WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Подільський соціально-економічний район - Реферат

Подільський соціально-економічний район - Реферат


Реферат на тему:
Подільський соціально-економічний район
Подільський соціально-економічний район розташований в західно-центральній частині України та охоплює Тернопільську, Хмельницьку та Вінницьку області. Площа його складає 60,9 тис. км? або 10,1 % території держави. В складі трьох областей виділяється 64 адміністративних райони, 47 міст, з них державного, республіканського та обласного значення - 11. Також нараховується 73 селища міського типу і 3900 сіл. Найбільшу площу в Подільському соціально-економічному районі займає Вінницька область - 26,5 тис. км? або 43,5% площі району; для неї ж характерна і найбільша кількість адміністративних одиниць і утворень.
На території району проживає 4435 тис. осіб, що складає 8,9% населення України. Чисельність мешканців в адміністративних областях коливається від 1157 тис. осіб в Тернопільській області до 1815 тис. осіб в Вінницькій області.
Район спеціалізується в економіці України на виробництві сільськогосподарської продукції (13,1%), харчовій промисловості (12,1%), будівельних матеріалах (8%) та легкій промисловості (8%).
Географічне положення
Географічне положення Подільського соціально-економічного району і своєрідним і досить унікальним. Розташування району в межах держави можна оцінити як західно-центральне. На заході район межує з Карпатським, на півночі - з Центральним і на півдні - з Причорноморськими соціально-економічними районами. Також на півдні, в межах Вінницької області район має вихід до державного кордону з Молдовою. У геолого-тектонічному відношенні район розташований в межах Подільської плити з переважно рівнинним характером території.
В економіко-географічному положенні району традиційно виділяються як позитивні, так і негативні риси. Серед позитивних моментів в першу чергу слід виділити галузеве транспортно-географічне положення. Район лежить на перехресті міжнародних залізничних, автомобільних, трубопровідних і електричних артерій: залізниць Київ - Тернопіль - Львів - Прага, Київ - Хмельницький - Львів - Краків, Брест - Тернопіль - Бухарест; трубопровідних: нафтопроводів Уренгой - Помари - Ужгород, Оренбург - Західний кордон, газопровід "Союз"; ЛЕП Вінниця -Альбертірша (Угорщина), Хмельницька АЕС - Ряшів (Польща) та ін. Важливе значення для міжнародних і міжрайонних зв'язків має Дністер. Розташування в сприятливих грунтово-кліматичних умовах дозволяє розвивати потужне сільське господарство з спеціалізацією рослинництво і м'ясо-молочне скотарство.
Серед негативних сторін економіко-географічного положення виділяється далеке розташування від важливих сировинних районів і розвинутих індустріальних районів країни. Також район не має прямого виходу до моря. В незначній мірі використовується прикордонне положення з Молдовою.
Історико-географічні передумови формування території району і його господарства
Територія і населення подільського соціально-економічного району має складну історію, що в цілому привело до її об'єднання в єдине територіально-господарське утворення.
В давнину ця територія відносилась до східнослов'янських. В IX-XI ст. територія входила до складу Київської Русі, а до 1349р. - Галицько-Волинського князівства.
Після татарсько-монгольської навали і відсутності прямих нащадків в княжому роді Романовичів, територія опиняється в складі Великого князівства Литовського, а після 1596р. - в складі Королівства Польського (Речі Посполитої).
Негативно відбились на розвитку території району поділи Польщі (1772, 1793, 1795рр.), коли більша частина Тернопільської області відійшла до складу Австро-Угорщини, а територія сучасної Хмельницької, Вінницької та північ Тернопільської області - до Росії. Значним поштовхом в розвитку економіки краю було будівництво залізниць Львів - Тернопіль - Чернівці (1866), Львів - Тернопіль - Підволочиськ (1872).
У 1918-1919рр. входила до складу Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), а Тернопіль навіть недовгий період був столицею. Вінничина і Хмельниччина з березня 1917р. входила до складу Української Народної Республіки (УНР). 22 січня 1919р. відбулось об'єднання двох українських держав в єдину, але таке об'єднання було зупинене об'єднаними силами імперіалістичних загарбників.
У 1939р. було приєднано територію Західної України до УРСР, що безпосередньо зачепило і територію району. Позитивним тут було лише те, що територія району почала функціонувати в межах одного державного утворення. Загалом за роки більшовицького панування відбулись суттєві соціально-економічні зміни - було проведено однобічну індустріалізацію, колективізація в сільському господарстві привела до ліквідації прошарку "середняків" на селі і поступово виродила поняття власника на землі.
На території району сформувався односторонньо орієнтований на метрополію аграрно-сировинний територіально-виробничий комплекс. Сільське господарство і похідні від нього галузі харчової та легкої промисловості стали профілюючими для району.
Населення і працересурсний потенціал
Населення Подільського соціально-економічного району складає 4438 тис. осіб. 41% населення проживає в Вінницькій області. Пересічна щільність населення району є нижчою від середньоукраїнської і складає 72,8 осіб/ км2. Найвищою в межах району вона є в Тернопільскій області - 83,9 осіб/ км2.
Демографічна ситуація в останнє десятиліття характеризується стійкою тенденцією до скорочення населення. За даний період чисельність населення скоротилась більш ніж на 45 тис. осіб. Найвищою є народжуваність в Тернопільській області - 9,6 осіб на 1000 мешканців, середня ж по району - 9 о/оо. щодо смертності, то найвищою вона є в Вінницькій області - 16,4 о/оо, а середня по району - 15,3 о/оо. Таким чином природній приріст складає - 6.3 о/оо, що дещо нижче від персічноукраїнського (-7,0 о/оо) показника.
Район має один з найнижчих в Україні показників урбанізованості - 46%. Саме тут розташована область з одним з найнижчих показників урбанізованості - 41,5%.
З 47 міст лише 4 мають населення понад 100 тис. осіб ( крім обласних центрів це ще Кам'янець-Подільський). Решта міст відноситься до групи малих. Слабо сформованими є локальні

 
 

Цікаве

Загрузка...