WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення меблевої промисловості України. - Курсова робота

Розміщення меблевої промисловості України. - Курсова робота

зв'язку із занепадом закладів професійно-технічної освіти вимагає не абияких зусиль. Це сприяє повільнішому розвитку даної промисловості. Перед тим, як розміщувати підприємство меблевої промисловості у вибраному районі, потрібно поінтересуватися рівнем кваліфікації потрібних спеціалістів і їх кількістю.
Розселення і виробництво мають прямий і зворотній зв'язок. Вплив НТП на великі міста зумовлює "притягання" виробнитва до себе.
Економічні передумови найсуттєвіше впливають на реалізацію виробленої продукції. Групи, які характеризують дані передумови:
- історико-економічні передумови;
- особливості суспільної організації виробництва;
- характерність прояву територіального поділу (на регіоному і міжнародному рівнях);
- загальний рівень економічного розвитку країни.
Історико-економічні передумови є закономірною послідовністю подій у попередньому розвитку економіки, які справили історичний вплив на сучасний характер розвитку та розміщення меблевої промисловості. Загальні історико-економічні передумови визначаються закономірностями суспільного розвитку - це розвиток соціально-економічних відносин, послідовне чергування способів виробництва, вдосконалення засобів праці, індустріалізація, НТП тощо. В деяких країнах і регіонах розвиток є інтенсивний, а в інших - повільніший. Причиною недостатнього розвитку меблевої промисловості в Україні був історичний вплив Радянського Союзу на нашу державу. Влада Ралянського Союзу гальмувала розвиток України з політичною метою. Особливо повільно розвивалися українські села. Впродовж всієї своєї історії і до ІІ половини ХХ століття українські селяни у своїй більшості не мали просторового житла. Меблі у селянських хатах були багатофункціональними, а їх кількість обмежена браком площі приміщення. Селянські меблі були саморобними і виготовлялися з масиву деревини. Майже до 50-х років минулого століття пилорами були далеко не в кожному селі.
У довоєнні роки меблева промисловість у колишньому Союзі практично не розвивалася [18;ст.10]. За рахунок колективізованого селянства будувалися гіганти соціалістичної індустрії.
У повоєнні роки інтер'єр сільських хат був зіпсований металевими ліжками. Зате шафи з каркасами з натуральної деревини, фанерними стінками та дзеркалами-дверцями вписалися щонайкращим чином в інтер'єр. Пасували і дивани з високими спинками і колоди.
У 60-х роках розпочалося виробництво корпусних меблів з ДСП. До села вони почали потрапляти на початку 70-х. Не годилися вони для селянських мешканців і для міст, мешканці яких записувалися у довжелезні черги для придбання фінських, румунських, чехословацьких меблевих гарнітур[18;ст.10].
Загалом у 70-х - 80-х роках меблі вітчизняного виробництва, не кажучи вже про імпортні, перебували в дефіциті.
Починаючи з середини 90-х років минулого століття в незалежній Україні стрімко розвивається меблева промисловість. За своєю якістю та дизайном українські меблі не поступалися європейським. Однак вітчизняна продукція навіть низького цінового сегменту нині не доступна нашим селянам.
Щодо матеріалів виробництва меблів, то вони також перебували у дефіциті. Час, що минув від початку переходу економіки на ринкові відносини, характеризувався падінням обсягів виробництва стружкових плит. Відбувалося це на тлі загальної кризи економіки країни. З 1998 року ситуація в країні почала стабілізуватися і з кожним роком покращується.
Виробництво стружкових плит України в 90-х роках минулого століття базувалося на 12 підприємствах, де діяли 14 технологічних ліній й переважно було розташоване на заході країни. У 1992 році було виготовлено 977,38 тисяч м кб. Вже тоді дефіцит стружкових плит становив 700 тисяч м кб. і поповнювався за рахунок ввезення плит з Росії та Білорусі [10;ст.8].
Переважна більшість ліній працювали в умовах гарячого пезперервного режиму вже не одне десятиріччя, що призвело до повного фізичного й морального зносу устаткування. Через економічний спад нові лінії в експлуатації не вводились. Натомість значна кількість старих ліній перестали працювати.
Не зважаючи на всі перешкоди, Україна славилася дизайном своєї меблевої продукції далеко за межами нашої країни. Ось, наприклад, Котовська меблева фабрика (Одеська область) була заснована ще у довоєнні роки. У 1987 році вони почали виробляти ДСП, а через десять років почали виготовляти меблі. У 1992 році в Лас-Вегасі (США) на міжнародній виставці "Америка - Україна-92", меблеву промисловість України представляла Котовська меблева фабрика[3;ст.4].
Зараз розрив у продукуванні національного доходу між розвинутими країнами і тими, що розвиваються становить дванадцятикратну величину. Причини, чому країни, що розвиваються відстали у поступі економіки: повільніша еволюція соціально-економічних відносин, наслідки колоніалізму. Доки країни, що розвиваються "вилазять" на черговий щабель, то економічно розвинені держави здобуваються на новий рівень. Тут потрібна не лише звичайна допомога заможніших держав, але й "взаємопроникнення" економік, інтернаціоналізація світового господарства.
Отже, загальний рівень розвитку країни (регіону) має чималий вплив на розвиток кожної промисловості. При високому рівні доходів населення присутнє масове виробництво та реалізація товарів меблевої та іншої промисловості. Це сприяє вкладення інвестицій у виробництво обладнання, що тягне за собою і розвиток інших галузей.
3. Особливості і фактори розміщення меблевої промисловості України.
Меблева промисловість відноситься до тих промисловостей, на яких більшою мірою впливає сировинний та споживчий фактори.
Споживчий фактор є важливим тому, що масове споживання готової продукції локалізується у певних центрах, наприклад, у великих містах або агломераціях, а сировина легко транспортується. Значною мірою розміщується у великих містах: Києві, Львові, Харкові, Одесі, Луганську, Дніпропетровську, Донецьку тощо.
Важливим залишається для виробництва меблів і сировинний фактор, хоча його роль зменшується через дедалі більше використання для виготовлення меблів деревно-стружкових та деревно-волокнистих плит. Найбільшими центрами виробництва меблів у лісопромислових районах або недалеко від них є Житомир, Ужгород, Мукачеве. Багато меблевих підприємств розташовано у невеликих містах (Карпати, Полісся) та поблизу великих міст в інших районах країни.
Щодо Столичного економічного району, то там найбільшого розвитку меблева промисловість набула у подільських областях, де вона орієнтується на власнусировинну базу. Також промисловість зосередженна у великих містах, враховуючи наявність значної кількості споживачів продукції (Чернігів, Малин, Київ, Коростель і т. ін.).
У Карпатському економічному районі є в наявності значна матеріаломістка база для виробництва меблів, тому дана промисловість є тут розвинена. Основні регіони розвитку промисловості: Жидачів, Івано-Франківськ, Чернівці, Свалява, Надвірна тощо. У місті Надвірна є в наявності матеріали, потрібні для даної промисловості - ДСП, яке виробляється потужною фірмою "Інтерплит".
Меблева промисловість у Північно-Західному економічному районі розміщена у таких основних центрах: Костопіль, Ківерці, Луцьк, Рівне.
Для Придніпровського
Loading...

 
 

Цікаве