WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → РПС машинобудування - Курсова робота

РПС машинобудування - Курсова робота

чинники.
Прискорення науково-технічного прогресу неможливе без розвитку таких галузей машинобудування, як електроніка, атомна енергетика, виробництво технологічного устаткування та засобів автоматизації, ро-ботизації, комплексної автоматизації виробничих процесів. Ці галузі за темпами розвитку мають випереджати машинобудівний комплекс. Розвиток машинобудування на найближчу перспективу має бути спрямований на створення гнучких автоматизованих виробництв, роторних і роторно-конвеєрних ліній, розробку, випуск і застосування обчислювальної техніки, систем автоматизованого проектування. Створення нових тех-нологічних процесів дасть змогу розгорнути будівництво заводів-автоматів, різко зменшити потребу в трудових ресурсах[1].
У структурі господарства економічних районів України машино-будування ще не посіло того місця, яке йому належить в умовах прискорення науково-технічного прогресу[1].
Отже, за своїми тенденціями у розміщенні підприємства маши-нобудування можна погрупувати наступним чином:
- галузі, які характеризуються високою металомісткістю, малою
працемісткістю продукції, що випускається невеликими серіями або
поодинокими екземплярами (підйомно-транснортне, металургійне,
енергетичне машинобудування). Підприємства таких галузей доцільно
розташовувати у районах металургійних баз;
- галузі, які характеризуються середньою металомісткістю, не
високою працемісткістю й транспортабельністю готової продукції за
невеликих обсягів її випуску (виробництво обладнання для нафтової й хімічної промисловості, будівельних, шляхових і сільськогосподарських машин); підприємства повинні розміщуватись, як правило, у районах споживання продукції;
- галузі, які випускають масову продукцію з високою працемісткістю й фондомісткістю (автомобіле- й тракторобудування, дизелебудування, устаткування для легкої, харчової та поліграфічної промисловості); звичайно розміщуються у центрах машинобудівної промисловості з наявністю кваліфікованих кадрів;
- галузі точного машинобудування, котрим властиві дуже висока працемісткість, мала металомісткість, підвищена фондомісткість
(радіотехнічна та електронна промисловість, приладобудування, де
які виробництва електротехнічної промисловості); розміщуються у
районах високої технічної культури, що мають висококваліфіковані
кадри, експериментальні бази, науково-дослідні інститути[2].
§ 1.3 Сучасні тенденції розвитку і розміщення
вітчизняного машинобудування.
Розглянемо розвиток машинобудування в Україні на прикладі Донецького регіону.
За даними облстатуправління машинобудівний комплекс забезпечив у 2001 році 10,5% загальнообласного обсягу промислового виробництва. За чисельністю зайнятого населення машинобудування поступається лише вугільній та металургійній промисловості. В галузі зосереджено 13% основних промислово-виробничих фондів області. Машинобудівні підприємства області забезпечують увесь випуск в Україні вугільних очисних прохідницьких комбайнів, 87% прокатного обладнання, 98% побутових холодильників та морозильників.
Як і в промисловості в цілому, в машинобудівному комплексі області третій рік поспіль забезпечено зростання виробництва. В 1999 році загальний обсяг машинобудівної продукції збільшився у порівнянні з попереднім роком на 1,7%, в 2000 році - на 15,3%, за 2001р., у порівнянні з 2000р. - на 50,7%, що є найбільш високим показником серед усіх видів промислової діяльності. Така динаміка в значній мірі обумовлена активізацією діяльності металургійних підприємств з оновлення основних фондів.
Питома вага металургійного машинобудування перевищує четверту частину загального обсягу виробництва машинобудівної продукції області. Виробництво машин для металургії за 2001 рік зросло, у порівнянні з 2000 роком, в 1,6 разів.
За січень-вересень 2001 року середньомісячний рівень оплати праці машинобудівників зріс до 433 грн, що складає 89% середньомісячної зарплати промислово-будівничого персоналу області і більше, ніж рік тому, на 51% (в 2000 році - 290 грн), а на окремих підприємствах (таких як НКМЗ, Ясинуватський машзавод, "Донбаскабель") рівень середньої зарплати склав відповідно 1012, 495, 466 грн.
Власні кошти підприємств стали основним джерелом інвестицій. За 9 місяців 2001р. інвестиції в основний капітал машинобудування склали 83,4 млн грн, або 5,4% їх обсягу по промисловості. Обсяг іноземних інвестицій на 1 жовтня 2001р. склав $14,9 млн, або 4,5% загальнообласного обсягу.
В машинобудівному комплексі реалізуються 11 проектів. На 1 жовтня 2001 року для їх виконання було отримано $28,7 млн, що складає 6,7% загальнообласної суми інвестицій.
Поряд із зростанням продукції важкого машинобудування збільшився випуск приладів і машин, сільськогосподарського обладнання. За рахунок диверсифікації виробництва засвоєно випуск багатьох нових видів продукції.
Розділ 2. Машинобудування у світі.
§ 2.1 Розвиток та розміщення.
У високорозвинутих країнах на машинобудування припадає 1 /3 - 2/5 і більше продукції обробної промисловості. Саме у цій сфері яскраво виявляється лідерство цих країн.
Найбільша різноманітність притаманна машинобудуванню США, Японії, Великої Британії, Франції, Німеччини. Вони мають усі галузі машинобудівного виробництва й безпосередньо формують світовий ринок. Найвичерпніше номенклатура машинобудівної продукції репрезентована у США; у Західній Європі це стосується ФРН, а чверть сторіччя тому до них приєдналася й Японія. Решта країн не в змозі повністю забезпечити себе цією продукцією й тому залежать від поставок зовнішнього ринку.
Структура машинобудування Швейцарії, Канади, Швеції та низки інших країн орієнтована не на внутрішній ринок, а на світовий. Вона ніби доповнює структуру-машинобудування інших країн. Ідеться про спеціалізацію на випуску продукції невеликими партіями.
Країни, що розвиваються, перебувають на різних стадіях економічного поступу. Деякі за випуском продукції машинобудування на душу населення близькі до розвинутих, але тут слід враховувати структуру виробництва. Машинобудування у них розвивається коштом дешевої праці. Південній Кореї, Сінгапуру та ін. властива орієнтація на розвинуті країни як ринок збуту, велику роль іноземного капіталу в галузі, дешеву робочу силу.
Є, наприклад, група (Бразилія, Індія, Мексика, Аргентина тощо), у якій завдяки розвитку інших галузей, що працюють на світовий ринок, створені можливості для зростання машинобудування, яке великою мірою контролюється іноземним капіталом.
У найменш розвинутих країнах машинобудування представлене здебільшого ремонтними та збиральними підприємствами.
Отже, Західна Європа, Японія, США є основними постачальниками виробів високої складності длясвітового ринку. "Нові" машинобудівні країни продукують масові товари середнього технічного рівня, у них відбувається ускладнення машинобудівних виробництв[2].
?
§ 2.2 Регіони світового машинобудування.
У світовому машинобудуванні сформувалося п'ять регіонів.
Північноамериканський регіон виробляє понад 30% продукції, має найширшу номенклатуру виробів та спеціалізується на випуску науко- й капіталомістких товарів. На нього припадає 1/4 продукції світового
Loading...

 
 

Цікаве