WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Охарактеризувати спільну аграрну політику країн ЄС. Місце України в процесах світової економічної інтеграції - Реферат

Охарактеризувати спільну аграрну політику країн ЄС. Місце України в процесах світової економічної інтеграції - Реферат


Реферат на тему:
"Охарактеризувати спільну аграрну політику країн ЄС.
Місце України в процесах світової економічної інтеграції"
ПЛАН
Вступ
1. Аграрна політика країн ЄС
2. Основні елементи єдиної аграрної політики
3. Місце України в процесах світової економічної інтеграції
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Завдання єдиної сільськогосподарської політики: більша висока продуктивність сільського господарства, гарантії відповідного життєвого рівня фермерів, ринкова стабілізація, забезпечення постачання і прийнятні ціни для споживачів.
Оскількі сільськогосподарська продукція країн ЄС недостатньо конкурентноздатна на світовому ринку, однією з головних цілей інтеграції є створення сприятливих умов для національних виробників.
Ринкові відносини в українському селі значною мірою наблизились до загальноцивілізаційних, європейських стандартів.
Нова аграрна політика повинна мати зовнішньоекономічне, інтеграційне спрямування, зумовлене вступом України найближчим часом до СОТ та підготовкою до вступу до ЄС. Епіцентром спільної аграрної політики ЄС (САП ЄС) є особлива система державної підтримки та регулювання сільського господарства, яка визначає характер розвитку галузі. Запровадження такої системи в Україні - необхідна умова забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного аграрного сектора на європейському ринку.
Однак система державної підтримки та регулювання сільського господарства в Україні надто деформована і відстає від цивілізаційного розвитку та від європейських стандартів.
Для України дуже важливо не допустити повторення помилок "старої" аграрної політики ЄС, що була націлена на підтримку цін і виробництва, не стимулювала до конкуренції, підривала фіскальну стійкість ЄС і призводила до міждержавних торговельних конфліктів. Тому Україні потрібно орієнтуватись на нові підходи агарної політики ЄС, сформовані на основі великого досвіду, націлені на підтримку розвитку сільської території загалом. Для України це принципово важливо.
1. Аграрна політика країн ЄС
Частина сільського господарства в ВВП ЄС складає майже 3%, на сектор припадає 6% зайнятого роботоздатного населення ЄС. Сільське господарство являє собою економічний сектор, де процес європейської інтеграції є найбільш розвиненим.
В результаті здійснення узгодженої аграрної політики всі країни ЄС отримали можливість продавати свою продукцію за цінами, значно вищими за середньосвітові, в окремих випадках на 30% і більше. Єдина політика забезпечує абсолютний пріоритет закупок сільськогосподарської продукції у фермерів країн ЄС перед імпортом. В останні роки важливим напрямком цієї політики стало стримання перевиробництва сільськогосподарської продукції та підтримка дрібних фермерів.
Єдина аграрна політика - узгоджені дії країн ЄС по забезпеченню стабільності постачання сільського господарства за стабільними цінами, підвищення продуктивності сільського господарства, підтримці життєвого рівня фермерів, розумного рівня роздрібних цін.
Спільний сільськогосподарський ринок було створено після підписання Радою в травні 1966 р. угоди щодо пропозицій про фінансування сільськогосподарської політики. Спільний сільськогосподарський ринок став невід'ємною частиною митного союзу, який було створено 1 липня 1968 р.
2. Основні елементи єдиної аграрної політики
Основними елементами єдиної європейської аграрної політики є наступні:
o Єдині ціни на сільськогосподарську продукцію всередині ЄС і єдиний механізм їх підтримки. Мінімально допустимі ціни на найважливіші сільськогосподарські продукти визначаються зазделегідь.
Якщо ринкові ціни падають більш ніж на 10% нижче за цей рівень, органи ЄС здійснюють гарантовану закупівлю даного продукту, забезпечуючи підтримку рівня цін. В ЄС використовується декілька основних видів цін. Орієнтовні ціни, які країни ЄС вважають за необхідне підтримувати на національних ринках у внутрішньорегіональному обороті.
Ціни втручання - ціни, по яких скупаються або продаються надлишки сг продукції, коли коливання цін на них досягають встановлених меж від рівня орієнтовної ціни. Зовнішньоторгівельні - ціни реалізації сг товарів на зовн. ринку.
o Свобода торгівлі сільськогосподарською продукцією всередині ЄС, відсутність тарифних і кількісних обмежень. Єдині правила зовн. торгівлі сг продукцією з третіми країнами та єдиний митний тариф.
Сільськогосподарські продукти пересуваються в межах ЄС за умов, подібних до умовам внутрішнього ринку.
При імпорті діє система компенсаційних зборів, що захищає виробників від конкуренції з боку тих країн, де витрати виробництва сг товарів нижче, ніж в ЄС.
При експорті сільськогосподарської продукції в треті країни виробники отримують субсидії від органів ЄС, які дозволяють їм продавати продукцію по більш низьких світових цінах.
По окремих товарах ЄС уклало угоди із зовнішніми постачальниками, за якими вони зобов'язуються не експортувати ці товари в країни ЄС по цінах нижче встановленого рівня.
За практичне здійснення єдиної політики в області сільського господарства відповідальність несуть міждержавні органи ЄС (Рада і Комісія).
o Єдине фінансування сільського господарства через Європейський фонд орієнтації і гарантії сг (ФЕОГА), на підтримку якого йде більше половини бюджету ЄС.
Кошти для орієнтації призначені для підвищення продуктивності і модернізації сільськогосподарського виробництва, а кошти гарантії, які складають 34 суми фонду, прямують безпосередньо на підтримку цін. ФЕОГА формується за рахунок компенсаційних зборів, що стягуються за імпорт сільськогосподарської продукції з третіх країн, відрахувань від мита на промислові товари, що ввозяться, прямих внесків з бюджету ЄС, надходжень від ПДВ.
- Перевага співдружності: переважно споживаються продукти, вироблені у ЄС, порівняно з імпортними продуктами, для того, щоб захистити спільний ринок від імпорту продуктів за низькими цінами і коливань світових цін.
- Принцип спільної відповідальності: участь фермерів у фінансових витратах, які обумовлені зростанням сільськогосподарського виробництва ЄС.
3. Місце України в процесах світової економічної інтеграції
Останнім часом в Україні активізувався пошук шляхів подальшого пореформеного розвитку аграрного сектора. У травні поточного року Президент України Віктор Андрійович Ющенко проголосив 2006-й роком села. Це схвально сприймається селянами.
Правда, більшість з них розраховують на потужну бюджетну підтримку галузі, не враховуючи при цьому фінансові можливості країни. Насправді державна підтримка дасть плоди лише тоді, коли спиратиметься на реальні цілі та можливості, правильні пріоритети та рішення. Вивчення цього питання свідчить, що поєднати бажання селян зі скромними бюджетними можливостями - справа непроста, але реальна.
Однак для цього система державної підтримки та регулювання розвитку сільського господарства має бути докорінно змінена. По суті,йдеться про новий етап аграрної політики в Україні.
Необхідність нової аграрної політики зумовлена новою економічною ситуацією та історичним періодом розвитку українського суспільства. У 1990-2004 роках аграрна політика була спрямована на ринкову трансформацію аграрного сектора, зупинення аграрної кризи і стабілізацію
Loading...

 
 

Цікаве