WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Соціально-економічна характеристика промислового виробництва - Курсова робота

Соціально-економічна характеристика промислового виробництва - Курсова робота

промислового комплексу;
" модернізація і перехід на нові прогресивні технології всіх базових галузей промисловості;
" прискорений розвиток галузей, від яких найбільшою мірою залежить науково-технічний прогрес;
" розвиток наукомістких галузей і виробництв;
" комбінування і кооперування виробництва з метою комплексною використання мінеральної сировини, утилізація відходів.
Зміни в пропорціях окремих галузей мають бути узгодженими, взаємопов'язаними. Структурна переорієнтація економіки потребує цілісного підходу, програмного забезпечення і безпосереднього державного регулювання, про що свідчить практика багатьох зарубіжних країн.
Загальні напрями вдосконалення розвитку окремих галузей промисловості такі:
1. У паливно-енергетичному комплексі - вироблення нової концепції забезпечення власних потреб, спрямованих на всебічну економію енергії в усіх галузях господарства, на значне зменшення енергоємності виробництва валового національного продукту, пошук нових, нетрадиційних джерел енергії, зменшення залежності України від постачання нафти і природного газу з Росії, пошук нових партнерів, створення танкерного флоту і будівництво нафтового терміналу поблизу Одеси; збільшення видобутку нафти і газу з великих (понад 4-5 км) глибин; впровадження технологій, які підвищують обсяг видобутку ресурсів з надр, а також глибину переробки нафти на НПЗ (до 80% і більше), дослідження нових родовищ у перспективних районах, шельфу Азовського і Чорного морів, використання метану вугільних шахт та ін., створення більш надійних АЕС.
2. У чорній металургії - значна реконструкція, перехід до нових, екологічно безпечних і менш ресурсоємних технологій; поліпшення якості й розширення асортименту металевих виробів з тим, щоб зменшити постачання необхідного спеціалізованого прокату з інших регіонів близького зарубіжжя, оскільки в Україні немає виробництва тонкого холоднокатаного листа для виробництва кузовів автомобілів, нержавіючої і трансформаторної листової сталі; нафтопровідних труб малого діаметра та ін.
У перспективі необхідно створити принципово нові науково-виробничі комплекси, які поєднуватимуть чорну і кольорову металургію. хімічну промисловість для випуску композитних матеріалів, сплавів із заданими якісними параметрами та ін.
3. У машинобудівному комплексі - розвиток нових галузей, впровадження "високих технологій", досягнення світових стандартів якості з метою виходу на світовий ринок; впровадження досягнень ВПК конверсією.
4. У виробництві товарів народного споживання - підвищення якості, збільшення кількості, розширення асортименту продукції за рахунок розвитку відповідних галузей на новій основі, а саме приватизації промисловості з метою заповнення споживчого ринку, створення галузі виробництва нового прогресивного обладнання (в тому числі для мініпідприємств), а також для сфери послуг населенню (торгівлі, побутових послуг та ін.) [9, с.214-216].
ВИСНОВКИ
Промислове виробництво України є пріоритетною галуззю національної економіки. Саме від нього залежать здійснення ключових інтересів країни, її безпека, культурний та соціальний рівень життя нації. Цей сектор створює майже половину ВВП країни та забезпечує чверть усіх зайнятих у сфері економіки робочими місцями.
У галузевій структурі економіки велику роль зіграла важка промисловість (69,8% у 2004 р.) і досить низький розвиток виробництва товарів народного споживання (30,2%).
У структурі галузей національної економіки майже чверть становить виробництво предметів праці. Структура засобів виробництва складається із співвідношення видобувних та обробних галузей. Перша має підвищену фондомісткість. На її частку припадає майже 1/5 всіх основних виробничих фондів, тобто стільки як у машинобудуванні. Крім того видобувна промисловість має меншу фондовіддачу, порівняно з обробними галузями.
Галузі спеціалізуються на основі однорідності між собою за призначенням продукції, що виробляється; за характером технології. Вони групуються у так звані комплексні галузі. Тому галузі можна групувати, наприклад, в паливно-енергетичний комплекс, куди належать паливна промисловість і електроенергетика; металургійний, машинобудівний комплекси; хіміко-лісовий у тому числі хімічна, нафтохімічна, лісова, деревообробна тацелюлозно-паперова промисловість.
Промисловість є активним агентом зовнішньої торгівлі України.
Нині виділяють такі міжгалузеві генералізовані структурні підрозділи промисловості: паливно-енергетичний комплекс (паливна промисловість і електроенергетика); машинобудівний; комплекс галузей, які виробляють сировину й матеріали (хімічна промисловість, чорна і кольорова металургія, промисловість будівельних матеріалів та лісова промисловість); галузі, які виробляють предмети споживання (легка та харчова промисловість).
Структура промислового комплексу України в цілому є неефективною. Це призводить до перевитрат природних ресурсів і водночас не задовольняє основних потреб економіки. Промисловість характеризується складною територіальною організацією. Головними компонентами її територіальної структури є промислові райони: Донецький, Придніпровський, Передкарпатський. Структурну переорієнтацію промисловості України доцільно здійснювати в таких основних напрямах: удосконалення галузевої, внутрішньогалузевої та територіальної структури, забезпечення збалансованості та пропорційності розвитку промислового комплексу; модернізація і перехід на нові прогресивні технології всіх базових галузей промисловості; розвиток наукомістких галузей і виробництв.
Головними факторами розвитку виробництва є: врахування виробничо-технічних особливостей і рівня науково-технічного розвитку у певній галузі, ресурсний фактор (енерго-, матеріало-, водо-, трудо- і капіталомісткості); транспортний та споживчий фактори (визначення економічних меж рівнозначних виробничо-транспортних витрат).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів: Світ, 1990. - 360 с.
2. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування (Методологія, теорія). - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1996. - 244 с.
3. Іщук С.1. Розміщення продуктивних сил: теорія, методи, практика. - К.: Вид-во ЄУФІСМБ, 2000. - 216 с.
4. Іщук С.1. Розміщення продуктивних сил: теорія, методи, практика. - К.: Вид-во ЄУФІСМБ, 2001. - 216 с.
5. Ковалевський В.В., Михайлик О.Л., Семенова В.Ф. Розміщення продуктивних сил. - К.: Знання, 1998, 378 с.
6. Коломойцев В.Е. Структурна трансформація промислового комплексу України. - К., 2001.
7. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. - К.: Вища шк., 1996. - 230 с.
8. Поповкін В.Н. Регіонально-цілісний підхід в економіці. - К.: Наук. думка, 1993. - 210 с.
9. Регіональна політика України /Під ред. Н.Г. Курдюкової. - К.: Наук. думка. - 1995.
10. Розміщення продуктивних сил. / За ред. Є.П. Качана. - К.: Вища школа, 2002. - 314 с.
11. Розміщення продуктивних сил: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисципліни / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 76 с.
12. Статистичний довідник за 2004 рік. - К., 2005.
13. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / За ред. Філіпенко А.С. - К., 2001.
14. Яцура М.І. Регіональна економіка. Посібник. - К., 2002.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Loading...

 
 

Цікаве