WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Міське та сільське населення України - Курсова робота

Міське та сільське населення України - Курсова робота

значні територіальні відхилення. У групі областей західної частини України чисельність сільських жителів практично збереглася на рівні 1970 р. Окрему групу становлять північно-західні області, де сільське населення скорочувалося дещо повільніше, ніж у цілому по економічному району. Що стосується областей центральної частини Полісся і Поділля, то тут чисельність сільського населення знизилася найбільш - на 20-25 (за винятком Київської обл., де це скорочення становило близько 12%.
За 1970-1989 роки практично не зменшилась кількість сільських жителів колишнього Південного економічного району, а в таких його об-ластях, як Кримська і Херсонська, воно навіть помітно зросло.
Не зупиняючись на регіональних особливостях чисельності населення різних розмірних категорій сільських поселень.
Показники дають досить повну картину територіальних відмінностей, що склалися в зміні чисельності сільського населення республіки та областей, а також сільських населених пунктів різних розмірних категорій. Але вони не дають змоги повністю виявити найбільш стійкі розмірні категорії сіл, які можна прийняти за типові. Пояснюється це тим, що наведені показники не враховують масштабності змін у чисельності населення в різних розмірних категоріях сільських поселень. А це є конче необхідним, оскільки в одних випадках може становити кілька тисяч чоловік, в інших - кілька сотень тисяч і більше. Тому однакова абсолютна величина приросту (або скорочення) чисельності населення в результаті неоднакової частки цих величин серед усіх жителів буде виражатися різними показниками.
Слід враховувати і те, що в перспективі чисельність сільського населення також буде скорочуватися. При визначенні найбільш масових розмірних категорій сільських поселень необхідно також враховувати реальні зміни, які відбудуться в сільському розселенні в умовах приватизації сільськогосподарського виробництва. Такі корективи сприятимуть виявленню випадкових залежностей.
З урахуванням викладеного для визначення стійкості різних розмірних категорій сільських поселень доцільно використати інтегральну величину у вигляді коефіцієнта стійкості (перспективності), який рекомендується визначати за формулою
де Н - питома вага жителів певних сільських поселень у загальній кількості сільського населення, %; Ті - інтенсивність зміни (за певний час) чисельності даного населення.
За цією формулою розраховано коефіцієнти стійкості відповідних вимірних категорій сільських населених пунктів як в цілому по Україні, так і по її областях.
Зрозуміло, що наведені коефіцієнти досить умовні, тому що багатопланові і багаторівневі процеси сільського розселення важко відтворити в формалізованому вигляді і дати їм однозначну кількісну оцінку. Та експериментальна перевірка показала, що вони забезпечують більш-менш правильну оцінку, а крім того, дозволяють не враховувати по найбільш крупних поселеннях випадкові, а по невеликих поселеннях нетипові залежності.
Що в Україні найбільш високими коефіцієнтами стійкості характеризуються сільські поселення, в яких проживає 200-3000 чол. У середньому по республіці сума коефіцієнта стійкості наведених розмірних категорій її поселень становить 74,9, тоді як сума коефіцієнтів решти розмірних категорій населених пунктів- тільки 16,3. В межах же вказаної розмірної величини найбільш високою стійкістю виділяється категорія сіл з кількістю жителів 5000-2000 і сумарним коефіцієнтом близько 25.
Названі коефіцієнти в різних областях мають свої особливості. Якщо в середньому по республіці сума вказаних коефіцієнтів для населених пунктів з числом жителів понад 3000 чол. становить 11,5, то в колишньому Південному економічному районі -16,8. Ще вищими показниками виділяються Одеська обл. (25,1) і Крим (21,4). Високий коефіцієнт стійкості крупних сіл фіксується також у деяких інших областях (Закарпатській 30,2; Чернімецькій -29,4; Запорізькій -27,1; Київській - 21,3; Івано-Франківській - 20). Трохи вище середньореспубліканських є коефіцієнти стійкості малих сіл у східній частині України.
Незважаючи на певні регіональні відмінності, поселення з числом жителів 2000-3000 чол., а в їх межах - з числом жителів 501-2000 чол., можна віднести до найбільш перспективних типів сільських населених пунктів практично в усіх областях України.
Така принципова залежність спостерігається і при визначенні наведених коефіцієнтів за період між наступними переписами населення (1979-1989 pp.).
На нашу думку, викладені питання дозволять більш умотивовано і однозначно оцінювати зміни, які відбуваються в сільському розселенні, і на цій основі реалізовувати територіальне диференційовані заходи, спрямовані на удосконалення розвитку сіл. При цьому процес сповільнення розвитку сіл в Україні є цілком закономірний і прогнозований.
?
Висновок
Україна - багатонаціональна держава. Тут проживає понад 100 національностей і народностей чисельністю в 14 млн. чол. (27,3% з усього населення). Національні меншини знайшли в Україні рідну батьківщину, їх політичні права і національно-культурні свободи всебічно захищені. В свою чергу, національні меншини зобов'язані повсюдно дотримуватися законів республіки, шанувати історичні надбання українського народу, його мову, традиції, культуру. Така логіка мирного міжетнічного співжиття.
Дослідження міжнаціональних відносин в Україні, особливо поліетнічних, набуває принципово важливого значення. Йдеться насамперед про те, щоб на базі широкого використання сучасного статистичного матеріалу вивчати питання про забезпечення їх національно-культурних потреб, доцільність створення відповідних культурно-мовних автономій тощо. Аналогічні дослідження необхідно вести і серед українців у діаспорі ближнього зарубіжжя. Словом, ставиться питання про створення адекватних умовнаціонально-культурного розвитку як для національних меншин в Україні, так і для українських національних меншин у країнах східного, а також у пограничних державах західного зарубіжжя.
Розв'язанню поставлених завдань сприятиме належне інформаційне забезпечення. Бодай чи доцільними є мільярдні витрати на підготовку і проведення переписів населення, коли опрацьовується лише незначна частка фактичного матеріалу і розмножувати його тиражем 65 прим., які до того ж недоступні навіть спеціалістам. Зовсім не публікується така конче потрібна статистична інформація, як національно-територіальна структура шкільництва, професійних училищ, технікумів, вищих учбових закладів, хід виконання закону про державну мову і т. д. Словом, необхідно зробити принципову переоцінку збору та опрацювання тих чи інших статистичних матеріалів в нових умовах, забезпечити нагромадження і опрацювання нових даних. Сподіваємося, що цьому сприятиме новий закон про статистику.
І, нарешті, про міждержавний обмін статистичними матеріалами з національно-територіальних проблем між державами колишнього GPCF, а також з Польщею, Румунією, Словаччиною, де, як уже зазначалося, розміщена чисельна українська діаспора. Україна повинна б надавати іншим країнам матеріали, що стосуються статистики національно-культурного життя відповідних національних діаспор. У свою чергу, ці держави мали б забезпечувати Україну аналогічними матеріалами про життя українських національних меншин. Подальша розробка назрілих національно-політичних і національно-територіальних проблем забезпечить мир і злагоду в усіх регіонах України.
Loading...

 
 

Цікаве