WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Соціальна структура населення України, працересурсний потенціал, міграція населення - Контрольна робота

Соціальна структура населення України, працересурсний потенціал, міграція населення - Контрольна робота

соціально-економічних умовах праці і побуту.
За рахунок внутріобласних постійних міграцій "село-місто" значно зросло і продовжує зростати населення міст України. Як правило, при внутрішньообласних міграціях населення осідає, в першу чергу, в найбільших містах та в обласних центрах (Львів, Тернопіль, Чернівці). На сучасному етапі найвища інтенсивність постійних міграцій характерна для високоіндустріальних областей Донбасу, Придніпров'я (Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька) та Півдня України (Кримська, Херсонська).
У західних областях України, де значно вищою є питома вага сільського населення, постійні міграції "село-місто" виходять за межі областей. Чимало сільських мігран-
тів із західного регіону, а також північної та центральної частини України переселились і переселяються в міста Донбасу. Придніпров'я та Півдня нашої держави. В міжобласних міграційних потоках "село-місто" склалась стійка тенденція притягання їх до найбільших міст України: Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Донецька, Львова, Запоріжжя, Кривого Рога.
Тимчасові міграції населення в Україні представлені сезонними і маятниковими.
Сезонні міграції спостерігаються в межах областей, між областями, населеними пунктами. В них бере участь населення усіх регіонів України - як міське, так і сільське.
Типовими сезонними міграціями є поїздки населення західних та північних областей на збір зернових, баштанних та інших культур в області українського Степу (Кіровоградську, Миколаївську, Херсонську, Дніпропетровську) та Кримську автономію. На сезонні заробітки в Донбас, Придніпров'я, на південь України виїжджають будівельні бригади з Карпат, Передкарпаття, деяких подільських областей. Вищеназвані сезонні міграції зумовлені економічними причинами, але є й такі, що спричиняються соціально-культурними мотивами. Так, чимало жителів різних регіонів України виїжджає на відпочинок, лікування в будинки відпочинку, на курорти, в санаторії, пансіонати на Південний берег Криму, в Одесу, Карпати, Закарпаття, Передкарпаття, в інші місця нашої держави. Чимало молоді їде з різних регіонів у великі міста України здобувати освіту. До сезонних міграцій включаються різні туристські маршрути в межах України та інтенсивні" маятникові міграції навколо міст-мільйонерів - Києва, Харкова, Донецька, Дніпропетровська, Одеси, а також навколо великих міст - Запоріжжя, Львова, Луганська, Маріуполя, Миколаєва, Кривого Рога, Чернівців та ін. Окремі з них є центрами притягання робочої сили з населених пунктів не тільки своєї області, але з окремих адміністративних районів сусідніх областей. Так, до Києва маятникові поїздки здійснюють мігранти не тільки однойменної області, але й суміжних з нею районів Житомирської і Чернігівської областей.
До великих міст і до міст-мільйонерів нашої держави більше 50% маятникових мігрантів становлять жителі менших за кількістю жителів міських поселень. У високоурба-нізованих районах Донбасу і Придніпров'я вони перевищують 60%. До малих і середніх міст України здійснюють маятникові міграції в основному сільські жителі (до 90%).
На сучасному етапі в межах України виділяють два райони інтенсивних маятникових міграцій. Перший з
них - це район Донбасу, де знаходиться найбільша в Україні Донецько-Макіївська міська агломерація. Для району характерний високий рівень урбанізації (в Донецькій обл. питома вага міського населення становить 90%, а в Луганській - 87%). Район відзначається високим індустріальним розвитком, густою мережею доріг, що й зумовило в ньому інтенсивні маятникові міграції.
Другий район інтенсивних маятникових міграцій - області західного регіону України - Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська і Чернівецька. Головною причиною розвитку інтенсивних маятникових міграцій в названому регіоні є висока густотасільських і міських поселень та сприятлива вікова структура. В маятникових міграціях тут найбільшу участь беруть сільські жителі -- 90 і більше відсотків.
Своєрідні маятникові міграції складаються навколо Києва як ядра міської агломерації. Київ як місто-мільйонер, адміністративний, науковий і культурний центр, столиця, місто з великою кількістю промислових підприємств і навчальних закладів має значно ширшу зону трудового впливу (понад 120 км), ніж будь-яке інше місто в Україні. Це зумовлює інтенсивні маятникові міграції, в які втягнуто населення сіл, міст і селищ міського типу.
Маятникові міграції в межах міських агломерацій Придніпров'я (Дніпропетровсько-Дніпродзержинської, Запорізької, Криворізької) здійснюються за рахунок жителів малих міст і селищ міського типу.
Невелику зону трудового впливу мають обласні центри північної частини України (Житомир, Суми, Чернігів). Маятникові міграції населення навколо цих міст активно здійснюються в радіусі 35 км.
У південних містах - Миколаєві, Херсоні, Маріуполі - зона інтенсивних міграцій не перевищує 30 км. У маятникових міграціях тут беруть участь жителі міських поселень, переважно віком до 30 років.
На перспективу інтенсивність маятникових міграцій в Україні буде знижуватися із скороченням виробництва у містах та з підвищенням оплати за проїзд. Проте порівняно із постійними міграціями маятникові будуть більш живучими.
Крім внутрішніх міграцій для України характерні й зовнішні. Кількість людей, які беруть участь у них, може значно впливати на зміну чисельності населення в Україні. Якщо кількість людей, які виїжджають з держави, більша від тих, які в'їжджають, то створюється негативне (-) сальдо міграції. В іншому випадку - позитивне (+).
Сучасні зовнішні міграції мають політичні або соціально-економічні мотиви. З етнічних і соціально-економічних причин залишають Україну євреї. Після здобуття Україною незалежності створюються умови для повернення на Батьківщину українців, які жили за межами своєї історичної Вітчизни. Це ж стосується й інших народів, які проживали колись в Україні. Значними є потоки мігрантів за межі України (еміграція) і з-поза її меж в Україну (імміграція), у 1994 р. кількість емігрантів переважала число іммігрантів приблизно на 95 тис.чол. Приїжджають в Україну переважно люди з країн колишнього Союзу PCP. Це не тільки українці, які повертаються на Батьківщину, а й депортовані колись кримські татари і німці, а також представники інших національностей. В значній мірі приїжджають люди з Далекого Сходу, Сибіру, Півночі Росії, які вийшли на пенсію і хотіли б на старості пожити в сприятливих кліматичних умовах Півдня України (Крим, При-азов'я, Причорномор'я). Цей приплив людей не викликаний ні виробничими інтересами, ні родинним спілкуванням і призводить лише до зростання кількості осіб старшого віку в віковій структурі населення цієї частини України.
Серед емігрантів переважають люди, які виїжджають в держави колишнього Союзу PCP. Більшість з них оселилось в Росії, переважно в її східних, далекосхідних і центральних районах. Крім цього, багато людей емігрувало в Узбекистан, Казахстан, Молдову, Білорусь та ін. (див. додаток).
Серед мігрантів з України переважає молодь. Майже 75% від їх кількості - люди віком до ЗО років. Серед іммігрантів майже 10% - люди передпенсійного віку. Це переважно військовослужбовці. Україна, як і інші держави світу, повинна найближчим часом урегулювати міграційні потоки. Насамперед необхідно встановити імміграційні квоти, зокрема в південні регіони країни, куди прибуває найбільше іммігрантів.

 
 

Цікаве

Загрузка...