WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Ринок фармацевтичної продукції України: проблеми і перспективи - Реферат

Ринок фармацевтичної продукції України: проблеми і перспективи - Реферат

препаратів щодо малих фірм пред'явлені вимоги, аналогічні великим заводам, затягують еквівалентний реєстраційний збір ( 1000 євро за 1 препарат). Подібний тягар не під силу малій фірмі, і, як результат, вона вимушена скорочувати свій асортимент, обсяги виробництва і продажу, кількість робочих місць. Нескладно прогнозувати швидке витіснення малих фармацевтичних фірм з ринку медпрепаратів. Створилася нагальна потреба диференціювати нормативні вимоги з тим, щоб зберегти цей сегмент ринку.
3.3 Сировина. Сировину для виробництва ліків в основному ( до 90% необхідного) закуповують за кордоном - у традиційних південноазіатських ( Індія, Китай. Корея), російських та американських поставників. Слід зазначити, що з урахуванням світової спеціалізації у хімічній індустрії, фірми Європи та США частовиступають посередниками в процесі продажу сировини з традиційних джерел. Однак документально посередників називають поставниками, і це широко використовується вітчизняним виробником для створення іміджу виробника якісних ЛЗ.
3.4 Фінанси. Загальновідомим є той факт, що фармпідприємства неохоче продають та емітують акції, хоча і не вважають це за нормальну практику. Переважна більшість великих фірм відчуває брак вільних оборотних коштів, необхідних для проведення реконструкції. Очевидно емітуючи акції, фірми отримають реальні кошти, хоча і втратять контрольний пакет акцій. Хоча, заради справедливості слід зазначити, що цей процес потроху рухається. Так, нещодавно, змінили власника великі пакети акцій львівського заводу "Галичфарм" та харківського - "Здоров'я". Державним фармацевтичним підприємствам (а саме, "Дніпромед", "Ензим", "Львівмедапарати" відповідно до Комплексної програми розвитку медичної промисловості України на 1997-2003 рр. належить централізоване фінансування. Це було відмічено і в Держбюджеті-99, однак на практиці здійснене не було.
Нормативна база. Варто зазначити значну недосконалість українського законодавства з питань патентного захисту. На відміну від решти світу, в Україні патентується не речовина, а спосіб її виробництва. Продемонструвавши вітчизняному патентному відомству відмінності у способі виробництва (навіть зовсім незначні), український завод-виробник забезпечує собі юридичну основу для випуску перспективних препаратів, на які в решті світу зберігається ексклюзивне право розробників та ліцензіатів.
3.5 Експорт. За даними державної митної служби обсяги експорту вітчизняних ЛЗ в 1999 році становили близько $33 млн, що є майже вдвічі меншим ніж в 1998 році, в порівнянні з 1997 роком (106 млн. USD) експорт скоротився втроє.
Такій стрімкій втраті позицій на зовнішніх ринках у першу чергу посприяла фінансова криза 1998 року. Яскраво виражені інфляційні процеси зробили конкурентну російську фармацевтичну продукцію дешевшою в рубльовій зоні. Успіх у ціновій конкуренції був закріплений наданням податкових пільг російським виробникам ліків (російські фармзаводи не сплачують податок на прибуток з виробництва життєво необхідних препаратів). Як результат, колишні ринки збуту в країнах СНД для українського виробника залишилися фактично втраченими.
Серед експертів побутує і інша точка зору - якби українські виробники на той час поступилися частиною своєї досить високої 60%-ї рентабельності хоча б до нинішнього рівня (45%), зазначені ринки можна було б зберегти.
Ще однією перепоною для експорту є необхідність повернення валютної виручки в Україну в офіційно встановлені строки, хоч вони і більші від загальноприйнятих. Відповідно до Указу Президента України " Про підтримку фармацевтичної галузі" повернення валютних коштів до України за відвантажену фармацевтичну продукцію продовжено до 180 днів. Скоріш за все ринок країн СНД, зайнятий російськими аналогами українських ліків, буде і надалі скорочуватися. Повною мірою зберегти власну нішу на зазначених ринках вдасться лише тим українським препаратам, що не мають аналогів у Росії.
3.6 Взаєморозрахунки. Як вже зазначалося раніше, взаємовідносини суб'єктів на ринку базуються переважно на існуванні відстрочки оплати. У такому обсязі відстрочка не практикується на жодному з ринків України. Подібна система є прийнятною лише в умовах стабільної економічної ситуації, твердого валютного підґрунтя. Інфляційні стрибки можуть і завдають (невтішний приклад кризового періоду 1998-99 рр.) значних збитків кредиторам та дебіторам на ринку фармпрепаратів. Збитки фармацевтичної галузі , пов'язані зі стрибком курсу долара на 40% восени 1998 року оцінюють на суму майже $25 млн.
Основними причинами для дотримання системи відстрочки платежів є наступні:
ў Для рентабельної роботи дистриб'юторам потрібно заморожувати значні кошти в товарних запасах і розраховуватися з поставниками за попередні "кризові" борги. Власних коштів на це не стає, а банківський сектор до цього часу не достатньо розвинений аби користуватися його послугами;
ў З іншого боку - кінцеві реалізатори - аптеки - надають перевагу тим оптовим компаніям, котрі можуть запропонувати мови відстрочки оплати через ще гірший фінансовий стан у порівнянні з оптовими ланками. Виключенням є лише приватні аптеки, багато з яких віддають перевагу дешевшій передоплаті (надаючи можливість відстроченої оплати, поставник включає до ціни власні інфляційні ризики).
Досвід кредитування українських оптових фірм виробниками, особливо закордонними, є переважно негативним. В 1999-2000 роках багато учасників ринку відмітили значне покращення фінансової дисципліни.
3.7 Реклама та просування товарів. На фармацевтичному ринку реклама та просування товарів є переважно справою виробника. За свідченнями експертів, за існуючого низького рівня продажу, інвестиції у просування товарів на сьогодні не виправдовують себе. Традиційні методи просування фармацевтичних товарів (безрецептурних ЛЗ - масова, спрямована на кінцевого споживача, а також діяльність медичних представників, кооперація з лідерами медичної спільноти, мерчандайзінг) майже повністю витіснила ціна товару. За наявності аналогів, що мають цінову перевагу, споживачі віддадуть перевагу саме їм. Стосовно імпортних ЛЗ, то названий факт дає підстави думати, що зберегти свою
Loading...

 
 

Цікаве