WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Формування виробничих та територіальних галузей сільського господарства - Реферат

Формування виробничих та територіальних галузей сільського господарства - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Формування виробничих та територіальних галузей сільського господарства
?
На території України залежно від природних, економічних та історичних умов склалися такі основні зони спеціалізації сільського господарства. Полісся, Лісостеп, Степ, передгірні та гірські райони Українських Карпат і передгірні та гірські райони Криму (рис. 1).
Рис.1. Спеціалізація сільського господарства України
Поліська сільськогосподарська зона охоплює Волинську, Рівненську, більшу частину Житомирської, північні райони Київської, Чернігівської) Сумської областей. Тут розвиваються молочно-м'ясне ско­тарство, свинарство, льонарство, картоплярство і зернове господарство. Із зернових культур найбільш поширені озиме жито і гречка, а також овес, пшениця; з технічних - льон-довгунець, хміль, коноплі, картопля, овочі; трав - люпин і конюшина Полісся виробляє молоко і м'ясо, льоноволокно, понад 1/3 картоплі І майже 1/10 частину зерна від загального їх виробництва в країні.
Лісостепова сільськогосподарська зона займає частину Львівської і Чернівецької областей, східну частину Івано-Франківської, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку області, північну частину Кіровоградської області та Черкаську, Полтавську й Харківську області. Спеціалізація її цукрово-буряково-зернова з м'ясо-молочним скотарством і свинарством. Основна зернова культура тут - озима пшениця, висівають також куку­рудзу, ячмінь, гречку, просо 3 технічних культур основною є цукрові буряки, вирощують також соняшник, коноплі, поширені овочі й карто­пля. Добре розвинене садівництво Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю. Розвиваються шовківництво, бджільництво.
Степова сільськогосподарська зона охоплює всі південні області, або майже 40° о території України У ній переважає вирощування зернових і олійних культур, розвинені овочівництво, баштанництво, виноградарство, молочно-м'ясне скотарство, свинарство і вівчарство. Степова зона - головний виробник товарного зерна в країні. Основні зернові культури - озима пшениця і кукурудза, вирощують також ячмінь і просо. Головна технічна культура - соняшник, у північній частині вирощують цукрові буряки, а в південній - коноплі.
Передгірні та гірські райони Українських Карпат охоплюють частину Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та Закарпатську область. У гірських районах розводять велику рогату худобу, займаються вівчарством, є невеликі посіви зернових (жита, вівса, ячменю) і технічних (льону-довгунця) культур, картоплі. У передгірних районах висівають жито, пшеницю, кукурудзу, картоплю, льон-довгунець, трави, а в тваринництві переважає розведення великої рогатої худоби У Закарпатті розвивається багатогалузеве сільське господарство: висівають озиму пшеницю, кукурудзу, тютюн; поширене садівництво й виноградарство; розвивається продуктивне тваринництво.
Передгірні та гірські райони Криму займають південну частину пів­острова. Сільське господарство тут спеціалізується на розвитку тваринництва, особливо вівчарства. В долинах і передгір'ях займаються садівництвом, виноградарством, овочівництвом, тютюнництвом, виро­щують ефіроолійні культури (троянду, шавлію, лаванду). На Південному узбережжі вирощують високоякісні сорти винограду, деякі субтропічні культури.
Навколо великих міст і промислових центрів формуються приміські овочево-молочні зони.
Розміщення найважливіших галузей рослинництва. Частка рослин­ницьких галузей у вартості всієї продукції сільського господарства становить 56,5%.
Найсприятливіші для розвитку рослинництва степова і лісостепова зони. Посівні площі України в 1998р. становили 28,8 млн га, в тому числі під зерновими - 13,7, технічними - 3,7, картоплею і овоче-баштанними - 2,1, кормовими культурами - 9,2 млн га. Площа чистих парів становила 3,0 млн га. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС із сільськогосподарського обороту вилучено 96 тис. га.
Зернові культури займали останніми роками 42 - 47% посівних площ. Основні зони виробництва зерна - Степ і Лісостеп, де виробляють відповідно 45 і 40% його загального обсягу. В Україні вирощують майже всі зернові культури, але структура посівів їх по зонах різна, що пояснюється неоднаковими природнокліматичними умовами.
З хлібних зернових культур основними в Україні є озимі пшениця й жито; круп'яних - просо, гречка та рис; зернофуражних - ячмінь, кукурудза й овес, зернобобових - горох.
Озима пшениця - основна продовольча зернова культура, посіви якої займають до половини зернового клину. Найвища концентрація їх у степовій (50%) і лісостеповій (30%) зонах, значно менше посівів під озимою пшеницею на Поліссі.
Основні посіви озимого жита зосереджені на Поліссі (понад 60%), у районах Карпат і деяких лісостепових районах.
Ярий ячмінь - друга після пшениці зернова культура за площею посівів і валовими зборами зерна. Посіви його розміщені переважно у північному Степу, Лісостепу, а також в передгірних і гірських районах Криму.
Кукурудза - цінна продовольча і фуражна культура, її основні посіви зосереджені в Степу та в південній частині Лісостепу.
Овес - допоміжна фуражна культура. Найбільшу частку в структурі посівних площ він займає на Поліссі і в районах Карпат.
Просо, гречка, рис - цінні круп'яні культури. Просо завдяки його посухостійкості вирощують переважно в степових областях, хоча найбільші врожаї отримують у лісостепових (Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській). Гречку вирощують у лісостепових і поліських областях, менше - у степових. Рис в Україні почали сіяти у 30-х роках. У 1998 р. його посіви займали 22 тис. га і були розміщені в Херсонській, Миколаївській, Одеській областях та АР Крим.
Із зернобобових культур в Україні найпоширеніші горох, люпин, вика, менше - соя, сочевиця, квасоля, боби, чина та ін.
Основними технічними культурами в Україні є цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець. Вирощують також коноплі, льон-кучерявець, тютюн, хміль, ефіроолійні та лікарські рослини Частка посівів їх становить 12,8% загальних посівних площ країни.
Головними галузями тваринництва є скотарство, свинарство, птахівництво та вівчарство. Менше значення мають конярство, хутрове звірівництво, бджільництво, ставкове рибництво, шовківництво тощо.
Скотарство в усіх природнокліматичних зонах України є провідною галуззю і має молочно-м'ясну спеціалізацію. Великої рогатої худоби у всіх категоріях господарств на початку 2004 р. було 11,7 млн голів, у тому числі 5,8 млн корів.
Молочне скотарство є основою розвитку молочнопромислового підкомплексу АПК. Він об'єднує галузі, пов'язані з виробництвом молока і продуктів його переробки. Зменшення обсягів виробництва молока зумовлені змінами у продуктивності та поголів'ї худоби.
У зв'язку з переходом до ринкових відносин і реформування АПК регіональні відміни в розвитку молочного скотарства поглибились. Кількість корів з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь коливається від 10,5 гол. у господарствах зони Степу до 36,3 гол. у зоніКарпат, а з розрахунку на 10 осіб населення - від 0,9 гол. у Степу до 2 гол. на Поліссі. Якщо прийняти середній по Україні обсяг виробництва молока на душу населення за рік за 100%, то на Поліссі він становитиме 158%, у Лісостепу - 117, Карпатах - 119, Степу - 65%.
Виробництво молока зростає переважно за рахунок приватного сектора. Більшість товарних ресурсів молока в усіх природноекономічних зонах надходить від господарств суспільного сектора.
Розміщення підприємств з переробки молока тяжіє переважно до районів споживання молочної продукції. Найбільші з них є у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Львові. У Бердянську (Запорізька область), Жашкові і Тальному (Черкаська область), Ріпках і Козельці (Чернігівська область), Кременчуці та багатьох інших містах є маслоробні й сироварні заводи. У Бахмачі (Чернігівська область.), Смілі (Черкаська область), Первомайську (Миколаївська область) функціонують великі заводи з виробництва консервованого молока (згущене молоко з цукром, згущені вершки, сухе молоко тощо). Підприємства країни виробляють понад 113 тис. т. масла, 0,7 млн т. продукції з незбираного молока (в перерахунку на молоко) та понад 52 тис. т. сиру жирного, в тому числі бринзи.
Свинарство розвивається переважно в районах інтенсивного землеробства, зокрема картоплярства, промислової переробки сільськогосподарської сировини, фуражного зернового господарства. Поголів'я свиней в усіх категоріях господарств за період 1991-2004 рр. скоротилося майже удвічі, у тому числі в суспільному секторі - в 3,5 рази.
У семи областях України (Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Харківській, Черкаській) поголів'я свиней зменшилося на 54%.
Вівчарство дає не лише м'ясо (баранину), молоко, а й сировину (вовну, овчини, шкурки і смушки, кетгут та ін.) для легкої і медичної промисловості. Це найменш інтенсивна галузь тваринництва, що ґрунтується переважно на дешевих пасовищах і грубих кормах з незначним витрачанням концентрованих кормів У степових областях вівчарство має тонкорунну й напівтонкорунну спеціалізацію, в лісостепових, поліських та гірських - м'ясо-вовняну. Серед тваринницьких галузей вівчарство зазнало найбільшого спаду в останні роки.
Використана література:
1. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів, 2002.
2. Розміщення продуктивних сил України / За ред. Качана Є.П. - К., 2002.
3. Розміщення продуктивних сил / За ред. Ковалевського І.Я. - К., 2001.
4. Шаблій О.І. Соціально-економічна географія України. - К., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве