WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України - Курсова робота

Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України - Курсова робота

початку 70-х років кількість ОЯП, відображаючи розвиток атомної енергетики, стала збільшуватися за експонентною. Щорічне вивантаження ОЯП з реакторів світу становить 12 тис. т. У світі до 2000р. накопичено 250 тис. т опроміненого палива (у Росії - 14 тис. т), а до 2010р. його кількість, за оцінками експертів, становитиме 340 тис. т. Щоб гарантувати безпеку планети і не допустити радіаційного забруднення біосфери, необхідні фінансові витрати, вживання відповідних заходів і докладання зусиль. У результаті роботи атомного реактора ВВЕР-1000, найбільш розповсюдженого в Україні, з коефіцієнтом використання потужності 75 %, щорічно утворюється 21 т ОЯП, а загальний обсяг відпрацьованих твелів становить 11 м3.
У світі немає єдиної концепції поводження з ОЯП. Політика у сфері УПЦ є прерогативою держави, що закріплено спеціальною Об'єднаною конвенцією про безпеку поводження з ОЯП і радіоактивними відходами. Кожна країна приймає свою національну програму. У світовій практиці існує 2 можливих варіанти:
1. закритий паливний цикл (ЗПЦ), який полягає в переробці ОЯП на радіохімічних підприємствах з подальшим вийманням і сепаруванням урану і плутонію з метою їх повторного використання в ЯП, а також фракційним виділенням окремих радіонуклідів і локалізацією ВАВ;
2. відкритий паливний цикл (ВПЦ), який складається з тривалого зберігання ОЯП і наступного його поховання без переробки.
Перший варіант вибрали Франція, Англія й СРСР, які причетні до розробки атомної зброї і мали відповідні підприємства з переробки й виділення плутонію, а також специфічні технології. Потім до них приєдналася Японія. Готуються до цього Китай та Індія. Країни, які не мають таких потужностей з переробки ОЯП, - Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Швейцарія, Італія, Іспанія, Швеція - направляють за домовленістю за плату своє паливо на переробні підприємства за кордон. Іншого варіанту (прямого поховання ОЯП) дотримуються США і Канада.
США, які володіють майже 60 % усього ОЯП і які, в той же час, є державою, де велися масштабні дослідження з технології виділення плутонію і були споруджені 2 2 заводи з переробки ОЯП, спочатку дотримувалися напряму його регенерації. Але в 1976р. президент Д.Форд призупинив пуск переробного заводу в Барнуелле і зажадав міжнародного обговорення проблеми нерозповсюдження ядерної зброї. А в 1977р. президент Дж. Картер прийняв рішення про припинення розробок у сфері замкненого ПЦ на тій підставі, що плутоній міг бути в остаточному підсумку перетворення на бомби: "США повинні зупинити програму переробки в приклад іншим країнам". Однак ядерні країни приклад проігнорували. І в жовтні 1995р. на форумі Американського ядерного суспільства (ANS) Гленн Сіборг, нобелівський лауреат, першовідкривач плутонію і колишній голова Комісії США з атомної енергії, заявив, що "плутоній є ключем енергетичного потенціалу урану". Утилізація плутонію - важливий крок на шляху до повного використання уранового потенціалу.
У 2000р. США підтвердили можливість виймання похованого ОЯП через 100 років, якщо цього вимагатимуть обставини. А в травні 2001р. президент Дж. Буш у "Плані дій у сфері енергетики" заявив про необхідність збільшення виробництва електроенергії на американських АЕС, запропонувавши повернутися до переробки використаного урану і переглянути законодавство, яке забороняє переробку ОЯП. При цьому жодна з країн, які прийняли рішення про поховання ОЯП без його переробки, не стверджує, що в такий спосіб остаточно позбавляється його. Швеція, наприклад, підтверджує, що вона матиме можливість вийняти раніше поховане ОЯП через 50 років, а США - навіть через 300 років. Іншими словами, йдеться лише про відстрочку прийнятого рішення про переробку ОЯП з вийманням, при необхідності, ядерних матеріалів. Не випадково, незважаючи на колишні безпрецедентні зусилля США щодо просування відкритого ЯПЦ, досі в жодній країні не здійснено промислове поховання ОЯП.
Нарешті, низка країн ще не визначили свою остаточну позицію і зберігають ОЯП у пристанційних сховищах. По суті, вони проводять політику "відкладеного рішення", а в майбутньому збираються прийняти найбільш ефективне, з урахуванням досягнень науки і техніки. У підсумку значна частка ОЯП у світі не переробляється і чекає свого часу. Відклавши вирішення долі ОЯП, ці держави тим самим не зовсім коректно перекладають існуючу проблему на плечі дітей чи навіть онуків.
3.2. Проблеми ядерної енергетики України
Проблеми ядерної енергетики (ЯЕ) України, пов'язані з її довгостроковим розвитком, можна класифікувати в групи:
1. Комплексу проблем, пов'язаних із достроковим виводом ЧАЕС з експлуатації, що включають:
" зняття з експлуатації енергоблоків 1, 2, 3;
" створення енергетичних потужностей, що замінять ЧАЕС, та їх розміщення;
" перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечний об'єкт;
" соціально-економічні проблеми експлуатаційного персоналу ЧАЕС і м. Славутича після зняття її з експлуатації;
" створення сховища відпрацьованого ядерного палива, заводу по переробці радіоактивних відходів і сховища для них.
2. Комплексу проблем виводу енергоблоків, що відпрацювали свій ресурс, і розвитку атомної енергетики, що включають:
" введення енергоблоків високої і середньої будівельної готовності;
" зняття з експлуатації енергоблоків, що відпрацювали свій проектний ресурс;
" введення заміщаючих потужностей замість вибуваючих та їх розміщення.
3. Комплексу проблем, пов'язаних зі створенням власного ядерно-паливного циклу (ЯПЦ):
" розробка довгострокової концепції розвитку ядерної енергетики і визначення потреби в ядерному паливі;
" розробка концепції ЯПЦ;
" створення промисловості по виробництву власного ядерного палива та її розміщення.
3.3. Атомна енергія і надалі відіграватиме важливу роль
Для забезпечення майбутнього рівня попиту на електроенергію, який необхідний для подолання стагнації зрозвитку економіки, Україна розраховує на допомогу країн Великої сімки та інших країн, яку вони гарантували в обмін на зупинку ЧАЕС. При цьому в "якості важливих заходів фінансової підтримки Україна вбачає добудову блока №4 Рівненської АЕС та блока №2 Хмельницької АЕС. Це необхідно також для того, щоб не допустити підвищення залежності від імпорту природного газу.
Обидва блоки, оснащені реакторами типу ВВЕР-1000, були збудовані на 80%, їхнє будівництво було перерване після політичних подій 1990 року. При цьому Україна виходить з того, що добудова цих блоків при врахуванні необхідних заходів для укріплення надійності та технічного стану дасть можливість значно заощадити кошти у порівнянні з традиційними рішеннями заміщення енергетичних потужностей, що виводяться з експлуатації.
Незважаючи на значні побоювання деяких західних країн, особливо німецької сторони, яка утрималася від голосування, ЄБРР на підготовчому етапі перед відключенням ЧАЕС дав дозвіл на надання кредиту для добудови блоків Хмельницької та Рівненської АЕС у розмірі215 млн. доларів,
Loading...

 
 

Цікаве