WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Соціальна структура населення України, працересурсний потенціал, міграція населення - Контрольна робота

Соціальна структура населення України, працересурсний потенціал, міграція населення - Контрольна робота

розселення (Центральна, Західна, Пів-нічно-Східна, Східна, Центрально-Східна, Південна). Професор Ю.Пітюренко виділяє ще Подільську (рис. 35).
Найбільша серед них Центральна, До її складу входять Київська, Вінницька, Житомирська, Черкаська, Чернігівська області. Центром цієї міжобласної системи розселення є Київ. На її частку припадає 22,9% території та 20,9% населення України, понад 63% їх проживає у міських поселеннях.
Другою за розмірами території та кількістю населення є Західна міжобласна система розселення (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька області), центром якої є Львів. Відзначається названа система розселення високою середньою густотою населення (понад 90 чол/км ), займаючи друге місце після Центральної міжобласної системи розселення. Близько 50% населення проживає у міських поселеннях.
Серед інших міжобласних систем розселення Західна вирізняється відносно вищою середньою густотою сільського населення, великою кількістю міст, а також малих і середніх сільських поселень.
Східна міжобласна система розселення (Донецька і Луганська області) займає 8,8% території та 15,7% населен-
ня України. її центр - Донецьк. Відзначається вона найвищою середньою густотою населення (до 155 чол. на км ), високою питомою часткою міського населення (89%). Тут густа мережа міських поселень (найвища в Україні), яка представлена значною кількістю великих, середніх і малих міст та селиш міського типу.
Північно-Східна міжобласна система розселення (Харківська, Сумська, Полтавська області) займає 13,9% території та 12,2% населення Української держави. Головний центр - Харків. Вона відзначається високою питомою часткою міського населення (до 70%). Середня густота населення становить 75,6 чол. на км .
До складу Центрально-Східної міжобласної системи входять Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області. Вона займає 13,9% території України, на якій проживає 14% її населення. Ядром системи є Дніпропетровськ. До 80%. жителів тут проживає у міських поселеннях. Сільські поселення переважно великі та середні.
Південна міжобласна система розселення займає південну частину території України. До її складу входять Одеська. Миколаївська, Херсонська області та Кримська автономія. Вона займає близько 19% площі України, на якій проживає 15% її населення. Ця система виділяється найнижчою середньою густотою населення (68,2 чол. на км ) та середнім показником щодо питомої ваги міського населення (66,2%). Центр системи - Одеса.
У межах України функціонує 25 обласних систем розселення. Обласна система - це сукупність міських і сільських поселень, які об'єднані навколо обласного центру і різняться розмірами території, кількістю населення і населених пунктів, питомою вагою міського населення, кількістю в них міжрайонних, районних, кущових та елементарних систем розселення.
Найбільшими за розмірами території та кількістю населення обласними системами розселення в Україні є Донецька, Дніпропетровська, Харківська, а найменшими - Закарпатська, Тернопільська, Чернівецька. До локальних належать системи, що формуються в межах обласних систем розселення. Це міжрайонні, районні, кущові та елементарні. Міжрайонні формуються навколо того чи іншого міста, яке за рядом функцій перевищує районний центр. У міжрайонну систему може входити кілька районних. Таким чином, на території кожної області може функціонувати кілька міжрайонних систем розселення. У переважній більшості їх центрами виступають середні за людністю міста, а також інколи малі міста.
Районні системи формуються в межах адміністративних районів на основі зв'язків, які складаються між райцентром та поселеннями району. До складу районних систем розселення входять кущові й елементарні системи розселення, що функціонують на території району. Кущові системи розселення формуються навколо селищ міського типу, малих міст. Основою їх формування є виробничі, трудові та культурно-побутові зв'язки між центром системи і навколишніми поселеннями. У кожному районі може функціонувати кілька кущових систем розселення.
Елементарні, або первинні, системи розселення - це населені пункти (як правило, сільські), об'єднані навколо більшого центру на основі виробничих, трудових, культурно-побутових, адміністративних та інших видів зв'язків.
8. МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ
Міграції - це переселення, переміщення населення, пов'язане зі зміною постійного місця проживання як в межах однієї країни, так і з однієї країни в іншу. Залежно від ознак, за якими їх класифікують, міграції можуть бути зовнішніми і внутрішніми для даної країни, стаціонарними і тимчасовими (сезонними та маятниковими).
Суттєвимє поділ міграцій на зовнішні та внутрішні. Зовнішні міграції - це переміщення населення між країнами, групами країн. Характеризуючи зовнішні міграції, користуються термінами еміграція/(виїзд населення із країни), імміграція (в'їзд населення в країну).
Внутрішні міграції - це переміщення населення в межах тієї чи іншої країни, між її регіонами, населеними пунктами.
Найбільш поширеними мотивами міграцій є економічні, соціально-побутові, # політичні, релігійні, воєнні чинники, а також стихійні лиха.
Зовнішні та внутрішні міграції населення характеризуються величиною міграційних потоків, складом мігрантів, напрямами міграційних потоків, їх періодичністю.
В Україні зовнішні міграції завжди стимулювалися соціально-економічними, політичними та релігійними причинами. Еміграція та імміграція в Україні мають давню історію. Вже у другій половині XIII ст. першими мігрантами з України були українські будівничі, ремісники, що осідали в містах Московії, а також втікачі від татарського насильства, купці та інші верстви населення.
Своєрідний характер мали міграції з України за часів козацької доби (XVI-XVIII ст.), коли з різних причин,
добровільно чи примусово, "частина українського населення час від часу переселялася на землі Російської імперії.
Поряд з цивільним населенням на територію Московії переміщались українські козаки. Так, несприятлива Збо-рівська угода 1649 p., невдала для козаків битва під Берестечком теж спонукали частину українського козацтва переїхати на територію Московської держави. За козацької доби в Україні почалася еміграція з політичних мотивів. Першою найбільшою політичною еміграцією з України була так звана мазепинська еміграція, пов'язана з поразкою шведів під Полтавою.
Після Полтавської битви посилилася насильницька еміграція населення зі Східної України в північні райони і міста Росії для будівництва господарських, військово-стратегічних об'єктів, розбудови Санкт-Петербурга. Велика кількість українських козаків і селян використовувалась на тяжких роботах в інших районах Російської імперії, у війнах Росії з іншими державами. Таким чином, Україна була постачальником дешевої робочої сили в різні регіони Російської імперії.
До першої половини XIX ст. переселення з України йшло переважно в причорноморські та приазовські степи, на Північний Кавказ, Поволжя, Урал, в Центрально-Чорноземний район. З другої половини XIX ст. напрями міграцій з України перемістилися в Сибір, Казахстан, Киргизію, Далекий Схід - у зв'язку з освоєнням там нових земель. Активізація еміграції з України в цей час була зумовлена скасуванням кріпосного права (1861 p.), що спричинилося до погіршення економічного і соціального становища селянства, до періодичних голодних
Loading...

 
 

Цікаве