WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Міське розселення на Україні: розвиток та структура. Динаміка, проблеми та перспективи розвитку продуктивних сил Придніпровського економічного району - Реферат

Міське розселення на Україні: розвиток та структура. Динаміка, проблеми та перспективи розвитку продуктивних сил Придніпровського економічного району - Реферат


КОНТРОЛЬНА РОБОТА З РПС
на тему:
Міське розселення на Україні: розвиток та структура. Динаміка, проблеми та перспективи розвитку продуктивних сил Придніпровського економічного району
ПЛАН
1. Міське розселення на Україні: розвиток та структура
2. Динаміка, проблеми та перспективи розвитку продуктивних сил Придніпровського економічного району
Вступ
Важливе місце у формуванні та розвитку продуктивних сил України посідає людський фактор - трудовий фактор. Виділяють міське та сільське розселення. Особливістю міського розселення в Україні є те, що воно переважає над сільським і є головним трудовим рушієм для розвитку промисловості України. Останнім часом чисельність міського населення України значно зросла за рахунок міграції людей з сільської місцевості. Це пояснюється вищним рівнем життя у містах, більшою кількістю робочих місць та можливою перспективою на майбутнє.
В даній роботі спробую дослідити розвиток та структуру міського розселення в Україні.
Окремим питанням буде розглянуто особливості розміщення продуктивних сил Придніпровського економічного району. Оскільки розвиток кожного з економічних районів є вкрай важливим з точки зору цілісного розвитку економіки України.
1. Міське розселення на Україні: розвиток та структура
Найбільше міст зосереджено в Західній економічній зоні - 210 (47% усіх міст України), проте в них проживає тільки 36, 1% міського населення країни. Навпаки, у Східній економічній зоні - 183 міста (41% міст), проте в них проживає майже половина всіх городян (49, 3%). У Південній економічній зоні України зосереджено понад 11% міст і 14% міського населення держави.
Найгустіша мережа міст характерна для Донецької (51 місто), Луганської (37), Київської (25), Одеської та Харківської (відповідно 18 і 17) областей. Найменше їх у Миколаївській та Херсонській (по 9 у кожній), Рівненській, Закарпатській та Волинській (відповідно 10, 10, 11).
У повоєнні роки відбулося певне зміщення питомої ваги різних розмірних категорій міських поселень за критерієм частки їх населення : за 1959 - 1989 роки питома вага жителів малих міських поселень скоротилася на 4, 1%, середніх-залишилася без помітних змін, великих - зросла на 3%, більших - на 0, 3% і найбільших - на 0, 8%. Таким чином, в Україні найвищими темпами зростало число жителів великих міських поселень. Ця особливість є типовою для більшості країн Західної і Центральної Європи.
Україна характеризується високою густотою міських поселень. На 10 тис. км2 у республіці припадає близько 23 міські поселення, в тому числі 7 міст і 16 селищ міського типу. У різних регіонах республіки густота міських населених пунктів суттєво змінюється: різниця в максимальній і мінімальній їх чисельності досягає 6-кратної величини (Донецька обл. - 70, Миколаївська обл. -11). Найвища густота міських поселень в Донбасі (в Донецькій обл. вона становить, як уже зазначалося, 70, Луганській - 53). Вищою ніж середня по Україні є густота міських населених пунктів у західних її областях (у Львівській -35, Закарпатській -29, Івано-Франківській-28). Причому переважаючими тут є невеликі поселення. Якщо середня людність міського населеного пункту становить по республіці близько 25 тис. чол. , то в названих вище областях - 12-13 тис. чол. Порівняно невеликі міські населені пункти сформувалися також на півночі України, де середня їх людність у Волинській, Рівненській, Житомирській, Чернігівській областях коливається в межах 15-20 тис. чол.
У повоєнні роки відбулися певні зміни в географії міського населення. Найсуттєвішими з них є прискорене зростання чисельності міських жителів західної і південної частини України. В результаті частка міських жителів східних і південно-східних областей в усьому міському населенні сильно (майже на 10%) скоротилася. Продовжувався неухильний процес повсюдної концентрації населення в обласних центрах.
Найбільше зменшення загальної чисельності населення припадало на високоурбанізовані регіони України - Донецьку (64, 6 тис. осіб), Харківську (34, 9 тис. осіб), Луганську (40, 0 тис. осіб) та Дніпропетровську (34, 9 тис. осіб) області. Чисельність жителів у зазначених областях зменшувалася через зменшення в них як міського населення, так і сільського. У цих областях загальна чисельність міського населення зменшилася більш як на 174 тис. осіб.
Найбільш щільна мережа міських поселень склалася в Донбасі : у Донецькій та Луганській областях зосереджено відповідно 50 і 37 міст, а також 134 і 109 селищ міського типу. Це становить близько четвертої частини всіх міських поселень республіки.
У Донбасі ці поселення характеризуються порівняно високою густотою заселення, західній частині України також зосереджена густа мережа міських поселень - міст і селищ міського типу (містечок), але густота заселення більшості з них незначна (4-10 тис. чол. ).
Найбільшим населеним пунктом республіки є її столиця м. Київ з населенням 2635 тис. чол. (2004 р. ) в Україні розташовано п'ять міст мільйонерів: Харків (1623) тис. чол. ), Дніпропетровськ (1189 тис. ), Донецьк (1121 тис. ), Одеса (1101 тис. чол. ). До мільйонного рубежу наближаються Запоріжжя (897 тис. ) і Львів (802 тис. чол. ). Населення Кривого Рогу (724 тис. ), Маріуполя (522 тис. ), Миколаєве (512 тис. ) і Луганська (504 тис. ) перевищило 0, 5 млн чол. ; Макіївки (424 тис. ) - 0, 4 млн чол. Понад 0, 3 млн чол. живе у Вінниці (381 тис. ), Севастополі (366 тис. ), Херсоні (362 тис. ), Сімферополі (353 тис. ), Горлівці (337 тис. ), Полтаві (320 тис. ), Чернігові (306 тис. ), Черкасах (302 тис. ), Сумах (301 тис. ). В Україні розташована велика кількість малих (до 50 тис. чол. ) і середніх (50-100 тис. ) міських поселень (у 1989 р. - відповідно-1241 і 51), частина яких має необхідні територіальні ресурси для свого розвитку. Такі міста є в усіх областях; найбільше їх у західній частині республіки, включаючи Хмельницьку, Вінницьку, а також Черкаську області. В Україні є близько 40 міст з населенням від 100 до 500 тис. чоловік .
Важливою є вчасна оцінка тих змін, які відбуваються у розвитку міських поселень. За останні роки спостерігається значне скорочення темпів приросту міського населення : за 1979-1989 роки вони стали втроє нижчі, ніж за 1959-1970 роки. У цілому такі зміни оцінюються позитивно, оскільки прискорене зростання чисельності міських жителів, яке відбувалося переважно за рахунок сільського населення, ускладнює проблему розвитку сільського господарства й соціальної перебудови села.
Чисельність міського населення України на початок 2004 року становила 34, 5 млн. осіб (67, 8% загальної чисельності населення держави). Територіальна концентрація міських жителів має істотні відмінності. Аналіз даних щодо динаміки чисельності міських жителів свідчить, що до 1993 року спостерігався щорічнийприріст міських жителів. У 1993 році приріст змінився на скорочення міського населення, яке становило 70, 3 тис. осіб, у 1994 понад 281 тис. , у 1995 - 286, 3 тис. , а в 1996 році - 138, 7 тис. осіб.
Динаміка міського населення має істотні територіальні відмінності. У 2003 році збереглася тенденція зниження темпів приросту міських жителів у
Loading...

 
 

Цікаве