічно максимальному використанні сухої речовини високоякісних об'ємистих і зелених кормів при економічно оптимальному рівні концентрованих у складі біологічно повноцінних раціонів.
Річні зональні норми заготівлі кормів на корову з приплодом із розрахунку на одержання середньодобових приростів живої маси 1000 г і більше становлять 72,8-75,6 ц корм. од., 99-104 г перетравного протеїну на 1корм. од., при частці зелених кормів за поживністю від 30 до 43% та концентрованих від 20 до 32% залежно від зони й продуктивності.
Технологією годівлі м'ясної худоби передбачено використання кормів переважно власного виробництва, особливо зелених, у чистому і комбінованому вигляді, в тому числі й на пасовищах протягом 7 - 8 місяців, впровадження однотипної та комбінованої годівлі тварин протягом року, а також годівлі повноцінними кормосумішами з використанням БМВД, преміксів і комбікормів. Планується забезпечити м'ясну худобу зеленою масою у літній період за рахунок культурних пасовищ у зоні Степу на 70%, Лісостепу -80 і на Поліссі - на 90%.
Для успішного розвитку спеціалізованої галузі м'ясного скотарства середньорічна потреба в капітальних вкладеннях у 2001 - 2005 роках має становити 58,5 млн., а у 2006 - 2010-му - 183,3 млн. грн. Цільове використання коштів забезпечить створення надійної матеріальної бази м'ясного скотарства й сприятливі передумови для прискореного розвитку галузі.
З підвищенням ефективності м'ясного скотарства завдяки зменшенню витрат кормів на одиницю продукції (20 - 23 %), зниженням їхньої собівартості на 16 - 18 % продукцію м'ясної худоби можна здешевити на 12 - 14 % з розрахунку на 1 ц приросту живої маси. У 2001 - 2005 роках за рахунок заощаджених коштів щорічно планується додатково виробити й реалізувати яловичини на суму 133 млн. грн., у 2005 - 2010-му - 237 млн. грн., що перевищить середньорічну суму капітальних вкладень за вказаний період відповідно у 2,3 і 1,3 рази. Основними елементами механізму управління та контролю за виконанням концептуальних положень передбачено: розробку науково обґрунтованої Національної програми розвитку м'ясного скотарства на 2001 - 2010 роки; реалізацію регіональних програм розвитку м'ясного скотарства на базі бізнес-планів для сільськогосподарських формувань, що розводять м'ясну худобу. Контроль за виконанням регіональних програм і бізнес-планів здійснюватиметься на основі державної статистичної звітності за такими показниками: рух поголів'я худоби, обсяги промислового схрещування, виробництва і реалізації яловичини тощо.
Виробництво свинини в Україні займає в загальному обсязі м'яса (у живій масі) друге місце після яловичини. В 1990 році частка свинини в загальному обсязі м'ясної продукції по господарствах усіх категорій становила 32,1%, а в 2000-му зросла до 36,3%. У сільськогосподарських підприємствах обсяги її виробництва зменшилися відповідно від 25 до 17,7%, а в господарствах населення вона переважає: 51,1% - у 1990 році й 43,4% - в 2000-му.
У лісостеповій зоні за аналізований період частка свинини практично мало змінилася по господарствах усіх категорій: відповідно 32,6 і 36,3%. У сільськогосподарських підприємствах за ці роки рівень її виробництва знизився від 25,3 до 17,1%, а в господарствах населення у 1990 - 2000 роках він також знизився від 53,4 до 44,7 %.
Динаміку й структуру виробництва свинини по господарствах усіх категорій наведено в таблиці 1.46.
1.46. Виробництво свинини у живій масі
Господарства населення стали основними виробниками свинини в усіх регіонах країни, зокрема в лісостеповій зоні, де питома вага її в 2000 році коливалася від 77,3% у Полтавській області до 92,8 - у Чернівецькій. Зменшення виробництва свинини, як і яловичини, пояснюється двома причинами: скороченням кількості поголів'я свиней у господарствах усіх категорій, а також істотним зниженням продуктивності тварин. Динаміку середньодобових приростів свиней на вирощуванні та відгодівлі наведено в таблиці 1.47.
З 1990 року по 2000-й середньодобові прирости свиней на вирощуванні та відгодівлі у зоні Лісостепу зменшилися в два рази. Лише у 2001 році спостерігалося деяке зростання порівняно з попереднім роком. У межах зони найменшими були прирости в Чернівецькій області (119 г), а найбільшими - у Харківській (199 г).
1.47. Середньодобові прирости свиней на вирощуванні та відгодівлі у сільськогосподарських підприємствах, г
Групування сільськогосподарських підприємств, які вирощують свиней, залежно від рівня рентабельності (2000 р.) свідчить, що дана галузь була збитковою в усіх господарствах із середньодобовим приростом менше 136 г. Мінімальний рівень рентабельності (1,6%) забезпечила група господарств із середньодобовим приростом 184 г. У групі із 336 господарств (4,4% до підсумку) з рівнем рентабельності 38% середньодобові прирости перевищили 205 г.
Прикладом ефективного ведення свинарства є ВАТ "Племзавод Степной" Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Високих результатів тут досягли
Loading...

 
 

Цікаве