WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Донецький соціально-економічний район - Реферат

Донецький соціально-економічний район - Реферат

сукупного суспільного продукту. Основу промисловості складає важка індустрія (78% усієї промислової продукції району). Питома вага харчової та легкої промисловості в структурі району складає 19%.
Вуглевидобувна промисловість Донецького соціально-економічного району представлена Донецьким кам'яновугільним басейном. Цей басейн було відкрито у 1721р. Перша обладнана шахта стала до ладу в Лисичанську у 1795р. До Першої світової війни на Донбас припадало до 88% вуглевидобутку всієї Росії. У вугільній промисловості панував іноземний капітал, який контролював 70% видобутку вугілля. В радянський період вугільна промисловість була реконструйована, збудовано нові потужні шахти.
Донецький кам'яновугільний басейн - основний постачальник енергетичного і технологічного палива для підприємств України. Кам'яновугільні поклади сучасної частини українського Донбасу займають велику площу в Дніпропетровській, Донецькій, луганські областях (понад 40 тис. км2 ). Родовища в басейні розміщені досить компактно. Найбільші з них зосереджені в центральній частині басейну, на межі Луганської та Донецької областей.
У розвитку вуглевидобувної промисловості в Донбасі треба більше орієнтуватися на нові родовища. Вони мають значно кращу якість вугілля. Вугільні запаси старого Донбасу за століття експлуатації значною мірою виснажені, а водночас розвідки надр довели, що є значні ресурси, що ще не експлуатуються. Тільки в районі Добропілля (Донецька область) відкрито стільки продуктивних пластів, що з них можна добути 4 млрд. т вугілля. Тут вже розпочато будівництво шахти "Добропільська капітальна". Вона буде мати чотири стволи, які вийдуть на 16 робочих пластів, потужністю від 1 до 2 м. За якістю подібних їм в Донбасі нині немає. Вугілля тут коксівне, яке так потрібне у металургії та інших галузях. Нині поставлено завдання - на коксівних заводах розпочати виробництво моторного палива.
Великі перспективи Донбасу як паливної бази України пов'язані з видобутком не тільки вугілля, а й газу метану. Його прогнозовані запаси в басейні складають 1,3 трлн. м3 . На сьогодні це є основний ворог і найбільша небезпека для шахтарів (добре відомим є факт, що мільйон тон вугілля в Україні коштує три шахтарські життя).
Сьогодні вуглевидобувна промисловість Донецького соціально-економічного району знаходиться в негативному стані. Впродовж останніх десятиліть галузь активно занепадає, що приводить до зменшення видобутку.
Гірничовидобувна промило вість Донбасу справляє негативний вплив на природне середовище, зокрема на літогенну основу ландшафтів, що проявляється у порушенні земель і вилученні їх з сфери господарського використання, інтенсифікація несприятливих рельєфоперетворюючих процесів, забруднення водних джерел і порушення балансу підземних і поверхневих вод тощо.
Прямий вплив гірничого виробництва пов'язаний з порушенням ґрунтового покриву, зменшенням або скороченням сільськогосподарських і лісових угідь. Непрямий вплив проявляється через зміни режиму і стану поверхневих і підземних вод у зв'язку із підтопленням закритих шахт, збільшенням водозаборів у долинах річок тощо.
Встановлено, що на одну умовну шахту припадає близько 1 км2 зайнятих і порушених земель, зокрема майже половина - під будівельним майданчиками.
Породні відвали шахт і збагачувальних фабрик містять різні токсичні речовини, які зрештою потрапляють підземним або поверхневим стоком у водні басейни. При цьому особливо велику шкоду водоймищам завдає складування відвалів порід у ярах і балках.
Просідання, провалля і тріщини на поверхні землі утворюються якщо видобуток вугілля здійснюється без закладання породою виробничого простору на глибинах, вищих за безпечну глибину виробки. На шахтах Донбасу просадки й провалля трапляються при виробці пластів вугілля значно нижче за розраховану безпечну межу розробки.
Катастрофічні масштаби порушення території гірничодобувною діяльністю у Донбасі, посилені поширенням відходів хімічного виробництва, призвели до докорінних змін довкілля і зробили екологічну ситуацію неконтрольованою. Тому вивчення стану як окремих компонентів довкілля, так і природних систем в цілому та одержанні їхніх характеристик мають стати базою для оптимізації природокористування.
З вуглевидобутком в Донбасі тісно пов'язана електроенергетика. До 35% електростанцій України працюють на вугіллі Донбасу. Це є потужна складова господарського комплексу району, в якому зайнято понад 65 тис. працюючих. Електорогенеруюча компанія "Донбасенерго" виробляє до 30% електроенергії України і є однією з провідних енергосистем. Діє потужна лінія електропередач Донбас - Західна Україна. Тут розташована низка потужніх ДРЕС - Вуглегірська, Старобишівська, Слов'янська, Курахівська, Миронівська (Донецька область), Штерівська, Луганська, Лисичанська (Луганська область). Характерно, що в районах розташування електростанцій надзвичайно загострилась екологічна ситуація. До 25% забруднень атмосферного повітря в районі пов'язана з їх діяльністю.
Металургія. За випуском чорних металів Донецький соціально-економічний район перебуває на другому місці в Україні після Придніпровського соціально-економічного району. Тут виробляють половину чавуну та третину всієї продукції металургійної промисловості України. Металургія району розвинулась на власних ресурсах коксівного вугілля і нерудної сировини та залізній та марганцевій рудах Придніпров'я. Супровідним факторами виступають мережа залізниць і шосейних доріг, джерела водопостачання, попит на метал, вторинна сировина та трудові ресурси.
Сьогодні основною проблемою металургійної галузі регіону є зношення основних виробничих фондів. В районі розміщені такі потужні підприємства галузі ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", "Металургійний комбінат "Азовсталь", "Макіївський металургійний комбінат", "Алчевський металургійний комбінат"; металургійних заводів: "Єнакіївський металургійний завод", "Донецький металургійний завод", "Краматорський металургійний завод", "Костянтинівський металургійний завод", "Алмазнянський феросплавний завод", "Алмазнянський чавуноливарний завод"; заводи металовиробів: "Силур" (м. Харцизьк), "Дружківський завод металевих виробів", ЗАТ "Луганський трубний завод", "Харцизький трубний завод", "Макіївський труболиварний завод", "Донецький металопрокатний завод", "Дебальцевський завод металургійного машинобудування", а також Лутугинським об'єднанням з виробництва прокатних валків, заводом металевих порошків (м. Кіровськ), "Радіан" (м. Артемівськ), Луганським ливарно-механічним заводом.
Кольороваметалургія представлена Артемівським заводом по обробці кольорових металів, об'єднанням "Донецьквторкольормет" та Микитівським ртутним комбінатом.
Хімічна та нафтохімічна промисловість випускає понад 30% продукції України. Вона виникла та розвивається на базі родовищ кам'яної солі, газового вугілля та нафти (переважно імпортованої). Розвинутою є содова промисловість (Слов'янський, Артемівський заводи). З коксохімічною промисловістю, що розвивається на базі кількох потужних підприємств (Ясинуватський, Макіївський, Єнакіївський, Донецький, Авдіївський коксохімічні заводи) пов'язано виробництво азотних добрив.
Loading...

 
 

Цікаве