WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Причорноморський соціально-економічний район - Реферат

Причорноморський соціально-економічний район - Реферат


Реферат на тему:
Причорноморський соціально-економічний район
Причорноморський соціально-економічний район займає південну, причорноморську частину України. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Його площа 113 тис. км2 (18,7% площі України), населення - 6,9 млн. осіб (14% населення України). За адміністративно-територіальним поділом до складу району входить 77 районів, 54 міста, 137 смт та 1223 села.
У районі розвинене машинобудування, рекреаційний комплекс, багатогалузева харчова промисловість, високотоварне сільське господарство з високою часткою зернових посівів, садів, виноградників, тютюну та ефіроолійних культур. На район припадає 28% виробництва ковальсько-пресового устаткування України, 39% консерв, 16% хімічних добрив. Тут сконцентровано до 90% виробництва вин. Значним є вклад реґіону у виробництво морських та річкових суден, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, металорізальних верстатів, електродвигунів.
Географічне положення
Причорноморський соціально-економічний район розташовується на півдні України, займає територію Причорноморської низовини, степового Криму та Гірського Криму. Район контактує на півночі з Центральним та Подільським соціально-економічними районами, на північному сході - з Придніпровським соціально-економічним районом. На заході район має вихід до державного кордону з Молдовою та Румунією; ця риса географічного положення досить активно використовується.
Причорноморський соціально-економічний район має сприятливе економіко-географічне положення. Приморське положення зумовило розвиток суднобудування та судноремонту, морського транспорту каботажного та міжнародного плавання, курортно-туристичного господарства. Саме в цьому районі розташовуються найпотужніші українські порти (Іллічівськ, Одеса, Южний), що дозволяє підтримувати району і Україні загалом, контакти з 172 країнами світу. Важливо, що розташування району є придунайським, що дає змогу підтримувати дешеве річкове сполучення з багатьма європейськими країнами (Румунією, Болгарією, Угорщиною, Югославією, Словаччиною та ін.). Вигідним є сусідство з існуючими соціально-економічними районами. Позитивним є близьке розташування району до основних паливних та металургійних баз України.
Серед негативних рис виділимо досить далеке розташування від західних кордонів України і соціально-економічних районів, що тут розташовані.
Історико-географічні передумови формування території району і його господарства
Освоєння людиною південних районів України через сприятливі кліматичні умови сягає доби неоліту (100 тис. -10 тис. р. до Хр.). з того часу його територією володіли різні народи, у т.ч. скіфи, слов'яни, греки, таври. Саме останні дали назву Кримському півострову - Таврида.
В часи Київської Русі ця територія відігравала важливу роль на відомому торгівельному шляху "із варяг у греки". Тодішнє Причорномор'я не підпадало під вплив княжих держав.
У ХІІІ ст. Район був завойований монголо-татарами, від яких походить сучасна назва півострова - Крим. З XV ст. На значній території півдня діяло Кримське ханство, яке входило на правах васала в склад Османської імперії. Таким чином Крим став плацдармом для нападів татар та турків на Україну, грабуючи їх і забираючи в полон людей для продажу.
Наприкінці XVIII ст. Південні райони України захопила Росія в результаті кримсько-російських воєн (у 1783р. Крим, 1971р. - Одещину). Після цього безлюдне Дике поле в південних степових районах України почали заселяти як українці, так і частково росіян. Зокрема тоді були засновані такі міста як Севастополь, Ананьїв, Арциз, Балта, Березівка, Білявка, Вилкове, Нова Одеса, Новий Буг, Херсон. Степи спершу використовувались для розвитку пасовищного скотарства (розведення овець та великої рогатої худоби). Вовна та шкіра мали широкий ринок збуту в тогочасній Росії та закордоном.
Саме зменшення попиту на місцеву вовну та шкіру через конкуренцію з боку австралійського вівчарства обумовило в друг. пол. ХІХ ст. Переоріетнацію півдня на торгове землеробство зернового напрямку (пшениця, ячмінь), що мали збут на внутрішньому та зовнішньому ринках. Цьому сприяло будівництво залізниць Одеса - Балта (1865), Одеса - Київ - Москва (1870).
Планомірний розвиток промисловості розпочався у друг. пол. ХІХ ст., коли стали до ладу судноверфі Миколаєва, Одеси, Херсону, зернопереробні підприємства, почалось виробництво машин для сільського господарства.
Зауважимо, що територія Криму була останнім територіальним доповненням сучасної території України, коли у 1954р. Президія Верховної Ради СРСР своїм указом передала її в склад УРСР з нагоди святкування 300-річчя Переяславської ради. У процесі теперішньої суверенізації їй було надано статус автономії (30 червня 1991р.).
Починаючи з друг. пол. ХХ ст. Причорноморський соціально-економічний район перетворився в досить потужній індустріально-аграрний регіон з розвинутим сільським господарством, машинобудуванням і металообробкою, легкою промисловістю, транспортом і рекреацією.
Населення і працересурсний потенціал
Загальна чисельність населення району складає 6,9 млн. осіб (1.01.2002р.). Пересічна щільність населення складає 63 осіб/км2 , що є меншим від пересічноукраїнського і пов'язано з значною остепненністю території; сюди слід додати також неоднаковий ступінь господарської освоєності території та історичне минуле краю.
Причорноморський регіон має низькі темпи природного приросту населення. Зниження цих темпів спостерігається з середини 70-х років і пояснюється зменшенням показників народжуваності і зростанням смертності населення. Це підтверджують такі дані.
Коефіцієнт народжуваності в регіоні коливається від 8,4 о/оо в Херсонській області до 7,0 о/оо в АР Крим. Коефіцієнт смертності є відносно незначним, у порівняні з іншими регіонами України і складає в середньому 14,1 о/оо. природній приріст від'ємний і становить 6,3 о/оо (найнижчим він є в Миколаївській області - - 6,9 о/оо). Однією з ключових причин скорочення кількості населення є досить високою є частка людей старшого віку.
Співвідношення між жінками і чоловіками в різних вікових групах відображає статево-вікова структура населення. Загалом в районі частка осіб до працездатного віку складає 1,4 мл. Осіб (20,1% від загально районного показника), працездатного населення налічується 3,4 млн. осіб (58,3%), після працездатного - 1,6 млн. осіб (21,6%). Співвідношення чоловіків та жінок - 46,7% до 53,3%.
Причорноморський соціально-економічний район відноситься до багатонаціональних. Частка українців - 52,5%, росіян - 37%, кримських татар - 2%; також проживають болгари. Євреї, гагаузи, молдавани, білоруси, караїми та ін.
За даними на 1 січня 2002р., міське населення району становить 4,4 млн. осіб (64,3% населення району), сільське - 2,5 млн. осіб (35,7%). Міське населення проживає в 54 містах та 140 селищах міського типу. Серед них були 44 малих та середніх міста (до 100 тис.осіб), 2 великих (від 100 до 250 тис осі, - Керч, Євпаторія), 4 надвеликих (від 250 тис до 1 млн. осіб, - Миколаїв, Севастополь, Херсон і Сімферополь) і одне найбільше (понад 1 млн. чол. - Одеса). Рівень урбанізованості складає 64%.
У галузях суспільного виробництва зайнято 3,2 млн. осіб, з яких 25,6 - у промисловості, 33,2% - в сільському господарстві, 28% - у невиробничій сфері. З розвитком індивідуальної та кооперативної форм господарювання, новими
Loading...

 
 

Цікаве