WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Соціально-економічна характеристика продуктивних сил столичного економічного району - Курсова робота

Соціально-економічна характеристика продуктивних сил столичного економічного району - Курсова робота

посилилося наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС, вимагає поліпшення екологічної си-туації в районі через реалізацію міжнародних програм "Чорнобиль", "Дніпро", дотримання вимог понад 20 конвенцій і угод з охорони навко-лишнього середовища, учасницею яких є Україна.
Столичний економічний район, особливо його поліська частина, ще порівняно недавно були одним з найчистіших в екологічному відношенні регіонів України. Однак аварія на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 р. погіршила екологічну ситуацію не тільки в Україні, а й на всій планеті. За короткий період в довкілля було викинуто біля 3500кг активних компонентів ядерного палива. Найбільша в світі екологічна катастрофа перетворила унікальні за чистотою території в зону екологічного лиха. Територію площею понад 3 тис. км2 віднесено до зони безумовного відчуження . її периметр сягає 223,5 км, з них 169 км прилягає по території Столичного району (решта - в Білорусі). За перший рік після аварії із зони відселено 116 тис. чол. із 186 населених пунктів, у тому числі з України - 90 тис. чол. з 75 населених пунктів. Встановлено, що сильно забруднена радіонуклідами більша частина економічного району, включаючи частину міста Києва. На забрудненій території проживає понад 3 млн осіб. Збитки України від наслідків катастрофи сягають $113-118 млрд. Ситуація ускладнюється ще й тим, що аварія сталася безпосередньо біля Дніпра та його найповноводнішої притоки Прип'яті, водою з яких користується майже 3/4 населення України Радіоактивне забруднення вод Київського водосховища перевершило доаварійне у 2000 разів, донних відкладів-у 500 тис., вищих водних рослин-у 13 тис., молюсків -в 35 тис., риби - у 1000 разів.
У районі, особливо в Житомирській області, виходять на поверхню або залягають близько до неї породи з підвищеною радіоактивністю. }а цих умов додаткова радіоактивність робить ці території дуже небезпечними.
Значно ускладнився стан земельних ресурсів. Через сильне радіаційне забруднення в районі з використання вилучено 65 тис. га ріллі. Крім того, значні території вилучаються з обігу через заболочення, ерозію грунтів, втрату ними родючості. Посилилася деградація грунтів через спрацювання ресурсів гумусу. На землях громадського сектора сільськогосподарського виробництва внесення мінеральних добрив зменшилося удвічі. Практично майже припинено внесення органіки.
Особливе занепокоєннявикликає стан водних ресурсів. У районі споживається 2057 млн м? свіжої води. Рівень повторного її використання значно нижчий за середній по Україні. Найбільшими забруднювачами водних ресурсів району є підприємства м. Києва та Київської області. Ін-тенсивне забруднення поверхневих вод відходами виробництв, радіонуклідами у районі призвели до того, що вони стали небезпечними для споживання. Тому для пиття, харчових потреб слід використовувати підземні води. Для цього необхідно побудувати мережу свердловин на всій території району.
Різко погіршилася якість води у Дніпрі в районі Київського водо-сховища внаслідок поширення синьо-зелених водоростей. Реальною є загроза прориву греблі Київського водосховища, що призвело б до затоп-лення низинної частини Києва. Взагалі існування цього водосховища є економічно невиправданим. Внаслідок його спорудження рівень води в гирлах окремих поліських річок, що впадають у Дніпро, став вищим, ніж у місцях їх витоку. Щоб вода в цих ріках не текла у зворотному напрямку, в місцях їх впадання у водосховище було збудовано дамби. Вода з річок у Дніпро потрапляє за допомогою потужних насосів. Кількість спожитої ними енергії ставить під сумнів економічну доцільність існування Київської ГЕС
Зі скороченням виробництва в останні роки зменшилися викиди шкідливих речовин у повітря. У 1998 р. вони становили 423,9 тис. т. при-чому більше половини їх припадає на транспортні засоби. Серед міст району найбільшу частку викидів в повітря дає м. Київ.
Хибна практика екстенсивного лісокористування в районі спричинила значне виснаження лісів, погіршення структури лісового фонду, зниження його продуктивності. Сьогодні понад 90% площі займають молоді насадження і середньостиглі ліси. Інтенсифікація проміжного користування в останні роки призвела до того, що фактичні запаси достигаючих і стиглих деревостанів становлять більше половини потенційно можливих. Значної шкоди лісам завдають лісові пожежі (у 1998 р, в розмірі 26,5тис.грн.). Більшість лісів північно-зіхідної і західної частин району зазнали радіаційного забруднення.
Через недосконалі технології видобутку та переробки мінеральної сировини, незадовільне вирішення питань комплексного освоєння родовищ у надрах залишається і губиться розвіданих запасів нафти 70%. солей 50%, вугілля 40%, металів 25%.
Нерозв'язаною залишається проблема використання техногенних родовищ корисних копалин - відвалів видобутку та відходів збагачення і переробки мінеральної сировинй, які містять цінні корисні копалини і мають промислове значення.
Для стійкого розвитку економічного району та вирішення екологічних проблем потрібно:
[(завершити виконання програми "Чорнобиль":
2)скоротити до оптимальних розмірів виробництво і споживання природних ресурсів, насамперед газу, вугілля, лісу, прісної води, викорис-тання земель в обробітку тощо;
3) сформувати ефективну інвестиційну політику, спрямовану на роз-робку, освоєння і використання природо- та ресурсозберігаючих технологій, виробництво екологічно чистих видів продукції.
У межах цих заходів слід негайно провести необхідні роботи для закриття Чорнобильської АЕС та убезпечення об'єкта "Укриття". Частка енергії, що виробляється на діючому 3-му енергоблоці АЕС, у структурі енерговиробництва України с мізерною. Водночас Україна має великий невикористаний потенціал енергозбереження (145 - 170 млн т у.п.). Енергоємкість валового внутрішнього продукту (ВВЇЇ) України удвічі вища, ніж у країнах Західної Європи з розвиненою ринковою економікою.
Відповідно до концепції ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях слід вилучити з використання 850 тис. га угідь, зменшити розораність ґрунтового покриву, забезпечити економічно збалансоване співвідношення угідь.
Потрібний більш жорсткий контроль за діяльністю промислових і сільськогосподарських підприємств з метою обмеження викидів ними шкідливих речовин у повітря та поверхневі води.
Для збереження та відновлення природних комплексів у районі варто розширити заповідні території, національні парки, заказники.
Проведення цих заходів вимагає значних коштів. Тому його треба поєднувати Із стабілізацією та поліпшенням економічного стану району.
Додаток
Loading...

 
 

Цікаве