WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України - Курсова робота

Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України - Курсова робота

2030 р., а встановлену потужність довести до 24,5-26,4 млн.кВт. у табл. №6 наведені характеристики прогнозованих варіантів.
Для розрахунку необхідного впровадження потужностей були оцінені обсяги виведення з експлуатації потужностей на АЕС після 30-річного терміну роботи. Можливо такий термін роботи неоптимальний для всіх енергоблоків, особливо для блоків введених після 1990 р., але для макророзрахунків таке припущення ми вважаємо прийнятим. До речі, термін експлуатації найбільших АЕС США "Ранчо-Секо" (2772 МВт) і "Сан-Онофре-1" (1347 МВТ) склали усього 15 і 25 років відповідно.
Аналіз цих сценаріїв розвитку ядерної енергетики показує, що максимальне залучення ТЕС у покриття потреби України в прогнозованому періоді буде мати місце в першому варіанті. На рівні 2030 р. виробіток електроенергії на цьому типі генеруючи потужностей повинен скласти порядку 226-241 млрд.кВт. г.
Для оцінки кількості палива, необхідного для виробництва електроенергії на ТЕС, варто виходити з того, що нині існуючі енергогенеруючі установки, які базуються на паротурбінних циклах, поступово будуть замінені на більш високо економічні цикли з високим ККД перетворення мінерального палива в електроенергію (ПГУ й ін.). Це дозволить до кінця прогнозованого періоду ККД перетворення збільшити в 1,5 рази, а питомі витрати палива на відпущену електроенергію знизити до 250 г/кВт. г. Навіть при таких оптимістичних припущеннях необхідна потреба в паливі для ТЕС на виробіток електроенергії буде складати на рівні 2030 р. порядку 54-57 млн. т у. п. за І варіантом. При цьому, перевитрати палива в порівнянні з ІІІ варіантом розвитку енергетики складуть 35,0-38,5 млн. т у. п., а за ІІ варіантом - 15,0-18,6 млн. т у. п. (табл. №5)
Потреба в паливі у таких обсягах може скласти серйозні проблеми, оскільки розвиток власного вугільного палива в Донецькому басейні потребує додаткових капітальних і матеріальних витрат, перспективи значного збільшення видобутку газу і нафти в Україні досить проблематичні, а імпортування хоча б частини енергоресурсів для покриття потреби ТЕС у паливі в умовах усе зростаючих на них цін призведе до значних витрат.
Структура споживання палива на ТЕС в перспективі залежить від цілої низки факторів, до яких, в першу чергу, слід віднести тип котлоагрегатів та енергоперетворюючих установок, які будуть створені та впроваджені; наявність того чи іншого виду палива, вартість енергетичних ресурсів та ін. Всі ці фактори є предметом окремого дослідження. Тому, при їх закупку для ТЕС, в перспективі була прийнята існуюча структура паливоспоживання та діючі на сьогодні ціни на енергоресурси. За звітними даними за 1998 р. питома вага в структурі споживання палива на ТЕС склала 53 %, природного газу 42 %, топкового мазуту - 5 %. При цьому вартість вугілля становила 32 дол. /т у. п., газу - 47 дол. /т у. п. та мазуту - 105 дол. /т у. п. Виконані розрахунки показали, що витрати коштів на придбання палива за І варіантом становили 2,3-2,4 млрд. дол., за ІІ варіантом - 1,4-1,6 млрд. дол. та за ІІІ варіантом - 0,8 млрд. дол. В порівнянні з ІІІ варіантом розвитку ядерної енергетики перевитрати затрат на паливо за І варіантом становитиме 1,0-1,1 млрд. дол., а за ІІ варіантом - 0,4-0,5 млрд. дол.(табл. №5)
Розрахункові дані, які були отримані, досить оптимістичні для України, так як в зв'язку з виснаженням запасів нафти та газу і значним погіршенням горно-геологічних умов видобутку вугілля, в перспективі ціни на паливо як видно будуть зростати. За оцінками різних експертів ціни на паливо до 2030 р. можуть зрости в 2,0-2,5 рази, що відповідно відіб'ється і на загальних витратах.
У відповідності з прийнятими можливими сценаріями розвитку енергетики проведені розрахунки щодо введення потужностей на АЕС на період до 2030 р.
За розрахунками прогноз впровадження потужностей на АЕС в Україні по сценаріях розвитку ядерної енергетики, що намічаються, в 2000-2030 р. може бути таким: І варіант - 5 млн.кВт, ІІ варіант - близько 15 млн.кВт і ІІІ варіант - 26,5-28,5 млн.кВт. (табл. №2)
Аналіз перспектив розвитку ядерної енергетики показав, що впровадження необхідної кількості потужностей на АЕС на період до 2010 р. в обсязі 7-8 млн. кВт (ІІІ варіант) за умови виведення з експлуатації ЧАЕС і впровадження в експлуатацію недобудованих енергоблоків на діючих АЕС, у країні практично неможливе. У період 2001-2010 рр., при відповідному фінансуванні, можливе впровадження трьох енергоблоків на Хмельницькій АЕС, одного енергоблока на Рівненській АЕС і можливо одного енергоблоку на Південно-Українській АЕС, що складе 4-5 млн. кВт встановленої потужності.
Для реалізації стратегії розвитку ядерної енергетики за ІІІ варіантом необхідно продовжити роботу енергоблоків ЧАЕС до повного вичерпання проектного терміну експлуатації. Поступове виведення ЧАЕС не тільки забезпечить стійке енергопостачання північних областей Украйни і скоротить потреби в мінеральному паливі для електроенергетики, але вирішить багато соціально-економічних проблем як Чорнобильської зони, так і м. Славутича.
Для визначення найбільш ефективного сценарію розвитку енергетики були виконані порівняльні техніко-економічні розрахунки за рекомендаціями загально методичних положень, затверджених Міненерго України від 22.02.1995 р. № 1 і узгоджених з Мінекономіки України і Держкомміськбуду України. У якості критерію економіко-екологічної ефективності відповідно до положень прийнятий мінімум питомих приведених витрат і екологічного збитку. У розрахунках у якості вихідної інформації з типів порівнюваних використані оцінки питомих приведених витрат і екологічного збитку, що наведені в табл. №3.
Розрахунки приведених витрат по аналізованих сценаріях розвитку енергетики проводилися тільки по тих типах енергетичних потужностей, що можуть заміщати АЕС, і з розрахунку були виключені ГЕС, ГАЕС, ВДЕ і теплоелектростанції (ТЕЦ). Оцінка рівнів розвитку ГЕС, ГАЕС, ВДЕ наведена в табл. №5. Що стосується оцінки рівня розвитку ТЕЦ, то з таких припущень виходили. Використання технологічної пари для виробничих потреб і тепла на опалення і гаряче водопостачання будуть мати місце і до 2030 р.
Отже метод використання комбінованого виробництва електро- і тепло енергії збережеться і в перспективі. Тому в розрахунках виходили з того, що 15 % від сумарної встановленої потужності АЕС і ТЕС будуть складати ТЕЦ. Співвідношеннярізноманітних типів теплових станцій у загальній структурі ТЕС приймалися такі: рівні розвитку ПГУ (парогазові установки) - 30 % від загальної потужності ТЕС, КЕСгм (конденсаційні станції на газомазутному паливі) - 40 %. Рівні КЕСвуг були прийняті декілька вище, виходячи з того факту, що ці типи станції будуть використовувати можливо вугілля власного видобутку, у той час як ПГУ і КЕСгм будуть орієнтовані на імпортні газ і нафту.
Виходячи з вищевказаних умов були отримані такі параметри порівнюваних сценаріїв розвитку енергетики на рівні 2030 р.: загальна встановлена потужність по всіх сценаріях - 33,2-35,7 млн. кВт, виробітку електроенергії - 226-236 млрд. кВт. г. (табл.№8). техніко-економічні
Loading...

 
 

Цікаве