WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України - Курсова робота

Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України - Курсова робота

будівництва АЕС - 5,2 цента /кВт. г, потім у порядку убування економічної ефективності ПГУ - 7,02 цента /кВт. г, КЕСгм - 8,57 і КЕСвуг - 10,49 цента /кВт. г. Як бачимо з цих даних будівництво АЕС приблизно в 2 рази вигідніше, чим вугільної станції і лише ПГУ по ефективності близькі АЕС, але для ПГУ потрібні великі обсяги природного газу.
За результатами розрахунків із використанням економіко-математичних моделей у роботі зроблений висновок, що перевага АЕС у порівнянні з ПГУ підтверджується в широкому діапазоні цін на газ і капіталомісткі АЕС. Проте зауважимо, що при техніко-економічному порівнянні сценаріїв розвитку енерговиробництва упущена одна істотна складова - це витрати на зняття з експлуатації об'єктів енерговиробництва та їх поховання (утилізації), що дуже істотні для сценаріїв розвитку ядерної енергетики. За оцінками спеціалістів витрати на зняття з експлуатації атомних енергоблоків складають приблизно 40 % від сумарних капіталовкладень на спорудження АЕС.
Ключова роль в області ефективності і конкурентоспроможності ядерної енергетики належить ступеню використання встановленої потужності та коефіцієнту готовності енергоблоків до виконання електронавантажень. У ядерно-енергетичному комплексі Німеччини, Сполученого Королівства й інших країн конкурентоспроможність АЕС із традиційною тепловою енергетикою забезпечується більш високим коефіцієнтом готовності устаткування. У Німеччині середнє значення коефіцієнта, що забезпечує конкурентоспроможність, складає 70-75 %. Найкращим коефіцієнтом використання вважається 86-87 % .
На жаль, серед 50 найкращих ядерних установок світу, коефіцієнти використання котрих найвищі, українських реакторів немає, а в таких країнах як Словенія і Румунія він досягає 86 %, Угорщина - 87 %, Чехія - 85 %.
Середній коефіцієнт використання встановленої потужності українських АЕС не перевищує 67 %, а найвищий на РАЕС - 74,4 %. Для досягнення високого показника на наших АЕС необхідно скоротити простій роботи шляхом оптимізації терміну проведення ремонтів і безаварійності роботи.
Екологічний вплив ядерної енергетики на навколишнє середовище при безаварійній її експлуатації незрівнянно нижче, ніж теплової енергетики. Екологічний збиток вугільних ТЕС від викиду шкідливих окислів азоту, сірки і вуглецю значно перевищує вартість виробітку електроенергії. Так, якщо в США вартість виробітку електроенергії в 2000р. очікується на рівні 4,8 цента /кВт. г, то збиток від викидів при її виробництві оцінюється в 6,6-8,1 цента /кВт. г. викиди ядерної енергетики в атмосферу, включаючи стадію виробництва електроенергії, в порівнянні з вугільними ТЕС у 8 разів нижче по окислах сірки (SOх), у 7,5 рази - по окислах азоту (NOх), у 24 рази по окислах - вуглецю 3 і 140 разів - по СО2. За даними, у структурі питомих приведених витрат різноманітних сценаріїв енерговиробництва частка екологічного збитку для АЕС складає усього 9 %, а по інших сценаріях вона набагато вище: ПГУ - 29 %, КЕСгм - 37 % і КЕСвуг - також 37 %.
Перехід до більш ефективних технологій виробництва електроенергії на ТЕС потребує настільки значних витрат на уловлювання й утилізацію шкідливих відходів, що істотно знижує її конкурентоспроможність у порівнянні з АЕС.
Крім кількісно оцінених чинників до екологічних ефектів розвитку ядерна енергетика можна віднести відсутність споживання кисню і витрат на природоохоронні заходи для його відновлення, викидів в атмосферу парникових газів, зниження розмірів відчуженості земель та ін.
Отже, можна стверджувати, що найбільш доцільним для умов України напрямком довгострокового стійкого енергопостачання є підвищення ролі ядерна енергетика в ПЕБ країни.
Основними чинниками, що визначають стратегію розвитку ядерної енергетики на тривалу перспективу є:
" довгостроковий прогноз розвитку продуктивних сил і потреби в електроенергії;
" прогноз запасів первинних ПЕР і економічно обґрунтованих рівнів їхнього видобутку і залучення в народногосподарський обіг;
" визначення ролі ядерна енергетика в ПЕР країни і необхідних рівнів розвитку ядерна енергетика;
" прогноз економічно обґрунтованих і безпечних напрямків розвитку ядерної енергетики, вибір найбільш доцільних типів ядерно-енергетичних установок;
" виробіток стратегії забезпечення ядерним паливом АЕС;
" розробка концепції утилізації РАВ і поховання ядерно-енергетичних установок, які відпрацювали свій проектний ресурс.
Прогнозні рівні виробітку електроенергії для задоволення власних потреб країни повинні скластися в таких розмірах: у 2010 р. - 225-230 млрд. кВт. г, 2020 р. - 250-260 млрд. кВт. г і в 2030 р. - 285-300 млрд. кВт. г.
Встановлена потужність всіх електростанцій до кінця прогнозованого терміну повинна скласти 52-55 млн.кВт, тобто по наявності потужностей і виробництву ними електроенергії електроенергетика країни повинна досягти рівня 1990 р. Це дуже скромні оцінки розвитку галузі. При більш сприятливих умовах розвитку продуктивних сил країни потреба в електроенергії може бути і вище.
Виходячи з цих макропоказників нами були розроблені три варіанти стратегії функціонування і розвитку ядерної енергетики України до 2030 р.
І варіант - існуючі АЕС виробляють свій проектний ресурс і виводяться з експлуатації, ІІ варіант передбачає зберігання теперішнього рівня розвитку ядерної енергетики, а ІІІ варіант допускає покриття росту споживання електроенергії в основному за рахунок ядерної енергетики.
В усіх варіантах передбачається вивести ЧАЕС з експлуатації, ввести потужності, що замінять її, на РАЕС (1-й блок) і ХАЕС (2-й блок), а також завершити будівництво 3-го і 4-го енергоблоків на ХАЕС і 4-го енергоблока ПУАЕС.
Особливістю І варіанта є те, що після введення в експлуатацію недобудованих перерахованих вище ядерних енергоблоків будівництво нових АЕС не передбачається. У цьому варіанті буде мати місце поступове вибуття потужностей існуючих АЕС до 2030 р. після завершення проектного 30-літнього терміну експлуатації. До 2020 р. по цьому варіанту залишаться в експлуатації 6 енергоблоків потужністю по 1 млн. кВт. г (РАЕС - 1 блок, ХАЕС - 3 блока, ЗАЕС - 1 блок і ПУАЕС - блок), до 2030 р. із виведенням з експлуатації енергоблоку №6, введеного в 1995 р., Україна буде мати 5 млн. кВт потужності.
За ІІ варіантом розвитку ядерної енергетики відповідно до розрахунків, встановлена потужність АЕС у 2010-2030 р. повинна скласти біля 15,8 млн.кВт. з річним виробітком електроенергії при оптимальнихкоефіцієнтах використання 0,85-0,86 у 120 млрд.кВт. г. Вся інша потреба України буде покриватися в основному за рахунок ТЕС і частково за рахунок ГЕС і нетрадиційних джерел енергії (НДЕ). У цьому випадку необхідно збільшити виробіток електроенергії на ТЕС у 1,8-2 разів. Буде потрібно в 1,5-1,6 рази більше мінерального палива навіть при широкому використанні ПГУ й інші високоефективні методи, що підвищують ККД енергогенерування.
За ІІІ варіантом виробіток електроенергії на ТЕС залишається в теперішніх межах, а весь приріст виробництва енергетики. При цьому на АЕС необхідно буде виробляти 183-198 млрд.кВт. г до
Loading...

 
 

Цікаве