WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Транспортний комплекс - Контрольна робота

Транспортний комплекс - Контрольна робота

Протягом останніх десяти років він стабільно нарощує свою частку в загальному обсязі транспортних вантажів, яка становить тепер понад 23% За вантажообігом у 1997 р. він вийшов на перше місце (47% від загального обсягу), випередивши постійного лідера - залізничний транспорт. Він включає: газопроводи, нафто- та нафтопродуктопроводи, трубопровідний гідротранспорт та інше. Трубопровідний транспорт України має достатні виробничі потужності для забезпечення держави енергоносіями - нафтою і газом, а також для транзиту російської нафти і газу в країни Європи.
Особливості розвитку окремих видів транспорту необхідно враховувати при розподілі перевезень між ними, з тим щоб досягти взаємодії різних видів транспорту, у максимальній мірі використовувати їх, забезпечити зниження витрат на транспортування у народному господарстві
3. Системи показників розвитку транспорного комплексу,
їх визначення
Загальний обсяг перевезень (відправлення) вантажів, тобто кількість (маса) вантажів, що перевозяться, визначається у тоннах, а також з розподілом за видами транспорту. У загальному обсязі перевезення вантажів виділяють перевезення у контейнерному та пакетованому вигляді. Крім того, розмір перевезень вантажів в тоннах визначається по укрупненій номенклатурі продукції: кам'яному вугіллю, нафті та нафтопродуктам, військовим вантажам, зерну, продовольчим товарам, що швидко псуються. Показник обсягу перевезень вантажів у тоннах дозволяє збалансувати розвиток транспорту з потребами інших галузей. Цей показник відображає мету транспорту, а відповідно і його кінцеві наслідки, тому він є головним та вихідним для розрахунку інших.
Велика залежність між обсягами виробництва продукції та перевезень продукції дає можливість для попереднього визначення обсягу перевезень вантажу використовувати коефіцієнти перевезень, які показують, яка частина виробленої продукції буде перевозитись. Ці коефіцієнти по різних видах продукції різні, що пов'язано головним чином з кількістю продукції, що споживається на місці виробництва.
Для визначення обсягу перевезень за допомогою коефіцієнта перевезень необхідно обсяг виробництва того чи іншого продукту перемножити на відповідний коефіцієнт перевезень.
Використовуються і інші методи визначення обсягу перевезень вантажу. Серед них важливим є балансовий. За цим методом складають районні баланси виробництва та споживання окремих видів продукції, які є основою для розробки транспортних балансів. Транспортні баланси використовуються для виявлення напрямків вантажопотоків та їх розподілу за видами транспорту.
Визначена потреба у загальному обсязі перевезень вантажів повинна бути обгрунтована необхідними ресурсами, тобто рухомим складом, ресурсами палива та енергії, робочої сили тощо.
Другим головним показником роботи транспорту є вантажообіг, який вимірюється у тонно-кілометрах. Цей умовно-натуральний показник характеризує фізичний обсяг роботи, який необхідно виконати для того, щоб здійснити перевезення вантажів із пункту виробництва до пункту споживання.
Вантажообіг визначається шляхом множення обсягу перевезень вантажів на відстань перевезення і вимірюється у тонно-кілометрах.
Вантажообіг планується у тарифних тонно-кілометрах., що визначаються на основі опублікованих у тарифних довідниках найкоротших відстанях між станціями відправлення та прибуття вантажу. Виходячи з цього показника, вантажовідправник розраховується з підприємствами транспорту. Для визначення потреби в паливі, енергії та інших матеріальних ресурсах розраховується експлуатаційний вантажообіг, який більше тарифного за рахунок перевезень від підприємств (а не станцій відправлення) до тарифних станцій відправлення, від станцій прибуття до підприємств розвантаження, а також за рахунок перевезення вантажів по кружних напрямках замість найкоротших.
Завдання планування розвитку транспорту полягає не тільки у визначені загального обсягу перевезень та вантажообігу, але і в розподілі перевезень за різними видами транспорту. Раціональний розподіл перевезень між видами транспорту, координація їх роботи забезпечує комплексний розвиток всіх видів транспорту, що дозволяє не тільки покращити використання транспортних засобів, але і значно скоротити транспортні витрати.
При розподілі перевезень вантажів між різними видами транспорту виходять із техніко-економічних переваг кожного із них. Перевагу повинен мати той вид транспорту, який забезпечує мінімальні витрати транспортування, найшвидшу доставку вантажів споживачу і з найменшим обсягом вантажно-розвантажувальних робіт. Різні види транспорту в неоднаковій мірі відповідають цим умовам, тому необхідно розвивати різні види транспорту.
З метою зниження транспортних витрат у народному господарстві, оптимального розподілу перевезень між видами транспорту, виявляють вантажопотоки, які доцільно здійснювати у змішаному перевезенні, тобто двома або більше видами транспорту, тому особлива увага приділяється розвитку транспортних вузлів, де взаємодіють різні види транспорту та здійснюється передача вантажів з одного на інший вид транспорту.
При плануванні перевезень вантажів широко використовуються економіко-математичні методи. Сутністю широко відомої транспортної задачі є досягнення мінімуму транспортних витрат на перевезення продукції на основі раціонального прикріплення районів виробництва таспоживання продукції.
В Україні із сотень тисяч вантажів, які щорічно перевозять, державні плани перевезень складають лише щодо дев'яти видів вантажів: 1) кам'яне вугілля, 2) нафта, 3) нафтопродукти, 4) залізна руда, 5) чорні метали, 6) хлібні вантажопотоки, 7) вантажі лісу, 8) будівельні матеріали, 9) мінеральні добрива. Питома вага цих перевезень становить близько 80% від усього обсягу, з інших, не масових вантажів (20%), виконують, головним чином, лише орієнтовні розрахунки.
Пасажирообіг у позаміському сполученні можна визначити двома шляхами:
1) як добуток показників транспортної рухомості населення і кількості населення.
2) як добуток кількості пасажиро-кілометрів на 1 гривну доходів і розміру грошових доходів населення.
Внутрішньоміський пасажирообіг визначається шляхом перемноження обсягу пасажиропотоку на середню дальність поїздки.
Обсяг пасажиропотоку (кількість пасажирів, що перевозяться) залежить від чисельності міського населення та його транспортної рухомості. Основою визначення транспортної рухомості є звітні дані, скориговані з урахуванням дії чинників, що обумовлюють зміну соціального стану населення, його чисельності, території міста та зміни його інфраструктури, взаємного розташування місць проживання та місць прикладання праці та інше.
Середня дальність поїздки у містах встановлюється на основі аналізу даних обслідувань пасажиропотоків. Періодичні обстеження пасажиропотоків проводяться для визначення змін середньої відстані поїздок у містах.
Статистичне навантаження залежить від співвідношення ваги і обсягу кожного вантажу. Для кожного виду вантажу вона є різною. Середнє статистичне навантаження встановлюється в залежності від складу вантажу, тобто питомої ваги кожного виду вантажу в загальному відправленні, складу вагонів і покращання використання вантажопід'ємності вагонів (раціонального завантаження вагонів).
Показник середнього статистичного навантаження використовується і для розрахунку середнього добового навантаження вагону. Для цього загальний обсяг вантажів, що перевозяться в тонах, ділять на середньостатистичне навантаження на вагон і на кількість робочих днів в плановому періоді.
Тривалість обігу вагону - важливий техніко-економічний показник, що характеризує період часу від одного завантаження вагона до наступного завантаження цього ж вагона. Одиницею вимірювання ї доба. Від нього залежить швидкість доставки вантажів, собівартість перевезень..
?
Список використаної літератури
1. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки: Підручник. - К., 1995
2. Державне управління: теорія і практика / За ред. проф. В.Б. Авер'янова. - К., 1998.
3. Зайцева Л.М. Региональная система управления: организационно-методологический аспект. - Донецк, 1997.
4. Макроекономічна політика, прогнозування і державне регулювання економіки / За ред. В.Ф.Беседіна, Н.Ю. Гончара.-Т.З.К., 1996.
5. Михасюк І.Р., Залога З.М., Климчук П.В. Державне регулювання розвитку транспорту та зв'язку. - Львів, 1997.
6. Михасюк І.Р., Мельник А.Ф., Крупка А. Державне регулювання економіки. - Львів, 1999.
7. Михасюк І.Р., Залога С.М., Сажинець С.И. Основи та важелі державного регулювання економіки. - Львів, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве