WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України - Курсова робота

Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України - Курсова робота

використання електричної потужності викликане старінням значної частки генеруючи потужностей, однак головною причиною є недостатнє постачання електростанції паливом. Свої основні потреби в енергоносіях Україна покриває приблизно 50% за рахунок власних запасів ( для вугілля - 90%, для природного газу - до 40% і для нафти - до 25%). Внаслідок цього Україна змушена щорічно імпортувати значні обсяги вугілля, нафти та природного газу.
Вітчизняні запаси кам'яного вугілля мають лише теоретичний потенціал для забезпечення потреб генерації по цьому енергоносію. При відсутності інвестицій вугільна галузь переживає значні труднощі. Важкі геологічні умови, висока загазованість та низькі стандарти безпеки утрудняють видобуток вугілля. Для підвищення якості вугілля та підйому вугільної галузі до рівня західних стандартів потрібні значні інвестиції. Україна володіє також великими резервами покладів бурого вугілля, але вони до цього часу ще недостатньо освоєні для використання бурого вугілля при промисловому виробництві електроенергії необхідні значні інвестиції включно з будівництвом нових відповідних енерговиробництв. Таким чином, до 2010 року не слід розраховувати, що в частці енерговиробництва електростанцій, які працюють на кам'яному вугіллі буде значне доповнення генерації за рахунок бурого вугілля.
Вітчизняне виробництво нафти та газу знаходить сьогодні використання , головним чином, в інших галузях економіки, тому електростанції, що працюють на нафті та газі, змушені, як правило, використовувати імпортне паливо. З іншого боку, Україна як з економічних причин, так і з причин зменшення залежності від Росії, намагається суттєво обмежити споживання нафти та газу. Однак, видобуток пластового газу в Україні знаходиться в стадії розробки, тому не слід очікувати, що в найближчі десять років цей вид палива в структурі забезпечення природними енергоносіями буде відігравати значну роль. З огляду на використання водних ресурсів Україна має певний економічний потенціал, сюди відноситься також освоєння ресурсів малих та середніх річок. Виробництво електроенергії при використанні альтернативних джерел до цих пір залишається незначним. В районах, що мають в цьому відношенні переваги, таких як Крим та Карпати середні швидкості вітрів дозволяють ефективно використовувати вітрові генератори. Сьогодні вітроенергетика забезпечує виробництво 0,2 - 0,3 млн. кВт. г електроенергії.
Через сильну залежність від імпорту енергоносіїв та завдяки відсутності коштів для фінансування імпорту палива за світовими цінами, що поглиблювалося фінансовою кризою, значна частини теплових електростанцій не експлуатувалася. Взимку 1999 - 2000 років через відсутність палива було законсервовано близько 5000 МВт потужностей електростанцій, інші блоки експлуатувалися в обмежених режимах. Серед них були блоки на 800 МВт, які розраховані на використання виключно природного газу або нафти. З деякого часу енергозабезпечення можна здійснювати тільки при відключенні споживачів (в зимові максимуми - 8000 МВт). ОЕС України протягом довгого часу експлуатувалася на частоті 49,2 - 49,4 Гц, що загрожувало її розвалу, особливо при не прогнозованих падіннях потужності або при погодних негараздах.
У зв'язку з цим відсутність маневрових потужностей в мережі стає особливо помітною. Наявні обсяги електроенергії, що виробляється гідроелектростанціями, недостатні, щоб компенсувати цей дефіцит. Тому частина теплових станцій змушена працювати в режимі змінного навантаження або з перебоями, хоча вони для таких умов роботи зовсім не пристосовані. Це неминуче призводить до підвищення зносу обладнання та ненадійності в експлуатації. Наступною проблемою, яка значно погіршує надійність енергозабезпечення та призводить до надмірних втрат енергії в мережі є невтішний стан мереж електропередачі та розподільчих мереж.
2.2. Прогноз раціональної структури генеруючи потужностей і
розвитку ядерної енергетики
Створений у свій час в Україні ядерно-енергетичний потенціал, в умовах здобуття незалежності, зіграв позитивну роль в електропостачанні країни. Зберігши при цьому фінансові ресурси на придбання палива за кордоном. В той же час введений у свій час мораторій на будівництво АЕС призвів до консервації ядерних енергоблоків із різним ступенем готовності на Запорізькій, Рівненській, Хмельницькій і Південно-Українській АЕС. Лише після скасування мораторію був добудований тільки 6-й енергоблок на ЗАЕС 1995 р. Через недостатнє фінансування завершення будівництва інших енергоблоків затягується. В зв'язку з цим хотілося б відзначити, що якби не оголошений мораторій, то всі перераховані вище енергоблоки знаходилися б у даний час в експлуатації. Це значно підвищило б рівень енергетичної безпеки України і дозволило б експортувати десятки млрд. кВт. г електроенергії, як це було в 1990р.
Розвиток ядерної енергетики у світі в тому числі й на Україні став можливим з розробкою та створенням високоефективних енергоблоків великої потужності. Енергія, що виробляється на таких енергоблоках за техніко - економічним показниками була досить конкурентноспроможною з показниками традиційної ТЕС на вугільному паливі, а собівартість - навіть нижчою, завдяки низькій вартості ядерного палива.
Сучасна оцінка економічної вигідності виробітку електроенергії на ядерному паливі в країнах Західної Європи показує, що електроенергія, вироблена на ядерному паливі приблизно на 10 % дешевше, ніж в енергетиці на органічному паливі, оскільки усереднена структура вартості виробництва електроенергії для ТЕС складає 20 % капітальних витрат на будівництво станції, 70 % - витрати на паливо і 10 % - експлуатаційні витрати, а для АЕС ці співвідношення складають 70 %, 20 % і 10 %. За оцінками російських спеціалістів для Європейської частини РФ, з огляду на великі відстані між місцями видобутку і використання на ТЕС вугільного палива, економія витрат за варіантом розвитку ядерної енергетики може досягти 20 % у порівнянні з тепловою енергетикою на вугіллі. З огляду на те, що енергоресурсні й економічні умови Європейської частини РФ і України майже подібні, можна зробити висновок про доцільність розвитку ядерної енергетики й в Україні.
Найбільш повне економічне порівняння різноманітних сценаріїв енерговиробництва на різноманітних типах електростанцій наведено в роботі, деякі висновки котрої, з огляду на схожість умов розвитку енергетики України і Білорусі, наводяться нижче. В цій роботі зіставлено кілька можливих сценаріїв енерговиробництва: газовий на основі ПГУ; газомазутний на конденсаційнійпарогазовій електростанції (КЕСгм); те ж вугільний (КЕСвуг) і атомний. Техніко-економічне порівняння цих сценаріїв енерговиробництва зроблено на основі загальноприйнятої методики розрахунку, а у якості критерію ефективності були прийняті приведені витрати по повному технологічному циклу енерговиробництва: капітальна складова на будівництво об'єктів; експлуатаційні витрати, паливна складова витрат на енерговиробництво й екологічний збиток.
Найнижчі питомі приведені витрати серед порівнюваних сценаріїв отримані при варіанті
Loading...

 
 

Цікаве