WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Міське та сільське населення України - Курсова робота

Міське та сільське населення України - Курсова робота


Курсова робота з РПС
Міське та сільське населення України
План
Вступ.
1. Міське розселення України. Проблеми і перспективи.
2. Сільське розселення населення України. Проблеми і перспективи.
Висновок.
?
Вступ
Розселення, як відомо, оцінюється регіональними відмінностями в густоті населення, співвідношенням чисельності міських і сільських жителів, інтенсивності зміни кількості жителів сільських і міських населених пунктів тощо. В свою чергу, просторові зрушення в порайонній організації виробництва та інших видах трудової діяльності мають прямий вплив на форми й територіальні особливості розселення людей, в значній мірі зумов-люють інтенсивність і напрям постійних і маятникових міграцій, призводять до зміни в питомій вазі міських і сільських жителів у всьому населенні України та її областей.
?
1. Міське розселення
Соціально-економічний розвиток суспільства, індустріалізація, зміни в структурі праці зумовлюють зростаючу концентрацію населення в містах. За 1940-1991 роки, наприклад, кількість міських жителів України зросла з 14,0 до 35,1 млн. чол., тоді як кількість сільського населення скоротилася з 27,0 до 16,8 млн. чол. (при збільшенні чисельності всього населення з 41,3 до 51,9, або на 10,6 млн. чол.). Значно зменшилася питома вага сільських і помітно зросла питома вага міських жителів - за наведені роки відповідно з 66 до 32% і з 34 до 68 % (збільшення частки міських і зменшення частки сільських жителів становило по 34%).
Зміни в чисельності населення в міських населених пунктах різних розмірних категорій ілюструє табл. 41, яка дає змогу зробити висновок про досить значне сповільнення темпів чисельності населення всіх розмірних категорій міських населених пунктів. Причому за 1959-1970 роки відбулося різке прискорення росту чисельності населення всіх розмірних категорій міських поселень. У 1970-1979 роках - сповільнення росту чисельності ма-лих міст, у 1979-1989 pp. - вирівнювання темпів приросту населення.
У повоєнні роки відбулося певне зміщення питомої ваги різних розмірних категорій міських поселень за критерієм частки їх населення: за 1959-1989 роки питома вага жителів малих міських поселень скоротилася на 4,1 %, середніх - залишилася без помітних змін, великих - зросла на 3 %, більших - на 0,3% і найбільших - на 0,8%. Таким чином, в Україні найвищими темпами зростало число жителів великих міських поселень. Ця особливість є типовою для більшості країн Західної і Центральної Європи.
Згідно з адміністративно-територіальним поділом Україна складається (1991 р.) з 25 областей, 481 району, 436 міст (з них 149 міст республікан-ського й обласного підпорядкування), 120 районів у містах, 925 селищ міського типу і 9211 сільських Рад. Два міста республіканського підпорядкування - Київ і Севастополь - мають статус областей. За останні роки кількість названих адміністративно-територіальних одиниць суттєво не змінювалася. Виняток становлять сільські Ради (за 1940-1987 роки число їх скоротилося вдвічі, а за 1989-1991 роки - на 406), міста і селища міського типу, райони в містах (за названий період їх кількість також скоротилася майже наполовину).
Найбільш щільна мережа міських поселень склалася в Донбасі: у Донецькій та Луганській областях зосереджено відповідного і 37 міст, а також 134 і 109 селищ міського типу. Це становить близько четвертої частини всіх міських поселень республіки. У Донбасі ці поселення характеризуються порівняно високою густотою заселення. У західній частині України також зосереджена густа мережа міських поселень - міст і селищ міського типу (містечок), але густота заселення більшості з них незначна (4-10 тис. чол.).
Найбільшим населеним пунктом республіки є її столиця м. Київ з населенням 2635 тис. чол. (1991 р.) в Україні розташовано п'ять міст мільйонерів: Харків (1623) тис. чол.), Дніпропетровськ (1189 тис.), Донецьк (1121 тис.), Одеса (1101 тис. чол.). До мільйонного рубежу наближаються За-поріжжя (897 тис.) і Львів (802 тис. чол.). Населення Кривого Рогу (724 тис.), Маріуполя (522 тис.), Миколаєва (512 тис.) і Луганська (504 тис.) пере-вищило 0,5 млн. чол.; Макіївки (424 тис.) - 0,4 млн. чол. Понад 0,3 млн. чол. живе у Вінниці (381 тис.), Севастополі (366 тис.), Херсоні (362 тис.), Сімферополі (353 тис.), Горлівці (337 тис.), Полтаві (320 тис.), Чернігові (306 тис.), Черкасах (302 тис.), Сумах (301 тис.). В Україні розташована велика кількість малих (до 50 тис. чол.) і середніх (50-100 тис.) міських поселень (у 1989 р. - відповідно 1241 і 51), частина яких має необхідні територіальні ресурси для свого розвитку. Такі міста є в усіх областях; найбільше їх сконцентровано у західній частині республіки, включаючи Хмельницьку, Вінницьку, а також Черкаську області. В Україні є близько 40 міст з населенням від 100 до 500 тис. чол.
Наявні також поселення, чисельність жителів яких або зменшується, або зростає дуже повільно. Цей процес особливо посилився в останні роки у зв'язку з помітним скороченням зайнятості. Це насамперед міста й селища міського типу в Донбасі, що вичерпали (або вичерпують) можливості свого економічного зростання, а також міські поселення причорнобильської зони. До міст, чисельність населення яких скорочувалася, відноситься, зокрема, Торез (за 1970-1991 роки населення зменшилося з 90 до 88 тис.), зменшується Макіївка (на 1 тис. чол.), Слов'янськ (13 тис.), Костянтинівка (3 тис.), а також Горлівка (1 тис.), Брянка (6 тис.), Артемівськ Донецької обл. (9 тис.), Стаханов (11 тис.) та деякі інші.
Останнім часом сповільнили свій ріст не лише міста Донбасу, а й інших регіонів. Серед них - Бердичів, Білгород-Дністровський, Бориспіль, Дзержинськ, Дрогобич, Дружківка, Ізюм, Іллічівськ, Калуш, Лубни, Марганець, Ніжин, Нововолинськ, Новомосковськ (Дніпропетровської обл.), Охтирка, Прилуки, Ромни, Ялта та деякі інші.
У перспективі список таких міст (переважно в Донбасі, а також у Львівсько-Волинському басейні) може суттєво розширитися. Це пояснюється тим, що в результаті закриття ряду діючих шахт різко скоротиться кількість робочих місць. Тому дуже важливо виявити такі поселення, визначити очікувані обсяги скорочення потреб у трудових ресурсах, обґрунтувати й реалізувати систему заходів, спрямованих на те, щоб усі працівники, які вивільнятимуться на підприємствах вугільної промисловості та пов'язаних з ними об'єктах, могли бути своєчасно працевлаштовані (за місцем про-живання, або на невеликих відстанях від них).
Важливою є вчасна оцінка тих змін, які відбуваються у розвитку міських поселень. По-перше, за останні роки спостерігається значне скорочення темпів приросту міського населення: за 1979-1989 роки вони стали втроє нижчі, ніж за 1959-1970 роки. У цілому такі зміни оцінюються позитивно, оскільки прискорене зростання чисельності міських жителів, яке відбувалося переважно за рахунок сільського населення, ускладнює проблему розвитку сільського господарства й соціальної перебудови села.
По-друге, скорочення темпів приросту населенняє характерним для всіх розмірних категорій міських поселень, у тому числі більших і найбіль-ших міст, але найпомітніше воно саме в малих поселеннях.
По-третє, аналіз додаткових матеріалів, зокрема оцінка зрушень, які сталися за період між переписами населення 1979 і 1989 років, свідчать, що в останнє десятиріччя проходило вирівнювання темпів зростання міського населення, яке живе в поселеннях різних
Loading...

 
 

Цікаве