WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Основні критерії розміщення продуктивних сил. Вугільна промисловість України, її значення. Особливості розміщення, її значення. Сучасний стан та персп - Реферат

Основні критерії розміщення продуктивних сил. Вугільна промисловість України, її значення. Особливості розміщення, її значення. Сучасний стан та персп - Реферат

врахувати дію даних факторів.
Природно-географічні характеризують енергетичні, водні, лісові, земельні ресурси та корисні копалини, природно-кліматичні та транспортні умови за кількісними і якісними показниками.
Демографічні фактори враховують чисельність населення і його розміщення, кількісну та якісну оцінку людських ресурсів.
Техніко-економічні фактори характеризують рівень науково-технічного розвитку, виробничі умови, транспортні потоки.
Соціально-економічні фактори залежать від рівня розвитку продуктивних сил, зайнятості населення, умов праці, житлово-комунальних умов і сфери послуг.
Еколого-економічні фактори враховують вплив виробничих економічних систем на навколишнє середовище, шляхи відшкодування збитків, заподіяних природі внаслідок будь-якого виробництва продукції чи розміщення продуктивних сил.
В сучасних умовах важливий вплив на РПС в Україні мають також геополітичний та національний фактори.
В науковій літературі зустрічається і більш диференційована система факторів РПС. До них відносять: сировинний, водний, паливно-енергетичний, трудовий, споживчий, транспортний, соціальний, екологічний фактори; економіко-географічного положення та ринкової кон'юнктури (рух цінних паперів, зайнятість, розміри виробництва).
Організація РПС полягає в обгрунтуванні та врахуванні дії зазначених факторів, за допомогою їх економічної оцінки та наукових методів.
2. Вугільна промисловість України, її значення.
Особливості розміщення, її значення.
Сучасний стан та перспективи розвитку.
Запаси вугілля на території України зосереджені в основному в трьох басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському та Дніпровському (табл. 6). В загальних запасах вугілля в Україні (117,1 млрд. т) найвища питома вага належить Донецькому басейну - 87,0% (101,9 млрд. т), Львівсько-Волинському та Дніпровському - відповідно 2,0% (2,3 млрд. т) та 3,5% (4,1 млрд. т).
Крім того, запаси вугілля є на території Харківської і Полтавської областей - 8,7 млрд. т та Закарпатської вугленосної площі - 0,2 млрд. т. Із загальних запасів 42,5 млрд. т віднесено до прогнозних ресурсів.
Запаси вугілля в Україні цілком достатні для задоволення власних потреб і забезпечення експортних поставок. Однак складні гірничо-геологічні та технологічні умови розробки вугільних родовищ України, в першу чергу Донбасу, суттєво впливають на економічну ефективність виробництва у вугільній промисловості.
Таблиця 1
РОЗМІЩЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАПАСІВ ВУГІЛЛЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ на 01.01.2003 p.*
Запаси всього Балансові запаси
Забалансові запаси
басейни
млрд
% А+ В + С, С2 Всього
млрд. т
%
млрд. т % млрд. т %
млрд. т %
Україна 117,1 100,0 45,7 100,0 11,2 100,0 56,9 100,0 17,4 100,0
Донецькуй
басейн 101,9 87,0 42,2 92,3 10,7 95,5 52,9 93,0 16,7 96,0
Львівсько-Волинський басейн 2,3
2,0
1,2
2,6
0,25
2,2
1,5
2,6
0,4
2,3
Дніпровський басейн 4,1
3,5
1,9
4,2
0,25
2,2
2,2
3,9
0,2
1,1
* За даними Державного балансу запасів корисних копалин України (вугілля).
Наведені в табл. 7 дані характеризують стан вугільних басейнів України. Вони свідчать про те, що геологічні запаси вугілля в Донецькому басейні зосереджені переважно в тонких і надто тонких пластах потужністю до 1,2 м. Середня глибина розробки родовищ наближається до 700 м, а максимальна - становить 1400 м. На горизонтах понад 600 м функціонує майже 60% шахт, на частку яких припадає понад половини всього видобутого вугілля. Пласти, які вважаються небезпечними щодо раптових викидів вугілля і газу, характерні для 40% шахт.
Умови розробки вугільних пластів Львівсько-Волинського і Дніпровського басейнів більш сприятливі. Максимальна глибина розробки пластів Львівсько-Волинського басейну становить 550 м, а потужність пластів вугілля - від 1 до 1,5 м. Небезпека раптових викидів вугілля і газу майже відсутня. Разом з тим зольність видобутого вугілля (47,6%) значно перевищує аналогічний показник в Донбасі (36,2%) і до того ж запаси вугілля досить обмежені (2,0% усіх запасів вугілля України).
В Дніпровському басейні зосереджені запаси бурого вугілля, яке на відміну від кам'яного має більш низьку теплотворну здатність і використовується головним чином для виробництва буро-вугільних брикетів, які споживаються населенням на комунально-побутові потреби. Розробка буровугільних родовищ проводиться підземним та відкритим способом. Частка відкритих розробок становить 88,2%. Глибина залягання пластів невелика - максимальна 100 м. Середня глибина розробки пластів на шахтах сягає 90 м, на розрізах - 64 м. Зольність видобутого вугілля нижча, ніж у Донбасі та Львівсько-Волинському басейні і становить 21,7%, однак запаси вугілля також невеликі (3,5% від усіх запасів вугілля України).
Таблиця 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВУГІЛЬНИХ БАСЕЙНІВ УКРАЇНИ
(за даними 2003 р.)
Показники
По Мін-вугле-прому Доне-цький басейн Львівсько-Волинсь-кий басейн Дніпров-ський басейн
Промислові запаси вугілля кат. А + В+ С1 млрд . т 45,7
42,2
1,2
1,9
Розроблювані і підготовлені до освоєння запаси, млрд. т
23,3
21,5
0,7
0,8
Середня потужність розроблюваних пластів, м 1,18
1,06
1,24
3,27
Максимальна глибина розробки, м 1400 1400 550 100
Мінімальна глибина розробки, м 24 123 345 24
Середня глибина розробки, м 651 692 456 77
Виробничі потужності, млн. т 115,1 109,1 4,0 2,0
Видобуток вугілля, млн. т 75,9 70,9 3,6 1,4
в тому числі: коксівного, млн. т 31,6 31,6
енергетичного, млн. т 44,3 39,3 3,6 1,4
Зольність видобутого вугілля, % 36,0 36,2 47,6 21,7
Великий вплив на ефективність роботи галузі має стан виробничих фондів шахт. Сьогодні до 40% шахт працює понад 50 років, а найбільш старі шахти мають строк служби понад 70 років. Лише 8% шахт експлуатуються менше 20 років.
Незважаючи на значний строк експлуатації шахт, обсяги реконструкції і будівництва нових шахт з 1975 р. стали різко зменшуватися. За останні 15-20 років у Донбасі не було закладено жодної шахти, у Львівсько-Волинському басейні - одна, в Дніпровському басейні - один розріз. Остання масова реконструкція вугільних шахт була проведена у другій половині 60-х - на початку 70-х років. Тоді вона була здійснена на 25% підприємств.
Однією з причин такого важкого стану було обмеження капітальних вкладень на оновлення виробничих потужностей вугільної промисловості України. Це пов'язано з тим, що протягом трьох останніх десятиліть всяінвестиційна діяльність у вугільній промисловості була орієнтована на розвиток видобутку вугілля у східних регіонах колишнього СРСР.
Усе це і визначило різке гальмування процесу оновлення виробничих потужностей і погіршення структури шахтного фонду в Україні.
Виробничі потужності, що вибули у 1991-2002 pp., склали 78,7 млн. т. Це призвело до втрати реальної виробничої потужності шахтного фонду в обсязі 77,3 млн. т і зниження видобутку вугілля до надзвичайно низького рівня - 75,9 млн. т в 1997 р. при 164,8 млн. т в 1990 p., або більше ніж у два рази (табл. 8).
Найбільше зниження обсягів видобутку відбулося за цей час у Дніпровському буровугільному басейні - на 84,8%, тоді як у Донецькому - на 51,1 %, а Львівсько-Волинському - на 65,7%.
Таблиця
Loading...

 
 

Цікаве