WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Актуальні проблеми і завдання науки РПС - Реферат

Актуальні проблеми і завдання науки РПС - Реферат


Реферат на тему:
Актуальні проблеми і завдання науки РПС
2006
Зміст
Зміст 2
Вступ 3
Розділ 1. Загальні положення 4
Розділ 2. Завдання РПС 5
Розділ 3. Основні проблеми РПС 7
§ 3.1 Проблеми розміщення продуктивних сил в Україні. 8
§ 3.2 Екологічні проблеми економічного розвитку України. 11
Висновки 13
Список використаної літератури: 14
Вступ
Удосконалення господарського механізму України в період формування ринкової економіки здійснюється на основі проведення економічних досліджень, у тому числі в галузі розміщення продуктивних сил. Всебічний аналіз процесів, що відбуваються в економічній і соціальній сферах життя суспільства, глибокі наукові узагальнення сприяють розробці обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на поліпшення територіальної організації виробництва, зокрема, вдосконалення спеціалізації і комплексного розміщення галузей, раціоналізації виробничо-територіальних зв'язків на основі розвинутого обміну. Пізнання законів розміщення продуктивних сил і комплексоутворення дозволяє розкрити додаткові джерела підвищення продуктивності праці, що має неабияке значення для прогнозування розвитку економіки України та її економічних регіонів.
Розділ 1. Загальні положення
Трансформаційні процеси в Україні супроводжуються активізацією впливу територіальних відмінностей природного і виробничого потенціалів на результати соціально-економічних перетворень, причому цей процес набирає загальнонаціональної ваги. Ефективно використовуючи природно-ресурсний, трудовий та виробничий потенціал регіонів України, можна досягти значних успіхів в економічному зростанні в інтересах зміцнення могутності держави та добробуту її населення [1].
На сучасному етапі суспільного розвитку, якому притаманне прискорення темпів науково-технічного прогресу, з одного боку, та загострення ресурсно-екологічної кризи - з іншого, суттєво посилюються світові тенденції інтеграційного співробітництва. Входження України в світовий економічний простір - це новий етап у розвитку її продуктивних сил, який передбачає структурну модернізацію економіки, формування нових територіально-виробничих комплексів, вдосконалення системи господарських зв'язків, зрушення в експортно-імпортній спеціалізації певних територій. Усе це вимагає досягнення кардинальних змін у структурних і відтворювальних характеристиках продуктивних сил, орієнтації на ефективний пошук нових можливостей щодо ресурсозбереження в усіх сферах виробничої і невиробничої діяльності[4].
Розділ 2. Завдання РПС
Піднесення економічного розвитку регіонів України, продуктивне функціонування усіх структурних складових їхніх господарських комплексів і зростання на цьому підґрунті життєвого рівня населення - основні орієнтири, на які спрямовуються усі зусилля щодо вдосконалення розміщення продуктивних сил при здійсненні державної регіональної економічної політики. Пріоритетність саме цих завдань зумовлена особливостями сучасного етапу розвитку продуктивних сил України та її регіонів, складністю й суперечливістю соціально-економічних процесів перехідної економіки.
Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів - галузь економічної науки, яка ґрунтується на загальних економічних законах, їхнє завдання, найперше, полягає у визначенні та виробленні теоретичних засад, необхідних для практичного розв'язання проблем раціоналізації просторового розосередження населення та виробництва. Для досягнення означеної мети необхідне здійснення всеосяжної характеристики соціально-економічної та ресурсної бази суспільного виробництва, виявлення особливостей демографічних умов та екістичного поля і простеження впливу останніх на загальнодержавний та регіональний господарський комплекс. Звичайно, сьогоднішня фіксаційна картина стану розміщення продуктивних сил є результатом їхнього тривалого розвитку, тому тут необхідно досліджувати історичну динаміку, щоб наголосити на історико-географічних закономірностях зміни господарсько-культурних угруповань будь-якої території.
У теоретичному і практичному плані завдання економіки регіонів можна розділити на три групи: методологічне і практичне дослідження територіальних пропорцій розвитку народного господарства; розробка загальної теорії та наукове обґрунтування об'єктивних чинників раціонального розміщення продуктивних сил; дослідження процесів формування економіки регіонів. Виходячи з цього, пріоритетним є вивчення процесів, які впливають на регіональну економіку, а саме: удосконалення розподілу праці, територіальна організація господарства регіонів, структурна перебудова економіки, міжнародне співробітництво у розвитку продуктивних сил окремих територій тощо.
Важливі завдання, що постають перед висвітленням регіональних особливостей розміщення продуктивних сил полягають у вивченні природно-ресурсного потенціалу України та її регіонів, трудових ресурсів і сучасних демографічних проблем. Доцільним бачиться також аналіз стартового рівня економіки України та її територій у період становлення і розвитку ринкових відносин, що визначає основні чинники розташування продуктивних сил у цей час та розвиток структури господарства. В означеному контексті необ-хідне визначення шляхів раціоналізації останньої та спрямування структурної перебудови економіки України й її регіонів.
Мета науки РПС - всебічне (демографічне, екологічне, економічне) обґрунтування перспективного та вдосконалення (оптимізація) сучасного розміщення продуктивних сил, підвищення соціально-економічної ефективності суспільних затрат праці. Метою курсу "Розміщення проду-ктивних сил" є формування у студентів умінь і практичних навичок обґрунтування розміщення продуктивних сил з урахуванням конкретної економічної ситуації[3].
Розділ 3. Основні проблеми РПС
У межах України спостерігається значна територіальна диференціація просторового розподілу населення і засобів виробництва, який робить актуальною проблему раціоналізації розміщення виробництва. Так, нині суспільство витрачає величезні кошти на транспортування сировини, палива й готової продукції внаслідок територіальної віддаленості елементів виробництва (а ця тенденція є дуже чіткою). Для того, щоб удосконалити розміщення виробництва, необхідно здійснити комплекс противитратних заходів, зокрема зменшити транспортні витрати. Значну роль у цьому відіграє і раціоналізація розміщення продуктивних сил з огляду на екологі-чну обґрунтованість розміщення нового виробництва, оптимізацію міжгалузевих зв'язків тощо.
Теорія розміщення продуктивних сил вимагає всебічного врахування інтересів як суспільства у цілому, так і його членів, зокрема збереження навколишнього природного середовища та природних ресурсів.
Проблеми розміщення продуктивних сил були і є в центрі уваги української науки, вчених-економістів й економіко-географів. Уже сам факт тривалого функціонування в системі Національної академії наук України Ради з вивчення продуктивних сил України свідчить про те, що ця галузь науки була офіційновизнана в нашій державі, а праці вчених Ради використовувалися державними плановими органами для обґрунтування розміщення нового будівництва, формування територіальної структури господарства. Вагомий внесок у розвиток науки про розміщення продуктивних сил зробили К. Г. Воблий, О. Т. Діброва, М. М. Паламарчук, О. М. Алимов, Ф. Д. Заставний, С. І. Іщук, М. Д. Пістун, О. І. Шаблій, С. І. Дорогунцов, М. І. Долішний, Я. І. Жупанський, П. Т. Ващенко та інші[1].
§ 3.1 Проблеми розміщення продуктивних сил в Україні.
Методологічно проблема розміщення продуктивних сил є невід'ємною від їх раціональної територіальної організації, основу якої становить економічне районування. Останнє ґрунтується на територіальному поділі праці, котрий, у свою чергу, пов'язаний з виробничою спеціалізацію економічних районів і потребує суворої пропорційності їх розвитку.
Перехідний період в економіці країни виявився важким і з погляду розміщення продуктивних сил. Тепер стає очевидним, що у багатьох відношеннях воно не раціональне. У чому ж сутність проблеми?
З одного боку, Україна - одна з найбільших держав світу за економічним потенціалом. Вона займає в Європі друге (після Росії) місце за територією й шосте за чисельністю населення. За обсягом промислового й сільськогосподарського виробництва всередині 80-х років її можна було по-рівнювати з Францією, Великобританією, Італією. За такими видами сировини й виробництва, як залізна й марганцева руди, чорні метали, вугілля, електроенергія, металургійне та енергетичне устаткування, цукор, соняшникова
Loading...

 
 

Цікаве