WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Соціальна структура населення України, працересурсний потенціал, міграція населення - Контрольна робота

Соціальна структура населення України, працересурсний потенціал, міграція населення - Контрольна робота

соціально-етнічних і міжнаціональних спільностей. Специфічною соціальною структурою населення є сімейна структура.
Географічні відмінності в соціальному складі населення стосуються в основному співвідношення чисельності робітників, службовців і селян за регіонами країни і залежать від господарської спеціалізації окремих територій.
Працересурснии потенціал - це дієздатна частина населення, що може бути зайняти у різних сферах і видах трудової діяльності. Він характеризується чисельністю трудових ресурсів, їх статево-віковою структурою, рівнем освіти і професійно-кваліфікованої підготовки, технічним оснащенням праці, фондом робочого часу, станом здоров'я, дисципліни та іншими соціально-економічними чинниками.
Трудові ресурси включають: по-перше, населення в працездатному віці (чоловіки 16-59 років, жінки 16-54 роки), крім інвалідів І і II груп, а також осіб, що пере'хо-дять на пенсію на пільгових умовах, по-друге, працюючих пенсіонерів і підлітків. Термін "трудові ресурси" вживається у світовій практиці рідко, частіше використовується поняття "економічно активне населення".
Об'єктивна необхідність раціонального використання трудових ресурсів (максимальне використання робочої сили, її правильний розподіл і перерозподіл між територіями, галузями, ліквідація безробіття та ін.) існує постійно. На кожному етапі розвитку суспільства розв'язання цієї проблеми мало свої особливості. Та якщо раніше проблема раціонального використання трудових ресурсів розв'язувалася в основному шляхом ліквідації безробіття і забезпечення повної зайнятості, то тепер головним завданням стає підвищення ефективності їх використання. Так звана "повна зайнятість" населення - це вже пройдений етап ек-
СТЄНСІШНОГО розвитку економіки... При - цьому економіка орі ентувалася на залучення у виробництво додаткових трудових і матеріальних ресурсів, зокрема працездатною населення* зайнятого в домашньому й індивідуальному підсобному господарстві, молоді, що вступила у працездатний вік.
Чисельність усіх зайнятих в національному господарстві у 1995 р. становила 23,7 млн осіб. Основна''частка працездатного населення зайнята у промисловості та будівництві (30,6%). Далі йдуть сільське і лісове господарство (22,5%), транспорт та зв'язок (6,3%), торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання і збут, заготівля (6,9%>), охорона здоров'я, фізкультура і соціальне забезпечення (6,3%), народна освіта, культура, мистецтво, наука і наукове обслуговування (11,0%), апарат управління, кредитування та державне страхування (3,8%), а також інші галузі національного господарства (5,2%,). Причому приблизно 66% населення працює у виробничій сфері і близько 38% - у сфері послуг. ,
На рівень працересурсного потенціалу значний вплив мас статево-вікова структура населення. Так, затрати чоловічої праці на роботах, то потребують значної фізичної сили, будуть більш ефективними порівняно з такими ж За кількістю і часом затратами жіночої праці. Тим паче, що існує ряд виробництв (годинникове ечекіролампове, приладобудівне та ін.), де жіноча праця і. більш мі:ієною і продуктивною, ніж чоловіча.
Сучасне виробництво зумовлює обєкіивну необхідність постійного підвищення якості робочої сили. Високий освітній рівень, широка загальна культура, глибока професійна підготовка і спеціальні знання, творче ставлен і ні до праці та свідома дисципліна перетворюється в обовЧиков умову високопродуктивної праці все більш широких верств працюючих. Зростає питома вага робітників з вищою і середньою освітою - 90% зайнятих. Причому кожен четвертий має диплом вузу чи технікуму. Рівень освіти жінок досягнув рівня освіти чоловіків.
Багато професій у невиробничій сфері, переважно в охороні здоров'я, освіті, потребує більш високого рівня освіти і тривалої фахової підготовки. Більшість робітників та службовців, зайнятих у народному господарстві,- жінки. Найбільше їх у галузях сфери послуг - 70-80%,.
Найвищий рівень забезпеченості трудовими ресурсами мають західні області, які характеризуються значною густотою сільського населення. У південних та східних областях цей рівень дещо нижчий. Значними є відмінності у використанні трудових ресурсів у селах і містах. В усіх
найбільших та великих містах склалася висока частка зайнятості у промисловості (машинобудування, легка, харчова), на транспорті, у соціальній сфері. В областях переважно аграрно-промислової спеціалізації вищою є питома вага працюючих у сільському господарстві. У високоіндустріальних областях значно переважає число зайнятих у промисловості. У приморських та карпатських областях збільшується частка зайнятих у сфері обслуговування населення, зокрема у рекреації. В останні роки в Україні зросло безробіття. Наприкінці 2000 р. його рівень досягне 6,7% усього працездатного населення (2,7 млн осіб матимуть статус безробітних).
РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ, ГУСТОТА НАСЕЛЕННЯ
Україна належить до найгустіше заселених країн Європи. Середня густота населення - 85 осіб на 1 км2. Найгустіше заселені області Донбасу і Придніпров'я (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська), де найбільше розвинена промисловість і відповідно розвинена мережа міських поселень. Найвища густота населення в Донецькій обл. (майже 200 осіб на 1 км2). Висока вона і в Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, а також західних областях України - Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській. В них середня густота населення перевищує 100 осіб на 1 км2 . Ці території належать до давноос-воєних і мають досить сприятливі умови для життя і господарської діяльності людей. Дещо нижча густота населення в поліській та степовій частинах України, Це пов'язано з наявністю на Поліссі значних площ, зайнятих лісами, болотами, невисокою концентрацією тут промислового виробництва. А в південних областях (Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській) важливу роль у розміщенні населення відіграють, крім невисокого рівня зосередження промисловості, обмежені водні ресурси. Найнижча густота населення - в Чернігівській обл. (табл.7).
Значні відмінності існують у розміщенні сільського населення. Найбільша його густота склалась історично в Лісостеповій зоні, тобто в зоні найдавнішої землеробської культури, значно нижча - в Поліссі, найнижча - у Степовій зоні. Найвищі показники густоти сільського населення (50 - 70 осіб на 1км2) мають західні та подільські області-
Чернівецька, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Вінницька, Хмельницька, що зумовлено зосередженням в цьому регіоні найвищої часткисільського населення в Україні. У високоіндустріальних районах Донбасу, Придніпров'я, де найвищою с частка міського населення, показники середньої густоти сільського населення нижчі ніж 20 чол. на 1 км . У Луганській обл. вона ще менша - 14,2 чол. на 1 км і с найнижчою в України Низькі показники густоти сільського населення мають і північні, найбільш залісені частини Чернігівської, Житомирської, Київської, Рівненської областей, а також рідше заселена степова частина України - Миколаївська, Кіровоградська, Херсонська області.
Чисельність сільського населення і його густота поступово скорочуються. Тільки за 1979-1996 pp. кількість сільських жителів скоротилася на 2.8 млн чол., а його густота - майже на 5 чол. на 1 км .
Даються взнаки різке зниження показників природного приросту населення в селах України, збільшення відпливу людей з сільської місцевості в міста. Виняток становлять лише
Loading...

 
 

Цікаве