WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Соціально-економічна характеристика продуктивних сил столичного економічного району - Курсова робота

Соціально-економічна характеристика продуктивних сил столичного економічного району - Курсова робота

культури світового рівня. Тут працюють понад 50 науково-дослідних установ, 52 вищих навчальних заклади, 35 театрів, 32 музеї.
До Київської промислової агломерації входять також міста Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, Ірпінь, Вишгород, Боярка та ін.
На території Столичного економічного району сформувалися такі основні промислові вузли:
Київський - один з найбільших в Україні за обсягами промислового виробництва;
Білоцерківський - спеціалізується на сільськогосподарському маши-нобудуванні, нафтохімічній, легкій, харчовій промисловості, виробництві будівельних матеріалів. До його складу входять Біла Церква (215 тис. жи-телів), Узин, Рокитне, Озерна, Шамраївка та ін.;
Житомирсько-Бердичівський - формується як територіально-вироб-ничий комплекс, розміщений у південно-західній частині району. Провідні галузі промисловості - машинобудування, легка, харчова, будівельних матеріалів та деревообробна. Найбільшими центрами є Житомир (298 тис. жителів) та Бердичів (92 тис. жителів);
Коростенський - сформувався навколо міста Коростеня (65 тис. жителів). Тут розвинені машинобудівна, деревообробна, промисловість будівельних матеріалів, легка, харчова, хімічна. Найбільші промислові пункти - Бехи, Мирний, Поліське, Михайлівка, Щорсівка;
Ніжинський - у східній частині району, сформований промисловими центрами Ніжин (80 тис. жителів) та Носівка, промисловими пунктами Вертіївка, Партизани, Талалаївка. Розвинені машинобудівна, легка, хар-чова, деревообробна промисловість, будівельна індустрія;
Новоград-Волинський - формується на заході району. Тут функціонують підприємства машинобудівної, будівельних матеріалів, легкої, харчової промисловості. Промисловий центр - Новоград-Волинський (57 тис. жителів), промислові пункти - Чижівка, Городниця, Бролики і Сусли; Прилуцький- розміщений у південно-східній частині району. Розвинені машинобудування, хімічна, будівельних матеріалів, легка, харчова, а також нафтовидобувна галузі промисловості. Вузловим центром є місто Прилуки (72 тис. жителів), до якого тяжіють промислові пункти Дігтярі, Ладан, Гнідинці, Пелюхівка;
Фастівський -входить до Київської промислової агломерації. Тут Добре розвивається машинобудування, харчова, будівельних матеріалів, легка промисловість, обслуговування залізничного транспорту. Промис-ловий центр - Фастів (54 тис. жителів) разом з промисловими пунктами Боровець, Кожанка, Фастівець утворюють промисловий вузол;
Чернігівський - формується як територіально-виробничий комплекс і характеризується багатогалузевістю. Особливого розвитку набули ма-шинобудування, хімічна промисловість, легка, харчова, будівельних матеріалів. Центром вузла є м. Чернігів (310 тис. жителів). Промислові пункти - Ріпки, Михайло-Коцюбинське, Куликівка, Киселівка.
Крім перелічених вище центрів промислових вузлів, ними є близько 50 міст і містечок району: Андрушівка, Бахмач, Ірпінь, Кагарлик, Коростишів, Малин, Новгород-Сіверський, Обухів, Овруч, Переяслав-Хмельницький, Радомишль, Яготин та ін.
Висновок.
Актуальні проблеми району (економічні, соціальні, екологічні). Слід провести реструктуризацію господарства району, визначити пріоритетні галузі, для розвитку яких тут є найкращі умови. Для Столичного економічного району такими галузями є харчова й легка промисловість, виробництво будівельних матеріалів, деревообробна промисловість, науко-і трудомісткі галузі машинобудування, сільське господарство. Нині, в умовах значного послаблення контролю з боку держави, продукція цих галузей не витримує конкуренції із зарубіжною переважно з об'єктивних причин (застарілі технології, високі енергоємкість та собівартість продукції). Зрушення в економіці можливі лише за умови технічного переоснащення виробництв. Для цього треба залучати значні інвестиції, як внутрішні, так і зовнішні. Хоч у Києві і Київській області осідає значна частина інвестицій, що надходять в Україну з-за кордону, розміри їх незначні порівняно з потребами і спрямовані вони переважно на розвиток посередницької інфраструктури, часом - у сферу обслуговування, тобто в галузі, які забезпечують швидке повернення капіталів. Залученню більших інвестицій повинна сприяти політика держави, спрямована на захист капіталів, зниження податків.
У рамках реформування економіки в районі слід здійснити певні зміни в енергетиці. На даному етапі розвитку найбільш ефективними тут є теплові електростанції, хоч коефіцієнт корисної дії їх низький, тому вони потребують технічного переоснащення. Крім закриття Чорнобильської АЕС поступово треба виводити з експлуатації Київську ГЕС. Ці заходи мають проводитись у межах єдиної програми енергозбереження, впровадження енергозберігаючих технологій.
У регіоні склалася значна невідповідність між виробництвом сіль-ськогосподарської продукції та її переробкою. Район невзмозі переробити на власних підприємствах харчової промисловості цю продукцію повністю. Розвиток галузі має відбуватись шляхом впровадження нових технологій, поглиблення переробки сільськогосподарської сировини, розширення мережі малих підприємств, які здатні швидше пристосуватись до потреб ринку.
Підвищення ефективності сільського господарства неможливе без здійснення земельної реформи (впровадження приватної власності на землю, зміна форм господарювання тощо). Поряд з цим необхідні оптимізація структури АПК відповідно до кон'юнктури ринку, інтенсифікація городництва у приміських зонах.
Важливий напрямок розвитку господарства - розширення виробництв, що орієнтуються на місцеві природні ресурси, особливо виробництва будівельних матеріалів та легкої промисловості (лляної).
Комплексний розвиток району вимагає вдосконалення територіальної організації господарства, зменшення контрастності в розвитку центру й периферії. Цьому сприятиме активізація соціально-економічного розвитку окраїнних територій, особливо північної та північно-західної поліської частин району. Необхідно "оживляти" занепадаючи села з людністю до 200 чол. Оптимізація господарства Києва має бути спрямована на обмеження екстенсивного розвитку промисловості та екологізацію виробництв, розвиток соціальної інфраструктури, яка б відповідала адміністративному центру держави, пріоритетний розвиток наукоємких виробництв та інформаційних технологій. Вирішенню цього сприяли б створення технопарків, технополісів на основі науково-технічного потенціалу м. Києва та загалом району.
Складна демографічна ситуація в районі може поліпшитися лише за умови підвищення соціально-економічного розвитку регіону. Поліпшення умов життя людей, піднесення рівня їх добробуту, ефективне функціонування охорони здоров'я сприятимуть підвищенню народжуваності та зменшенню смертності.
Надмірне антропогенне навантаження, яке
Loading...

 
 

Цікаве