WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Міське розселення на Україні: розвиток та структура. Динаміка, проблеми та перспективи розвитку продуктивних сил Придніпровського економічного району - Реферат

Міське розселення на Україні: розвиток та структура. Динаміка, проблеми та перспективи розвитку продуктивних сил Придніпровського економічного району - Реферат

Донецько-Придніпровському регіоні і незначне зростання приросту населення у слабоурбанізованих областях (Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій). Джерелом приросту чисельності жителів цих областей був природний приріст (відповідно 1, 3;1, 3;0, 8 тис. осіб).
Змінюється також співвідношення між типами міських поселень - містами та селищами міського типу. У зазначений період спостерігалося збільшення кількості міст і зменшення селищ міського типу, що пов'язане і з наданням селищам міського типу статусу міст, і з переводом селищ міського типу в ранг сільських поселень.
Аналіз розподілу жителів за типами поселень свідчить про те, що хоча кількість міських поселень у 1996 році дещо перевищувала 4% усіх поселень України, проте в них проживало понад дві третини населення держави. При цьому міста становили менше третини міських поселень, але вони концентрували понад 86% міських жителів. До того ж основна їх частка (понад 50°/о) припадала на великі міста з чисельністю жителів понад 250 тис. осіб. У таких містах проживало понад 16 млн. осіб. У малих містах проживало понад 8 млн. осіб.
Значне територіальне зосередження міських поселень у Донецько-Придніпровському регіоні та навколо великих міст, навколо міст-мільйонерів, а також високе скупчення біля них сільських поселень спричинили формування агломеративних форм розселення. Найвиразніших ознак агломерацій досягло розселення у Донецькій області, центральній та південній частинах Луганської області, навколо таких великих міст із суміжними поселеннями, як Запоріжжя, Київ, Харків, Львів та ін.
В Україні виділяють такі групи міських поселень: малі (до 50 тис. чол. ), середні (50-100 тис. чол. ), великі (100-500 тис. чол. ), дуже великі (500-1000 тис. чол. ), міста-мільйонери (понад 1000 тис. осіб).
Найчисленніша група - це малі міста (куди належать і селища міського типу). Із загальної кількості міст (1356) на цю групу припадає 1247, тобто 92 %, проте в них проживає всього 31, 3% міського населення України. Відповідно - середніх міст 55 (11°/о міського населення ), великих - 40 і майже 25 % міських жителів, дуже великих -6 міст, у них 11% мешканців. У п'ятьох містах-мільйонерах проживає 21, 6% міського населення (табл. 1). Таким чином, у великих, дуже великих і містах-мільйонерах проживає 57, 7 % міського населення України.
До міст-мільйонерів належать міста Київ (2, 6 млн чол. ), Харків (1, 6 млн чол. ); понад 1 млн. чол. у містах Дніпропетровську, Донецьку, Одесі . Серед дуже великих Запоріжжя (900 тис. чол. ), Львів (810 тис. чол. ), Кривий Ріг (737 тис. чол. ), Маріуполь (524 тис. чол. ), Миколаїв (519 тис. чол. ) і Луганськ (504 тис. чол. ).
Є частина міст, населення в яких зменшилося: Горлівка, Костянтинівка, Макіївка, Перевальськ, Сватове та ін. , що пов'язано з деяким зниженням зайнятості населення у Східній економічній зоні внаслідок кризової ситуації у важкій індустрії.
Є пряма залежність між рівнем урбанізації та загальною густотою населення. Справді, в Україні виділяють кілька областей з високим рівнем міського населення: Донецька - 90 % міського населення, густота населення - 196, 2 чол. /км2 ; Дніпропетровська - відповідно 84% та 120, 8 чол. /км2 , Харківська -79% і 98, 4 чол. /км 2 , Львівська - 61% і 126, 7 чол. /км 2 та ін. Густота населення в цих та інших областях
підвищення за рахунок міського населення.
В Україні виділяються окремі регіони - Полісся, Південь, де густота населення не перевищує 60 чол. /км2, рівень урбанізації коливається від 48% у Рівненській області до 61% у Херсонській.
Міське населення в Україні за 34 роки (1959-2004 рр. ) зросло. Найбільше це характерно для Заходу і центральних областей, починаючи від Київської, уздовж Дніпра до Автономної Республіки Крим; у високоурбанізованих областях Сходу і Центру України міське населення зростало повільно. Швидка урбанізація характерна для Рівненської області, де міське населення зросло більше ніж у 3 рази.
Середній вік міського населення в цілому майже на 5 років нижчий, ніж сільського, до того ж тут людей пенсійного віку менше на 10%, ніж у сільській місцевості України.
Крім того, більшість міських жителів проживає у так званих селищах міського типу. Це проміжна ланка поселень між містом і селом. Ці поселення розміщуються навколо промислових підприємств, залізничних вузлів, курортів чи санаторіїв і мають дві і більше тисяч мешканців, переважно робітників і службовців та членів їхніх сімей.
Селища міського типу поділяють на індустріальні, агропромислові, сільськогосподарські, несільськогосподарські та мішаного типу. В 2004 р. їх в країні було 907, або 67, 2 % загальної кількості всіх міських поселень України, проте в них проживало тільки 13, 2 % загальної кількості міського населення. В цілому селища міського типу поділяють на дрібні (від 2 до 10 тис. чол. ) - усього 829 (91 °/о загальної кількості їх). Найбільше селищ міського типу зосереджено у Східній (446) та в Західній (327) зонах. Найменше їх у Південній економічній зоні - 138.
Найпоширеніші селища міського типу - індустріальні, що характерно для Східної економічної зони, та мішаного типу (адміністративного-агропромислові) - в Західній економічній зоні; курортні ж найбільш характерні для Південної економічної зони, а також у регіоні, що прилягає до зони Українських Карпат.
2. Динаміка, проблеми та перспективи розвитку продуктивних сил Придніпровського економічного району
Площа - 59, 1 тис. км2. Населення - 5929, 8 тис. чол. Склад - Дніпропетровська і Запорізька області. Придніпров'я займає друге місце в країні (після Донбасу) за обсягом виробництва промислової продукції і є одним із найбільших індустріальних районів України. Водночас високого рівня розвитку тут досягло сільське господарство, яке чималу частку своєї продукції продає іншим районам.
Провідною галуззю індустріального виробництва Придніпров-ського району є машинобудування і металообробка (45 % промислово-виробничого персоналу і 28 % товарної продукції). Відповідні показники для Запорізької області становлять 60 і 40 %. Чорна металургія - на другому місці у його промисловому виробництві: 25 % за чисельністю промислово-виробничого персоналу (Дніпропетровська обл. - 32 %) і 38, 5 % за вартістю товарної продукції всієї промисловості (Дніпропетровська обл. - 45, 5 %). У районі концентрується більше ніж половина всього загальноукраїнського випуску продукції галузі і приблизностільки зайнятих робітників. Далі йде легка (7 %), харчова (5 %), хімічна і нафтохімічна (4 %) промисловість.
Придніпров'я відіграє важливу роль у сільськогосподарському ви-робництві України: концентруючи майже 7 % населення України, район виробляє 10 % валової продукції сільського господарства країни.
Придніпровський економічний район розташований у південно-східній частині України. Межує на півночі з Північне-Східним, на сході - з Донецьким, на півдні - з Причорноморським, на заході - з Центральноукраїнським економічними районами. Південь Запорізької області омивається водами Азовського моря.
Вигідне географічне положення, значні поклади корисних копалин, розташування у степовій
Loading...

 
 

Цікаве