WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Соціальна структура населення України, працересурсний потенціал, міграція населення - Контрольна робота

Соціальна структура населення України, працересурсний потенціал, міграція населення - Контрольна робота


Контрольна робота
Соціальна структура населення України, працересурсний потенціал, міграція населення
Соціальна структури населення - це система різноманітних видів спільностей - класових, майнових, професійних тощо і стійких і впорядкованих зв'язків між ними. Під час аналізу соціального складу населення розрізняють основні і неосновні класи, групи і верстви всередині класів, а також проміжні прошарки між ними.
Існують великі розбіжності в уявленнях про критерії належності людей до певного класу, соціальної групи. Одні визначають соціальну групу, клас на підставі доходу, майнового стану, професії або роду занять, освіти тощо. Інші включають до певного класу, групи тих людей, які самі себе до них зарахували незалежно від соціально-економічних показників, що визначають їх соціальне становище.
До встановлення більшовицького режиму в Україні переважну більшість населення становили селяни-одноосібни-ки і ремісники. Близько третини - робітники, торговці, заможні селяни, поміщики, і зовсім мало було службовців та спеціалістів. Колективізація, масові репресії 30-40-х років деформували соціальну структуру населення. Підсумки переписів ще й досі публікуються трьома суспільними групами: робітники, службовці та колгоспники (селяни). Чисельність населення інших суспільних груп і тих, хто не вказав суспільну групу, докладно не характеризують. Неодмінним елементом соціальної структури будь-якого суспільства с проміжні, середні верстви населення. Вживаючи термін середні верстви (або середній клас), розрізняють як старі, так і нові середні прошарки. Існування перших пов'язане значною мірою з дрібнотоварним укладом. До цієї категорії відносились ремісники, селяни, дрібні підприємці, особи вільних професій. Деякі старі середні верстви в наших
умовах є наче новими, якщо врахувати їхню фактичну легалізацію. Ріст чисельності цієї частини середнього класу зумовлений ускладненням організаційної структури господарської діяльності, розширенням сфери послуг. Нові середні верстви становлять конгломерат соціальних груп з різними інтересами та культурою.
Передумовами формування середнього класу виступають глибинні соціально-економічні, соціально-політичні та соціально-культурні процеси, які нуртують зараз у нашій країні.
Найчисельнішими в складі цісї групи можуть бути кваліфіковані спеціалісти, що зосереджувалися в основному на об'єктах військово-промислового комплексу. В деяких регіонах України воєнне виробництво досягало 60-70% загального обсягу промислової продукції.
Скорочується чисельність працюючих у матеріальному виробництві, водночас збільшується кооперативний та індивідуальний сектори. Виникли нові сектори - кооперативи по виробництву товарів і послуг та індивідуальні селянські господарства, помітно зросла кількість особистих підсобних господарств. Значні групи населення охоплені нелегальною "тіньовою економікою".
Ухвалені законодавчі акти і рішення (часто ще недосконалі), що стосуються розвитку індивідуальної трудової діяльності, кооперативів, малих і спільних підприємств, оренди, фермерства та ін., сприяють легалізації як господарських об'єктів приватних укладів, так і пов'язаних з ними соціальних груп.
Соціальні групи, які прстендуаггь на включення до середнього класу, можуть становити значну частину населення України (висококваліфіковані робітники, інженерно-технічні працівники, службовці, інтелігенція та ін).
В суперечливих умовах переходу до ринку особливе місце посіли бюрократія, тіньовики, представники торгового капіталу, підприємці, кооператори, зайняті у малих' та спільних підприємствах, акціонерних та інших структурах.
Велику соціальну групу становлять інтелігенція і кваліфіковані службовці з фіксованими доходами: лікарі, вчителі, працівники закладів культури, переважна більшість наукових працівників.
Робітники (робітництво), інженерно-технічна, науково-технічна інтелігенція і селянство займають найвагомішу частку у соціальному складі населення.
Слід виділити окремо директорський "корпус" господарських керівників (технократія), політичну еліту і духовенство і не забувати про декласовані елементи (люмпени).
До робітників і службовців належать особи, які працюють у державних, приватних, кооперативних і громадських підприємствах, організаціях і установах. До селян відносяться члени сільськогосподарських підприємств, вт. ч. і ті, хто на час перепису був на тимчасовій роботі в промисловості, будівництві, на лісозаготівлях і т, п. Утриманці окремих осіб віднесені до тієї суспільної групи, що й особи, на утриманні яких вони перебували. Пенсіонери, стипендіати і військовослужбовці - до тієї суспільної групи, до якої вони належали, поки перейшли на пенсію, стипендію чи були покликані на військову службу.
Середньорічна кількість робітників, службовців і селян становила в Україні у 1995 р. 23,7 мли осіб, в т.ч.: робітники - 8,8 (42,0%); службовці - 6,9 (26,1%); селяни - 3,5 (15,0%). Жінки у загальній кількості робітників і службовців становили 51%, а у середньорічні"! кількості всіх селян, зайнятих у громадському шсноларсіні, '10%.
Перебудова соціальної етрумури населення ні іб ваєіьіи шляхом зміни співвідношення між чисельністю осіб, іайнм-тих фізичною і розумовою працею, а також аміни в професійній структурі населення. Під ;шинппшм слід розуміти конкретну роботу на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах або в наймач у приватних осіб, а не професію або спеціальність, одержану в навчальному закладі. При цьому у службовців враховується, як правило, посада, яку вони займають, а у робі тників -" виконувана робота. Всі заняття розподіляються на дві групи: заняття, що потребують переважно затрат фізичної праці, і заняття, в яких переважає розумова праця. Число осіб, зайнятих фізичною працею, зростає дуже повільно, а число осіб, зайнятих переважно розумовою працею,- досить швидко. Незважаючи на це, питома вага осіб, зайнятих переважно фізичною працею, досить висока, що пояснюється впливом на загальнодержавні показники характеру праці сільського населення, переважно фізичної. Слід зазначити, що сьогодні й сама виробнича діяльність осіб, зайнятих переважно фізичною працею, наповнюється новим змістом, стає більш інтелектуальною. Питома вага осіб, зайнятих некваліфікованою сільськогосподарською працею, скорочується.
Основну частину інтелігенції становлять громадяни, професійно зайняті розумовою працею високої кваліфікації, що потребує, як правило, середньої спеціальної чи вищої освіти. Друга її частина - службовці, зайняті .менш кваліфікованою розумовою працею (обліковці, касири, друкарки та ін.). Населення, зайняте в національному господарстві за сферами діяльності (без учнів та студентів), розподіляється таким чином: у, сфері виробництва - приблизно 70%, у сфері послуг - приблизно 30%.
Нинішній час характеризується широкими масштабами соціальних переміщень, переходів людей з одних класів, соціальних груп і верств в інші. У попередні десятиліття основні потоки переміщеньбули спрямовані з села до міста, з селянства в робітництво. Далі спостерігається зростаюча стабілізація основних суспільних груп. Сьогодні особливо актуальним постає управління (регулювання) соціальними переміщеннями населення, в першу чергу молоді.
Крім названих розрізняють ще соціально-просторову структуру населення (поділ населення на міське і сільське), а також національну (етнічну) структуру населення, яка відображає розвиток етносів,
Loading...

 
 

Цікаве