WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України - Курсова робота

Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України - Курсова робота

країн, що розвиваються, напевне, були б більш прийнятні конструкції потужністю 50-1000 МВт, які мають меншу вартість. У низці регіонів ядерна програма почала згортатися, темпи будівництва реакторних блоків було сповільнено. У 80-ті роки приріст виробництва електроенергії у світі знизився до 10,5 %, а в 90-ті - до 2,3 %. Інтенсивне зростання атомної енергетики припинилося, і вона, після стрімкого розвитку, тривалий час переживала складний період. Згідно з даними МАГАТЕ, у 31-й країні світу на 31.12.2000 діяло 438 енергетичних реакторів загальною потужністю 351327 МВт з часткою лише 16 % у загальному виробництві електроенергії. Майже піввіковий розвиток атомної енергії поки що не спричинився до вироблення ядерної технології, готової конкурувати з традиційною енерготехнологією у світовому масштабі.
У результаті серйозних заходів, проведених на всіх АЕС світу після чорнобильської аварії, особливо впродовж останніх років, дуже багато зроблено щодо їх реконструкції. Було впроваджено вражаючу кількість удосконалень - переважно завдяки безпрецедентному рівню інформаційного обміну. Тепер АЕС в усьому світі демонструють неухильне підвищення якості експлуатації. Об'єктивно це підтверджується 10-ма показниками експлуатації, які щоквартально подаються в WANO з усіх експлуатованих енергоблоків. Починаючи з 1990р., коефіцієнт готовності до несення електричного навантаження (один з найважливіших показників роботи АЕС) збільшився з 77,2 % до 84,5 %. Кількість випадків спрацьовування автоматичного захисту на блоці скоротилася з 1,8 до 0,7 (фактично в 1990р. на 304 енергоблоках 434 взагалі не було випадків спрацьовування), а колективна доза радіоактивного опромінення знизилася з 1,7 до 1,0 люд. зв./блок (1 зіверт - 100 бер).
Атомна енергетики починає завойовувати довіру, отримує друге дихання. Щорічне виробництво "ядерної" електрики у світі збільшується - у 1999р. - на 3,8 %, у 2000р. - на 2,0 %. Почали вводитися нові блоки АЕС. У 1999р. було введено 4 блоки загальною потужністю 2700 МВт, у 2000р. - 5 ядерних блоків загальною потужністю 3056 МВт. Уже зараз у багатьох індустріальних країнах атомна енергетика домінує: у Франції на АЕС виробляється 75 % електроенергії, у Литві - 73 %, у Бельгії - 58 %, у Болгарії - 47 %, у Словаччині - 47 %, у Швеції - 46,8 %.
Лише одна ТЕС потужністю 1000 МВт за рік спалює 2,5 млн. т вугілля, "виробляючи" при цьому 6,5 млн. т СО2, 9 тис. т окису сірки, 4,5 тис. т окислів азоту, 490 т сполук важких металів і 700 тис. т попелу. Цифри вражаючі.
У нас не прийнято доводити до відома населення, що кожна вугільна електростанція є джерелом перенесення радіоактивних речовин з-під землі в атмосферу, а тому в багато разів небезпечніша, ніж будь-які ядерні об'єкти. У золі, яка залишається після спалювання вугілля, відсоток вмісту Th, Ra й інших радіоактивних елементів дуже великий. Зола найчастіше просто звалюється на поверхню землі, а радіоактивний пил, який переноситься вітром і водою, може потрапляти в організм людини.
Для виробництва електроенергії у світі протягом останніх 30-ти років на ТЕС використано 76 млрд. Т вугілля, 3 млрд. Т мазуту, 3 трлн. м3 газу, а на АЕС - лише 0,2 млн. т ядерного палива. Частка газу у світовому виробництві енергії безперервно збільшується (сьогодні у світі вона становить понад 20 %, у Росії загалом - 60 %, у її європейській частині - до 73 %; у фахівців побутує вислів "Росія підсіла на газову голку"). Ресурси його не безмежні. Безсумнівно, зі збільшенням витрати газу стрімко збільшуватиметься вартість вуглеводневого палива. Газова технологія є тимчасовим лідером, а дедалі вищі ціни на паливо будуть надалі слабким місцем у конкуренції. Але газ - цінна хімічна сировина. Основним принципом ефективного використання енергоресурсів має бути їхнє використання прямо за призначенням, а не витрата носіїв високоякісної енергії для вирішення завдань, які можна вирішити за допомогою носіїв низькоякісної енергії. При такому підході нафта найбільш ефективна для хімії і транспортних засобів, газ - для хімії й обігріву житла, виробництва електроенергії і тепла, як зручний енергоносій при дальньому транспортуванні; ядерна енергія - для базового виробництва електрики і комплексного постачання теплом, електроенергією і водою віддалених районів.
Нарешті, існує тягар відповідальності за виснажені ресурси перед майбутніми поколіннями. Викопне вуглеводне паливо має тенденцію до повного вичерпання. І газ, і нафту буде безповоротно втрачено як цільову сировину для хімії синтезу нових речовин. Можливо, наші онуки шкодуватимуть, що їхні предки не були достатньо завбачливі й не обмежили використання газу на планеті, щоб залишити хоч якусь частину. У нерівномірності розподілу по земній корі запасів органічного палива, у неоднаковому споживанні в різних країнах, в існуванні нелогічних форм розробки і необмежених масштабів використання закладено причину досить швидкого його зникнення. У цьому ж поки що криється і майбутня драма, що розіграється, якщо людство не знайде нові необмежені у світовому масштабі джерела енергії або не зможе перейти до нового способу виробництва. Аналіз наявності викопних енергоресурсів засвідчує похмуру картину можливостей майбутнього. Оптимізм людини, яка вважає, що вичерпання не поновлюваних ресурсів буде неодмінно компенсоване науково-технічним прогресом, необґрунтований. Про появу деяких альтернативних джерел електроенергії поки що можна говорити лише в абстрактному смислі. Перед людством постане питання: що робити далі? Проте люди вже починають усвідомлювати, що не варто опалювати котли нафтою, настав час займатися заощадженням ресурсів. Лише в ім'я заощадження вуглеводневої сировини вже необхідно розвивати атомну енергетику. До речі, США розглядають свої великі органічні запаси як національне багатство, яке зберігається для неенергетичного і транспортного використання майбутнім поколінням, і купують нафту у величезних кількостях, поповнюючи її запаси.
Якщо розглядати структуру світового споживання палива людством, то атомна енергетика займає сьогодні близько 6 % питомої ваги всіх енергоресурсів, споживаних на планеті, а майже 89 % припадаєна органіку. Звичайно, атомній енергетиці конкурувати з теплоенергетикою в економічному плані важко. Але є незаперечна перевага - величезний потенціал ядерного палива для більш ефективного виробництва енергії. Усі нетрадиційні джерела енергії - вітер, сонце, припливи, тепло Землі - неконкурентоспроможні через їх економічну нерентабельність і малі ресурси (усього 2 %, і зростання цієї частки поки що не очікується). Подальше збільшення використання органічного палива призведе не лише до вичерпання запасів нафти, газу й вугілля, перманентного зростання їхньої вартості, подорожчування одержуваної енергії, а й до сильного збурювання природних біологічних циклів вуглецю, азоту, фосфору, сірки й ін. елементів. Спалювання органічного палива призводить до щорічного викиду 27 млрд. Т вуглекислого газу (СО2) в атмосферу. Виробництво електроенергії несе відповідальність за 30 % цієї кількості. Внесок же атомної енергетики у світове
Loading...

 
 

Цікаве