WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Соціально-економічна характеристика продуктивних сил столичного економічного району - Курсова робота

Соціально-економічна характеристика продуктивних сил столичного економічного району - Курсова робота

- своєрідністю природних умов, наявністю значних під-топлюваних територій. Серед кормових культур переважають вика, люцерна, кукурудза на корм, конюшина, тимофіївка, кормові коренеплоди.
З технічних культур провідна роль належить цукровим бурякам і льону. Географія вирощування головних технічних культур має певні особливості, в основу яких покладена ефективність виробництва. Льон-довгунець краще росте в північній частині району, з більш вологими агрокліматичними умовами. В районі вироблялось близько 1/3 льону-сирцю. Однак, в останні роки, внаслідок непродуманої політики ціноутворення, його вирощування стало нерентабельним і площі посівів льону різко скоротилися (з 1990 р. утричі).
Посіви цукрових буряків розміщені в лісостеповій зоні, у південній частині району. Особливо значні вони в Київській області, де урожайність їх найвища по Україні (220 ц/га). Валові збори цукрових буряків у районі становлять 16% від зборів по Україні.
Значними є плантації цикорію та хмелю, які зосереджені переважно в Житомирській області. Тут збирають майже 80% українського хмелю. У Житомирі працюють науково-дослідний і проектний інститути хмелярства.
Під картоплею і овочевими культурами у 1998 р. було зайнято 318 тис. га ріллі. Посіви картоплі поширені по всій території району, проте найбільше її вирощують уполіській та центральній зонах, де врожайність цієї культури (138 ц/га) і валові збори найвищі. У 1998 р. в районі зібрано 3371 тис. т картоплі, що становить понад 1/5 валових зборів її по Україні.
Овочівництво розвинено довкола Києва та інших великих міст району. Вирощують огірки, цибулю, столові буряки, моркву, редиску, капусту, помідори тощо. Значного поширення набули овочівництво закритого грунту, а також садівництво та ягідництво.
Тваринництво в структурі сільськогосподарського виробництва майже не поступається рослинництву. Рівень розвитку галузі вищий, ніж у середньому по Україні. У структурі тваринництва переважають скотарство, свинарство, ефективною галуззю є також птахівництво.
Кормова база тваринництва району представлена посівами кормових культур на значних площах, природними кормовими угіддями (сіножаті, пасовища). Для збалансування раціонів годівлі тварин, збільшення їх поживності, насиченості мікроелементами велике значення мають комбіновані корми, виробництво яких налагоджено майже в кожному адміністративному районі. Однак відсутність коштів у сільськогосподарських підприємств зумовила значне скорочення їх використання, що негативно позначилося на продуктивності тваринництва і виробництві комбікормів.
Показники продуктивності тваринництва (приріст живої маси тварин, середньорічні надої молока) в районі майже дорівнюють середнім по Україні. Значно вищі вони в Київській області, яка посідає перше місце в країні за обсягами виробництва м'яса, в тому числі м'яса птиці, а також яєць, молока.
Допоміжними галузями тваринництва є вівчарство, бджільництво, ставкове рибництво та кліткове звірівництво (розводять лисиць, песців).
Нинішні тенденції функціонування сільського господарства району такі самі, як у всій державі: зменшення обсягів рільництва, валових зборів зерна, цукрових буряків, інших видів рослинницької продукції, зниження продуктивності тваринництва. Зумовлені вони насамперед високою собі-вартістю місцевої продукції, яка в умовах вільної торгівлі не витримує конкуренції з дешевшими продуктами інших країн. Високу собівартість місцевої сільськогосподарської продукції спричиняють малоефективний колективний характер виробництва, застарілі технології господарювання, висока енергоємкість, значні затрати ручної праці. В умовах відсутності єдиної аграрної політики в державі, половинчастого характеру реформ на селі, недостатньої підтримки сільського виробника з боку держави ці проблеми вирішити неможливо.
Сільське господарство району розвивалося в умовах агропромислової інтеграції. Рівень сформованості АПК в Столичному районі, особливо в Київській області, був одним з найвищих в Україні. Сформувались цукробуряковий, льонопереробний та ряд інших агропромислових підкомплексів. Проте в останні роки, внаслідок кризових явищ в економіці, реформування суспільних відносин на селі, взаємозв'язки між основними структурними підрозділами АПК значно послабилися, що негативно по-значилося на ефективності сільського господарства та переробної промисловості.
3.3.Транспортний комплекс.
Транспортний комплекс району забезпечує його розвиток, внутрішньорайонні та міжрайонні зв'язки. Значна густота транспортної мережі визначається особливостями розміщення району, знаходженням на його території столиці країни. В районі є всі види транспорту. Провідне місце у міжрайонних, міжобласних, навіть у міждержавних перевезеннях займає автомобільний транспорт. Спеціалізованими великовантажними автомобілями перевозиться на значні відстані різноманітна, в тому числі продукція, яка швидко псується. На автомобільний транспорт у районі припадає близько 2/3 усіх вантажоперевезень та більшість пасажироперевезень.
Протяжність автомобільних шляхів з твердим покриттям у районі становить понад 25 тис. км, у тому числі 21,5 тис. км шляхів загального користування. Автомобільні шляхи сполучають район з іншими регіонами країни, Росією, Білоруссю. Мережа автомобільних доріг досить рівномірна. Всі промислові пункти зв'язані автошляхами з районними, а ті, у свою чергу, - з обласними центрами. Проте якість цих шляхів досить низька. Деяким міжнародним стандартам відповідає лише 40-кілометрова ділянка Київ - Бориспіль. Багато шляхів, особливо на півночі Житомирської та Чернігівської областей, у період весняного та осіннього паводків стають непрохідними.
Важливою проблемою автомобільного транспорту є старіння і тривала експлуатація автомобілів. Навіть серед приватних легкових автомобілів, кількість яких за останні 6 років збільшилася на 270 тис. і становить близько 757 тис., оновлення йде переважно за рахунок автомобілів, що тривалий час експлуатувалися за кордоном. Невипадково нині автомобільний транспорт є найбільшим забруднювачем повітря в районі.
Традиційно великою є роль у вантаже- та пасажироперевезеннях району залізничного транспорту, хоча за питомою вагою їх він поступа-ється автомобільному. Довжина залізниць загального користування становить близько 2,9 тис. км, середня густота - 32 км на 1000 км території. Значна частина залізниць електрифікована. Крім залізниць загального користування, в межах району налічується 1,5 тис. км під'їзних шляхів, які зв'язують підприємства, кар'єри, цукроварні із залізничними станціями магістральних залізниць. Основні залізниці перетинають район у широт-ному напрямі. Важливе значення мають залізниці меридіального напряму, через які
Loading...

 
 

Цікаве