WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Аграрна політика. Фінанси в сучасних умовах та особливість відтворення в аграрному секторі економіки - Реферат

Аграрна політика. Фінанси в сучасних умовах та особливість відтворення в аграрному секторі економіки - Реферат

сільському господарстві.
При цьому поставлена вимога - забезпечити прозорі і ефективні механізми використання зазначених коштів.
Урядом визначені пріоритети:
400 млн. грн. - для закупівлі через заставні операції до Держрезерву 1 млн. тонн зерна, в першу чергу, ячменю, що стабілізує цінову ситуацію на ринку зерна;
50 млн. грн. для надання допомоги господарствам, що після стихії знаходяться в особливо складних умовах;
150 млн. грн. - для дотування виробництва продукції тваринництва.
У 2005 році закінчується дія ряду підтримуючих сільське господарство законів: скасовується фіксований сільськогосподарських податок, відміняється особливий пільговий режим сплати ПДВ, дотації в тваринництві, нові значні податкові навантаження зумовить пенсійна реформа. У зв'язку з цим ми вийшли з проханням до Верховної Ради продовжити термін їх дії, а також прийняти ряд принципово нових законів, які захистять, підтримають і дадуть новий імпульс розвитку національного агропромислового комплексу та села в цілому.
Мова йде про проекти законів "Про підтримку виробництва та розвитку ринку сільськогосподарської продукції", "Про самоврядні професійні та міжпрофесійні об'єднання в аграрному секторі", "Про молоко та молочні продукти", "Про м'ясо та м'ясні продукти".
Це дасть змогу стабілізувати ситуацію в АПК, підготуватись до збирання урожаю, вчасно зібрати його й з розумом розпорядитись зерном і тим самим забезпечити виробництво сільськогосподарської продукції в обсягах, достатніх для гарантування продовольчої безпеки країни та її експортного потенціалу.
Позитивні наслідки реформування відносин власності на селі, створення різнотипних приватних сільськогосподарських структур вимагають прискореного формування повноцінного аграрного ринку, здатного забезпечити збалансування попиту та пропозиції і підвищення дохідності галузі. Процес формування аграрного ринку поки що перебуває на стадії становлення, а тому цей ринок ще далеко не повною мірою забезпечує виконання покладених на нього функцій і завдань.
Серед найгостріших проблем аграрного ринку на нинішньому етапі є такі:
Трансформація товаропотоків сільськогосподарської продукції відбувається переважно у напрямі комерціалізації збуту продукції. Комерційні канали стають основними і водночас найменш організованими, упорядкованими і прозорими. Це призводить до суттєвих фінансових втрат товаровиробників.
Повільно відбувається наповнення новоствореної інфраструктури аграрного ринку, особливо біржової та оптової торгівлі, товаропотоками сільськогосподарської продукції. Недостатньо використовуються регуляторні можливості держави для стабілізації аграрного та продовольчого ринків, зокрема резервні, інтервенційні, заставні та регіональні закупівлі.
Існуючий рівень споживання порівняно з науково рекомендованими нормами споживання основних продуктів свідчить про великі можливості нарощування потенціалу аграрного ринку. Частина споживчого попиту продовжує орієнтуватися на імпортну продукцію, яка може в достатній кількості вироблятися і в Україні, але неконкурентоспроможна. Причиною цього є недостатня підтримка пропозиції продукції на ринок, рівень якої значно поступається досягнутому у провідних країнах світу, а також низький рівень якості продукції, її сортування, фасування і пакування.
Внаслідок неефективної цінової політики, неповного використання дієвих інструментів регулювання цін на ринку складається стрибкоподібна кон'юнктура цін, продовжується нарощування диспаритету цін у сільському господарстві по рівняно з іншими галузями економіки, зростають втрати виробників та споживачів.
На аграрному ринку недостатньо використовуються можливості балансового методу його регулювання та моніторингу. Залишається низьким рівень по інформованості учасників, не забезпечується ефективне балансування кількісних
і якісних параметрів попиту і пропозиції, що періодично дестабілізує ринок.
Великий експортний потенціал аграрного сектору суттєво стримується невисоким рівнем інвестиційно-інноваційного оновлення сільського господарства та інфраструктури ринку, державного протекціонізму експорту конкурентоспроможної на зовнішніх ринках продукції, затягування з оформленням членства України у вигідних для співробітництва міжнародних торговельних організаціях, гармонізації вітчизняної нормативної бази з міжнародними системами.
Затягується реалізація заходів адаптації вітчизняного ринку до умов, прийнятих у Світовій організації торгівлі. Цей процес потребує відповідної трансформації системи регулювання аграрного ринку з урахуванням заходів та інструментів, узгоджених з правилами COT, нарощування державної підтримки в рамках прийнятих у цій організації процедур.
Важливим завданням дальшого розвитку вітчизняного аграрного ринку має стати підвищення його рівня до вимог COT та інтеграція у світове середовище. Лібералізація торговельних режимів, які передбачені умовами COT, матиме для вітчизняного аграрного сектору як переваги, так і ризики.
До переваг насамперед слід віднести відкритість ринків країн-членів COT для української продукції, поступове поширення на вітчизняний аграрний сектор міжнародних правил торгівлі, страхування, кредитування,інвестування тощо. Вступ до COT сприятиме прискоренню формування ринкової інфраструктури в аграрному секторі, поступовому зміщенню акцентів державної підтримки сільськогосподарських підприємств у бік підтримки розвитку аграрного сектору та сільської місцевості в цілому.
Найбільшим ризиком від набуття членства у COT стане поступове зменшення рівня захисту внутрішнього продовольчого ринку. Це може призвести до деякого зниження - на 5-10% залежно від видів продукції - забезпечення продовольчих потреб населення за рахунок продукції вітчизняного виробництва. Найбільше зниження можливе за тими видами продукції, яка переважно виробляється в селянських господарствах і має низький рівень передпродажної підготовки. Йдеться про молоко, картоплю, овочі, фрукти. Тому для пом'якшення негативних наслідків від приєднання до COT потрібні насамперед заходи, спрямовані на підтримку селянських господарств та інфраструктури аграрного ринку.
Вступ до COT, інтеграція вітчизняного аграрного ринку у світовий продовольчий ринок передбачає трансформацію системи підтримки та регулювання розвитку аграрного сектору України. Заходи його мають більш орієнтуватися на ті, що дозволяє COT, і менше - на заборонені або обмежені. Ці заходи мають передбачати відсутність викривленого впливу на торгівлю чи виробництво (або цей вплив має бути мінімальним і не стосуватися підтримки виробництва, його обсягів та цін), а також фінансування через урядові бюджетні програми, а не за кошти споживачів продуктів харчування. Аналіз обсягів та структури заходів з державної підтримки аграрного сектору свідчить, що рівень їхньої відповідності вимогам COT ще дуже низький і необхідна значна їхня адаптація до міжнародних стандартів.
Водночас до програми ринкової трансформації державної підтримки аграрного сектору можна і треба включити й інші заходи, які відповідають основним критеріям COT, а саме:
" створення та використання для продовольчої безпеки і стабільності ринку резервів сільськогосподарської продукції, закупівля і продаж якої мають здійснюватися прозоро, за поточними ринковими цінами;
" підтримку купівельної спроможності населення з низькими доходами шляхом надання прозорих і адресних субсидій тощо;
* непряму підтримку доходів товаровиробників, яка не пов'язана з обсягами виробництва та цінами на продукцію;
* підтримку програм страхування доходів сільськогосподарських товаровиробників на випадок стихійних лих, хвороб та пошкодження шкідниками рослин і тварин;
* часткову компенсацію зниження доходів сільськогосподарських виробників порівняно із середнім рівнем за попередні 3-5 років через неврожай чи стихійне лихо;
* підтримку програм, спрямованих на вилучення з виробництва надлишку працівників;
* підтримку господарств, що знаходяться в регіонах з несприятливими природно-кліматичними умовами.
Кабінету Міністрів України необхідно забезпечити:
* суттєве розширення механізмів підтримки аграрного сектору, що узгоджуються з вимогами COT;
* запровадження щорічно не менше 200 національних стандартів на сільськогосподарську та продовольчу продукцію, згармонізованих з міжнародними та європейськими вимогами.
Список використаної літератури
1. Розміщення продуктивних сил України / За ред.Є.П.Качана. - К., 2003.
2. Соболь С.І. Аграрна політика України. - К., 2004.
3. Статистичні дані за різні роки. Держкомстатистика України. - К., 1996-2004 рр.
4. Яременко М.А. Українська земля і світовий ринок. - К., 2004.
Loading...

 
 

Цікаве