WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Зовнішньоекономічні зв'язки України з країнами світу - Курсова робота

Зовнішньоекономічні зв'язки України з країнами світу - Курсова робота

потреб і сплати зовнішнього боргу. Важливозбільшити питому вагу продукції машинобудування в загальному обсязі експорту України. Необхідність підтримки державою експортерів продукції машинобудування зумовлена й тим фактором, що Захід не зацікавлений у прониканні наших товарів на світові ринки, тому створює додаткові квоти та митні бар'єри. Не дуже поспішають розвинені країни з наданням Україні вигідних кредитів під реалізацію проектів, що стимулюють експорт машинобудівної продукції.
Без розробки й реалізації державної програми розвитку експорту продукції машинобудування Україні не піднятися до рівня розвинених держав. Ця проблема ускладнюється ще й необхідністю одночасного проведення структурної перебудови, конверсії та диверсифікації цілого ряду підприємств. Слід зазначити, що Україна виробляє багато видів наукомісткої, складної продукції машинобудування, яка зробила 6 честь економіці будь-якої країни світу (це літаки, трактори, автобуси, судна, ракетні космічні комплекси, верстати, турбіни та ін.).
?
2. ЗАГАЛЬНІ РИСИ ЗОВНІШНІХ ЗВ'ЯЗКІВ
Зовнішні зв'язки держави - це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв'язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян.
Зовнішні зв'язки мають розгалужену структуру. За змістом, характером, предметами обміну поділяються на політичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні відносини, особисті стосунки громадян, їх можна групувати і за іншими ознаками (часовою тривалістю: тимчасові та стабільні, довготривалі; за територією: з країнами Європи, Азії, Америки тощо; за рівнем розвитку країн: з розвиненими країнами і країнами, що розвиваються тощо). При цьому кожна група зв'язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. Наприклад, економічні зв'язки поділяються на зовнішньоторговельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, інтуристські тощо.
Різноманітними є функції світових зв'язків України. Вони покликані сприяти органічному її інтегруванню у всесвітні структури з мстою зміцнення миру й безпеки, ефективного розвитку економіки, науки, освіти і культури, формуванню єдиного екологічно чистого простору Землі, задоволенню особистих потреб громадян.
Україна до встановлення в 1991 р. суверенітету була колоніальною, залежною від московського імперського центру країною. У структурі економіки гіпертрофовано домінували важка індустрія, військово-промисловий комплекс, міцно прив'язані до господарства Росії. По-хижацькому експлуатувалися родовища природних ресурсів (наприклад, природний газ Прикарпаття). Міжнародна торгівля велася через центральні союзні міністерства. Москва перетворилась у панівний розподільчий монстр, який щедро розтринькував валютні кошти на сумнівні цілі (комуністичним партіям, владним структурам країн так званої соціалістичної орієнтації, на афганську авантюру тощо). Мовний та освітній (русифікація), інформаційний (система дезінформації), культурний та екологічний колоніалізм і етноцид щодо української нації тільки доповнював цей диявольський симбіоз фальшивого соціалізму, злочинної КПРС (та ЇЇ ланки - Компартії України) і колоніалізму.
?
3. ЕКОНОМІЧНІ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ
Форми зовнішніх економічних зв'язків України - різноманітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортне- чи імпортно-поссредницьких, юридичних), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво, ва-лютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо.
Сутністю зовнішньоекономічної діяльності є міжнародний поділ праці (МПП). У процесі МПП об'єктивно формуються загальноукраїнський і регіональні (наприклад, обласні) зовнішньоекономічні комплекси, що об'єднують взаємопов'язані підприємства-експортери та імпортери (ядро комплексу), торгово-промислову палату України, різні об'єднання та асоціації, банки, які займаються операціями, пов'язаними з міжнародною діяльністю.
Центральними органами управління зовнішніми зв'язками с Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків України; у низових тсриторі-ально-адміністративних ланках - місцеві Ради народних депутатів, управління міжнародних і зовнішньоекономічних зв'язків у системі обласної державної адміністрації.
На основі МПП сформувався профіль міжнародної спеціалізації України, зумовлений розмірами її території і чисельністю населення, забезпеченістю корисними копалинами і енергетичними ресурсами, характером грунтово-кліматичних умов, скономіко-географічним положенням, рівнем розвитку продуктивних сил і національного поділу праці, розвиненістю галузевої структури економіки, географією тран-спортної мережі. В системі МПП Україна спеціалізується на виробництві машин (промислове устаткування, магістральні тепловози, трактори, екскаватори, судна, автомобілі, сільськогосподарські машини, верстати, прилади, турбіни, літаки, обчислювальна техніка, продукції чорної металургії (залізна і марганцева руда, прокат), вугілля, харчових продуктів (цукор, рослинна олія, мука, макаронні вироби, сіль, кондитерські вироби, овочеві консерви, м'ясо, молоко), хімікатів, цементу, програмного забезпечення для ЕОМ.
Обсяг експорту України за межі колишнього СРСР становив у 1989 р. б,3млрдкрб., у 1990 р. - 5,9млрдкрб., у 1991 р. - 5,7млрдкрб. Цей спад - свідчення кризи у зовнішньоторговельних зв'язках, викликаної, насамперед, спадом виробництва і неефективністю торговельних зв'язків з державами Центрально-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія та ін.). Ще низькою є конкурентна здатність деяких українських товарів на міжнародному ринку. У стані зародження - експортний маркетинг, спрямований на глибоке вивчення міжнародного ринку.
У 1989 р. частка вивозу товарів з України у її виробництві сягла 14,9% в т.ч. у промисловості - 21,6%. Питома ж вага у споживанні ввозу становила 17,6%, в т.ч. промислових товарів - 25%.
Характер участі економіки держави в міжнародному поділі праці проявляється в товарно-галузсвій структурі вивозу і ввозу. Як видно з таблиці, найбільшими продуцентами на вивіз є машинобудування і металообробка, чорна металургія, харчова і хімічна та нафтохімічна галузі промисловості. У ввозі домінують продукти машинобудівної та металообробної, легкої, хімічної та нафтохімічної, харчової та нафтогазової галузей промисловості.
Частину вивозу становить експорт за межі колишнього СРСР. У його складі
Loading...

 
 

Цікаве