WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Ефективність виробництва продукції тваринництва та перспектива розвитку галузі - Реферат

Ефективність виробництва продукції тваринництва та перспектива розвитку галузі - Реферат


Реферат на тему:
Ефективність виробництва продукції тваринництва та перспектива розвитку галузі
У процесі трансформаційних змін при переході до ринкової економіки рівень виробництва сільськогосподарської продукції в господарствах лісостепової зони, як і в країні у цілому, значно знизився. Якщо в 1990 році обсяг виробництва сільськогосподарської продукції тут становив 42,7 млрд. грн., то в 2001-му зменшився до 24,2 млрд. грн., або на 43,7 % у господарствах усіх категорій. У тваринництві спад виробництва продукції досяг за цей період 54,9%. Особливо істотними втрати були в сільськогосподарських підприємствах аналізованої зони, де обсяги виробництва тваринницької продукції зменшилися від 13,7 млрд. грн. в 1990 році до 3 млрд. грн. у 2001-му, або в 4,6 рази.
Динаміку та структурні зрушення у виробництві тваринницької продукції в лісостеповій зоні та по областях наведено у табл. 1.35. Як видно із даних таблиці, за період з 1990 по 2001 рік суттєво змінилася структура виробництва тваринницької продукції по категоріях господарств. У лісостеповій зоні питома вага сільськогосподарських підприємств зменшилася від 67,1у 1990 році до 33,1% в 2001-му, а по Україні - відповідно від 66% до 27,3%. У 2001 році питома вага цього сектора по областях коливалася в межах від 10,6 у Чернівецькій області до 44,7 % у Полтавській.
1.35. Валова продукція тваринництва по категоріях господарств лісостепової зони (у порівнянних цінах 2000 р.), млн. грн.
Основним виробником тваринницької продукції в аналізованій зоні стали господарства населення і фермерів, питома вага яких збільшилася від 32,9 у 1990 році до 66,9% в 2001-му, а по Україні - відповідно від 34 до 72,7%. У 2001 році питома вага господарств населення (включаючи фермерів) по областях знаходилася в межах від 55,3 у Полтавській області до 89,4% у Чернівецькій.
Такі ж тенденції простежуються й у виробництві окремих видів тваринницької продукції. В лісостеповій зоні основним продуктом цієї галузі є молоко. У 2001 році господарства тут виробили 40% загальнодержавного обсягу виробництва цього продукту по господарствах усіх категорій. Сільськогосподарські підприємства, включаючи фермерські господарства, забезпечили в 2001 році 51,8 % виробництва молока від загального показника аграрного сектора. У таблиці 1.36 наведено динаміку і структуру виробництва молока в господарствах зони лісостепу.
1.36. Виробництво молока по категоріях господарств у зоні Лісостепу, тис. т
Із даних таблиці видно, що протягом 1990-2001 років питома вага сільськогосподарських підприємств у виробництві молока зменшилася більш як у два рази, а питома вага господарств населення зросла. В 2001 році цей сектор забезпечив майже 2/3 валового виробництва молока в Україні (64,8 %). Питома вага господарств населення у 2001 році коливалася від 49,5 в Харківській області до 89,4 % у Чернівецькій.
Рівень виробництва молока залежить від наявності поголів'я корів та їхньої продуктивності. Кількість цих тварин у господарствах лісостепової зони (всі категорії) зменшилася від 3232,9 тис. в 1990 році до 1931,6 тис. у 2001-му. Особливо скоротилося поголів'я в сільськогосподарських підприємствах зони - від 2401,8 тис. до 818,9 тис. за аналізований період (у 2,9 рази). Збільшення кількості корів у господарствах населення від 828,1 тис. у 1990 році до 1112,7 тис. в 2001-му, або на 34,3 %, не компенсувало втрат, що мали місце у сільськогосподарських підприємствах. Динаміку продуктивності корів наведено в таблиці 1.37.
1.37. Середньорічний надій молока від корови (з розрахунку на поголів'я корів на початок року) в господарствах усіх категорій, кг
У підвищенні молочної продуктивності худоби, збільшенні обсягів виробництва продукції та зростанні її економічної ефективності важливу роль відіграє цілеспрямована селекційно-племінна робота. Для формування власної селекційної бази голштинської породи в областях створюють стада-репродуктори цієї породи на базі поголів'я тварин канадської та німецької селекцій.
Чорно-ряба порода характеризується високою молочною продуктивністю, доброю оплатою корму молоком, інтенсивною енергією росту. Схрещування її з чорно-рябими голштинами забезпечує підвищення продуктивності вітчизняного поголів'я. Порода максимально відселекцінована за надоєм, добре споживає об'ємисті корми, швидко нарощує масу в сухостійний період. Так у ПЗ "Маяк" Золотоніського району Черкаської області від корів чорно-рябої породи надоїли в середньому 5025 кг молока за лактацію; в ДПЗ "Україна" Черкаського району - 4375, а в ДПЗ "Велика Бурімка" Чорнобаївського району - 6906 кг. Водночас при ? кровності голштинської породи у ДПЗ "Христинівське" Христинівського району в середньому від корови за третю лактацію одержано 6228 кг молока, ДППЗ "Коробівський" Золотоніського району - 5626, ПЗ АФ "Яснозір'я" Черкаського району - 6155, а у ДПЗ "Велика Бурімка" Чорнобаївського району - 6921 кг.
Досвід ефективного молочного скотарства нагромаджено у приватному аграрно-орендному підприємстві (ПАОП) "Зоря" Красноградського району Харківської області (табл. 1.38), де добре ведуть селекційно-племінну роботу в молочному стаді, створили міцну кормову базу. Перелічені фактори відіграють вирішальну роль у забезпеченні продуктивності корів.
1.38. Стан молочного скотарства в ПАОП "Зоря" *
* Кудревич О., Геймор М. Шлях до високих надоїв // Тваринництво в Україні.- 2002.- №9.
Формувати високопродуктивне молочне стадо корів почали у 1991 році. Для підвищення молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей маточне поголів'я осіменяли спермою голштинізованих червоно-рябих бугаїв. Спрямований підбір плідників і відбір тварин бажаного типу дали змогу створити в господарстві високопродуктивне стадо. Станом на 1 березня 2002 року на фермах утримували 4379 голів великої рогатої худоби, у тому числі 1210 корів української червоно-рябої худоби молочного напряму продуктивності.
Для поліпшення генетичного потенціалу молочного стада будуть використовувати чистопородних голштинських червоно-рябих бугаїв. Спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 22 лютого 2002 року № 54/17 господарству присвоєно статус племінного заводу по розведенню української червоно-рябої худоби молочного напряму продуктивності.
Велику увагу приділяють стабільному зміцненню кормової бази. За останні три роки в структурі посівних площ на кормові культури припадає 42%. Під багаторічні трави у цей період відводили в середньому 33%, кукурудзу на зелений корм і силос - 50,7, однорічні трави - 15,2, під кормові коренеплоди - 1,1%.
У господарстві одержують високі врожаї кормових культур, що дає можливість постійно забезпечувати тваринницьку галузь високоякісними кормами. Так, у 1999-2001 роках урожайність зернових у середньому становила 32,4 ц/га, сіна багаторічних трав - майже 22, зеленої маси багаторічних та однорічних трав - відповідно 92, кукурудзи на зелений корм і силос - 192 і
Loading...

 
 

Цікаве