WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Агропромисловий комплекс - Реферат

Агропромисловий комплекс - Реферат

питома вага таких земель помітно знижується через те, що тут розташовані великі масиви лісів, які займають в окремих районах (Карпати, Полісся) ЗО - 50% усієї площі і більше.
У цілому сільськогосподарські угіддя, які характеризуються високою родючістю, створюють добрі перед) мови для виробництва зернових і технічних культур.
Територіальна організація галузі.
У структурі посівів зернові культури займають провідне місце (див. табл.). В Україні вирощують озимі та ярі культури. Сіють, як правило, більше озимих культур, бо вони дають вищі врожаї. Однак нерідко несприятливі погодні умови призводять до загибелі посівів озимих культур і доводиться пересівати їх ярими. Тому площі ярих культур дуже помітно коливаються у різні роки.
Чільне місце у структурі посівів озимих культур посідає озима пшениця. Урожайність цієї культури значно вища, ніж ярої ( урожайність озимої пшениці становить 25-38 ц/га, ярої - від 17 до 33 ц/га).
Основними районами вирощування озимої пшениці є області Степової і Лісостепової зон, де ця культура займає більше чверті всіх посівів і половину площ, зайнятих зерновими. У поліських та західних регіонах питома вага посівів озимої пшениці значно менша.
Друге місце за розмірами посівних площ належить озимому житу. Врожайність цієї культури, як і врожайність інших сільськогосподарських культур в Україні, в різні роки різна і становить 15-24 ц/га.
З інших озимих культур на відносно невеликих площах вирощують озимий ячмінь.
Провідне місце у структурі посівів належить ярому ячменю. Він вирощується повсюдно з найбільшою концентрацією у південних районах України. Площі ярого ячменю розширюються в ті роки, коли ним пересівають озимі. Врожайність озимого і ярого ячменю становить 20 - ЗО ц/га.
Другою за площею ярою зерновою культурою є кукурудза. Найбільш значна територіальна концентрація кукурудзи спостерігається в північній і центральній частинах Степу, на півдні Лісостепу. Високими врожаями кукурудзи на зерно відзначаються
Закарпатська, Чернівецька. Дніпропетровська, Кіровоградська, Черкаська. Полтавська, Запорізька, Миколаївська і Херсонська області. Цю культуру вирощують для пересіву після загибелі озимих. Середня врожайність - 25 - ЗО ц/га.
Овес - цінна фуражна і продовольча культура. Його вирощують в основному у північній та західній частинах України, а на півдні й у центрі країни часто використовують для пересіву озимих. Урожайність цієї культури - 16-27 ц/га.
Значні площі в Україні відводяться під гречку - до 342 тис. га. Однак за повоєнні роки площі посівів гречки скоротилися приблизно на 400 тис. га. Відносно невеликою є і врожайність цієї культури (10 - 12.5 ц/га).
Найбільш значні масиви займає гречка у Чернігівській, Житомирській, Київській, Сумській областях, тобто у північній поліській частині України, переважно у центральних і східних її регіонах, а також у Лісостепу.
У Степовій та Лісостеповій зонах вирощують просо. У повоєнні роки його посіви скоротилися у чотири рази. Просо відноситься до посухостійких культур і дає відносно високі і досить стабільні врожаї у посушливі роки (15 - 21 ц/га).
Приблизно 35 тис. га в Україні зайнято під рис. Ця культура вирощується на поливних землях, дає високі і стабільні врожаї до 50 ц/га.
Найважливішими технічними культурами, які займають найбільшу площу, є цукрові буряки та соняшник. Основними регіонами вирощування цукрових буряків є Вінницька, Хмельницька. Черкаська. Полтавська. Тернопільська та інші області, розташовані в Лісостепу, південній частині Полісся, на півночі Степу.
Основні площі соняшнику зосереджені в Степовій зоні. Закарпатті, на півдні Лісостепу.
У північній та західній частинах України вирощується льон-довгунець. Це - культура довгого дня і краще росте в більш північних районах. В умовах України його вирощують у поліських районах Чернігівської. Житомирської, Рівненської, Волинської та Сумської областей. Посівні площі льону-довгунця зосереджені також у Львівській, Івано-Франківській областях.
В Україні вирощують також коноплі, посіви яких значно скоротилися (з 98тис. га 1960 р. до 2 тис. га 1998 р.). Коноплі південні вирощують у Степовій зоні (Дніпропетровська і Миколаївська області), середньоруські - в Лісостеповій (Сумська, Чернігівська. Полтавська області), на півдні Полісся.
Вирощують також тютюн і махорку (ЗО тис. га). Основні площі тютюну зосереджені в західній (Тернопільська. Івано-Франківська і Хмельницька області) та південній (Крим) частинах України.
Стан цукробурякового виробництва в Україні.
Цукробурякове виробництво - одна з небагатьох сфер АПК, що за певних організаційно-економічних умов може бути і експорто-, і конкурентоспроможною. Україна донедавна входила у першу десятку країн - найбільших виробників цукру і поставляла його за межі держави понад 3.5 млн.т, на внутрішній ринок - до 2,5 млн т. У вартості експортних продовольчих товарів частка цукру ще недавно (у 1995 році) становила понад 30%. Багатокомпонентність вихідної продукції цукробурякового виробництва, її використання в багатьох сферах народного господарства зумовлює не тільки кон'юктурність галузі, а й виробничо-економічну залежність її від ефективного розвитку підприємств і організацій інших галузей, зокрема харчової промисловості. До того ж цукор може бути перероблений на продукти технічного використання. Проте з різних причин виробництво цукру з цукрових буряків в Україні скоротилось від 5,3 млн.т у 1990р. до 2 млн.т у 1997 р. і в 1998 р. - всього лише 1,84 млн.т. За цей період обсяги виробництва цукрових буряків зменшились на 26,6 млн.т, або в 2,5 раза. а урожайність знизилась в 1,6 раза (від 27.6 т/га у 1990 р. до 18,5 у 1998 р.). Звузився внутрішній ринок цукру.
Причини скорочення посівів цукрових буряків і зниження урожайності зумовлені втратою інтересу до виробництва, що було породжено ейфорією переходу до ринкових відносин без сформованої і відрегульованої нормативно-правової основи відносин власності.
Національна програма розвитку вітчизняного машинобудування не виконується, а імпортна техніка не по кишені господарствам, внаслідок чого в полі залишаються цукрові буряки, кукурудза та інші культури. Внесення на поля органічних добрив під цукрові буряки скоротилось в 1,7 раза, мінеральних - в 4,1 раза, що й призвело до значного зниження урожайності. Водночас Україна експортує вдвічі більшемінеральних добрив, ніж вносить під посіви, маючи незабезпечені потреби власного землеробства в поживних речовинах.
В країнах світу за аналізований період врожайність цукрових буряків була досить високою: у Світі - 34,5 т/га, Франції - 64,3, Голландії - 65,6, Німеччині - 51, США - 44,4 т/га.
В Україні є відпрацьована вітчизняна інтенсивна технологія вирощування цукрових
буряків, яка не набагато поступається тим технологіям, що впроваджуються у наших
господарствах інофірмами. Ведення буряківництва на основі цієї технології забезпечило б
виробництво цукрових буряків на рівні 55-60 млн.т.
Проте відсутність фінансових ресурсів, що, безумовно, є наслідком не відрегульованого на макрорівні механізму відносин власності, обмежує ведення буряківництва на інтенсивній основі і призводить до зниженя обсягів виробництва цукрових буряків. В результаті галузь з ще недавно прибуткової стала збитковою, інтерес до розвитку якої може бути втрачений, якщо не будуть змінені економічні правила господарювання. А це призведе до занепаду не тільки сільськогосподарського виробництва, цукрової промисловості, а й інших галузей харчової промисловості, що загрожуватиме продовольчій безпеці країни, яка є складовою
Loading...

 
 

Цікаве