WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Соціально-економічна характеристика продуктивних сил столичного економічного району - Курсова робота

Соціально-економічна характеристика продуктивних сил столичного економічного району - Курсова робота

родовища. Його освоєння дасть змогу задовольнити потреби держави в діоксиді титану й створити власну сировинну базу для отримання високоякісного апатитового концентрату.
На виходах Українського кристалічного щита виявлено значні поклади уранових руд,видобуток їх ще не проводиться.
З будівельних корисних копалин переважає будівельний і оздоб-лювальний камінь. У межах кристалічного масиву містяться всесвітньовідомі родовища рожевих, червоних і сірих гранітів (Омелянівське, Лезниківське, Соколовогірське, Крошнянське, Коростишівське, Житомирське, Богуславське, Синявське та ін.). їх використовують для облицювання пам'ятників, монументальних споруд. Таке саме призначення мають лабрадорити й габро, поклади яких в районі становлять відповідно 92% і 94% від усіх покладів цих цінних каменів в Україні. Найбільш поширені вони, як і граніти, в Житомирській області (Головине, Кам'яний Брід, Городище, Синій Камінь, Турчинка, Рудня, Кам'янка та ін.).
У Головинському й Поромівському родовищах добувають мармур і пегматити, які застосовують як облицювальний матеріал, а пегматити ще й у фарфор-фаянсовій промисловості, емалевому, абразивному виробництвах, для виготовлення електроізоляторів.
В економічному районі зосереджено майже 1/4 запасів гнейсів України, які використовують як буто-щебеневу сировину. Найбільші їх поклади в Коростенському, Олевському, Коростишівському родовищах.
На території району виявлено унікальні родовища мармуру, який має високі облицювальні якості, добре полірується, є чудовою сировиною для виготовлення акварельних фарб, фарфору, фаянсу. Борошно ?, мармуру - хороше добриво для підзолистих грунтів. Запаси Негребівського родовища мармуру практично необмежені.
Важливе господарське значення мають кварцити Овруцького родовища як флюси для металургійної промисловості. На території району є єдине в Україні родовище пірофілітових сланців (Овруцький район), що використовуються в електротехнічній, паперовій, керамічній, гумовій промисловості і для виготовлення сувенірів.
На території Житомирщини одна з найбільших в Україні каолінових провінцій. Каоліни є основною сировиною для виготовлення фарфоро-фаянсових виробів. Цегельно-черепичні глини, вапняки є по всій території району, поклади мергелю, кварцових і будівельних пісків найбільше поширені у північній його частині, крейди - у східній.
У районі с поклади коштовного каменю: гірського кришталю, гранату, топазу, аметисту, опалу, халцедону, берилу (Володар-Волинський район Житомирської області), яшми (Овруцький район).
У палеогенових відкладах вздовж річок північної частини району трапляється бурштин.
Розвідано незначні поклади фосфоритів у Чернігівській та Жи-томирській областях.
Одне з основних багатств району - ліси. Загальна площа лісового фонду 2,4 млн га, лісистість території- 26% (по Україні - 14 %), За площею лісів та запасами деревини Столичний економічний район посідає перше місце в Україні. Ліси розміщені нерівномірно: 2/3 їх загальної площі у межах поліської частини району. За призначенням ліси поділяються на дві групи. До першої групи віднесено зелені зони міст, ґрунтозахисні насадження, захисні смуги річок, шляхів сполучення, заповідників та заказників. Другу групу становлять експлуатаційні ліси. Для них характерна висока частка молодих насаджень. Спілих перестійних лісів менше 3% від усієї площі, покритої лісом.
У структурі лісових ресурсів переважають хвойні породи (59,6%), твердолистяні (20,5%), м"яколистяні (1У,9%). За видовим складом насадження сосни становлять 59%, дуба - 20%, берези - 13,5%, поширені також вільха, осика, граб, ясен, ялина та Ін.
Ліси району мають велике господарське значення. Вони дають сировину для меблевої, целюлозно-паперової промисловості, будівництва. З деревини виготовляють дубильні речовини, каніфоль, скипидар, оцет, дьоготь та ін. Важливою є водоохоронна роль лісів, вони захищають грунти від ерозії. У лісах росте велика кількість рослин, які дають цінні їстівні плоди (ліщина, малина, ожина, брусниця, чорниця та ін.), лікарських рослин, медоносних. Багаті ліси на гриби. Крім того, ліси приміських зон мають важливе рекреаційне значення. Однак у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, від наслідків якої особливо постраждала північна частина району, лісокористування на цій території різко обмежене, місцями заборонене.
Сприятливі кліматичні умови, поєднання різних рослинних угруповань, наявність численних водних об'єктів, а також джерел мі-неральних вод (Миронівка. Біла Церква, Березань, Бровари Київської; Березна, Ладинка Чернігівської; Овруч, Верхівка, ДеІІишш, Новоград-Волинський Житомирської областей), багато культурно-історичних пам'яток визначають роль Столичного економічного району як важливого рекреаційного реї іону. Однак використання ре-креаційної о потенціалу району дуже обмежене внаслідок забруднення його території радіоактивними речовинами.
2.Населення, трудові ресурси і проблеми їх ефективного викорис-тання.
У Столичному районі проживає 14,4% населення України. Його чисельність поступово зменшується внаслідок погіршення демографічної ситуації. Це виявляється передусім у зниженні показників природного приросту населення. В І99й р. він був найнижчим у Чернігівській (- І0,8%о); Київській та Житомирській областях відповідно мінус 7,7 %о (без Києва) та мінус 5,9 %а. Це наслідок значного зменшення показників народжуваності та збільшення смертності людей, особливо в сільській місцевості, що поступово призводить до депопуляції сільського населення. Коефіцієнт природного приросту сільських жителів у районі найнижчий в Україні. У 1998 р. він коливався від мінус 18,5 "ті у Чернігівській до мінус 13,8 ‰ у Київській та мінус 10,0 ‰ у Житомирській областях. Від'ємними також є показники природного приросту міських жителів (від 3,2%о до 5,2 %о), хоча воли дещо вищі, ніж у цілому по Україні.
У віковій структурі населення частка окремих вікових груп майже така сама, як у середньому по Україні: працездатного віку 57,0%, молодших за працездатний вік 19,9%, у пенсійному віці 23,1%. Проте існують значні відмінності у цій структурі в різних частинах Столичного економічного району. Висока частка працездатних людей у районі досягається за рахунок високої їх частки (63,1 %)у м. Києві, де найменше осіб пенсійного віку (17,8 %). Процес "старіння населення" найбільш характерний для Чернігівської області(людей пенсійного віку тут 29,6%). хоча і в інших областях району ці показники виші, ніж у середньому по Україні (у Київській - 23,8 %.Житомирській -- 25,3 %). Така вікова структура негативно позначається на формуванні потенціалу трудових ресурсів.
На території району проживають люди понад 100 національностей. Переважна більшість з них
Loading...

 
 

Цікаве